Справа № 359/10579/19
Провадження № 2/359/1076/2020
«09» квітня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
при секретарі - Степаненко А.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
15.11.2019року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, у якому просив визнати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача судові витрати( а.с.2-5).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_2 . Зазначив, що в будинку зареєстровані: власник (позивач) - ОСОБА_1 , дружина позивача- ОСОБА_3 ; син позивача- ОСОБА_4 ; відповідач (колишня невістка) - ОСОБА_2 ; онука - ОСОБА_5 , онука - ОСОБА_6 , дочка позивача- ОСОБА_7 , онук - ОСОБА_8 . Також зазначає, що відповідач будучи зареєстрованою у належному позивачу будинку, не проживає в житловому приміщенні понад один рік без поважних причин, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в будинку не має і взагалі будинком вона не цікавиться. Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні він, ні інші члени сім'ї відповідачу не чинили. Вказує, що відповідач 07 березня 2017 року пішла з дому без поважних причин, залишивши двох малолітніх дітей, відносно яких вирішується питання щодо позбавлення відповідача батьківських прав у Бориспільському міськрайонному суді. Вважає, що реєстрація відповідача створює позивачу перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном.
Ухвалою судді від 16 грудня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання (а.с.25).
Ухвалою судді від 12 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті (а.с.34).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов та обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позовну заяву, а також заяву про розгляд справи за її відсутністю до суду не направила.
Відповідно до вимог ст.ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи. Позивач проти заочного розгялду не заперечує.
Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.4 та ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 783 від 20.01.2010р, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25384999 від 23.02.2010( а.с.6,7).
Встановлено, що у вказаному житловому будинку зареєстровані: позивач ОСОБА_1 , дружина позивача- ОСОБА_3 , 1960р.народження, син позивача- ОСОБА_4 , 1992 р. народження; відповідач (колишня невістка) - ОСОБА_2 , 1992 р. народження, онука - ОСОБА_5 , 2012 р. народження, онука - ОСОБА_6 , 2015 р. народження, дочка позивача- ОСОБА_7 ,1983 р. народження, онук - ОСОБА_8 ,2007 р.народження, що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Кучаківської сільради, № 612 від 22.10.2019 (а.с. 8).
Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою виконкомом Кучаківської сільради Бориспільського району 22.10.2019 р. за № 613( а.с.9), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за вищевказаною адресою: АДРЕСА_1 , з 10 квітня 2013 року і по теперішній час.
Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 у вказаному житловому будинку з 07.03.2017 року підтверджується актами опитування свідків № 121 від 31.08.2017 та від 18.05.2018 р.( а.с.10,11), а також довідками № 1375 від 14.09.2017, № 357 від 21.05.2018, № 369 від 03.05.2019, виданими виконкомом Кучаківської сільради Бориспільського району Київської області (а.с.12-14), та показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_3 .
Наведені встановлені судом фактичні обставини дають суду підстави дійти висновку, що відповідач відсутня за зареєстрованим місцем проживання більше одного року та будь-якої участі в утриманні житла не приймає.
Докази, які б спростовували вищенаведені висновки суду, відповідачем надано не було.
Згідно ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається майном на власний розсуд.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
За змістом ч.2ст.405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
За змістом ч.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За змістом ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а також відповідно до змісту ч. 2 вказаної статті, обрати способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі припинення правовідношення та припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення . Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, за змістом ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Суд також враховує, що відповідно до ст.10 Закону Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п.26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в належному позивачу житловому будинку, тривалий час - більше одного року, без поважних причин не проживає за місцем реєстрації, втратила право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .
У зв'язку з цим, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, підлягають стягненню понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок (а.с.1).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,258,259,263-265,266,280-284 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (уродженка селища Макарів Макарівського району Київської області, паспорт НОМЕР_1 , виданий 10 травня 2013 року Бориспільським РВ УДМС України в Київській області), такою, що втратила право користування житловим приміщенням -в будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (уродженки селища Макарів Макарівського району Київської області, паспорт НОМЕР_1 , виданий 10 травня 2013 року Бориспільським РВ УДМС України в Київській області, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 гривень 40 копійок (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 10 травня 2013 року Бориспільським РВ УДМС України в Київській області, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 13 квітня 2020 року.
Суддя І.В.Муранова-Лесів