Справа № 526/688/20
Провадження № 3-зв/526/5/2020
30 квітня 2020 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Тищенко Л.І.
з участю секретаря Синепол С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч заяву судді Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Людмили Валентинівни про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП,
24 квітня 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи головуючої у справі № 526/688/20 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП визначено суддю Максименко Л.В.
24.04.2020 суддя Максименко Л.В. подала заяву про самовідвід у справі, мотивуючи тим, що заявником та потерпілим у даній справі є ОСОБА_2 , який працював на посаді судді Гадяцького районного суду Полтавської області.
У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить процесуальних норм, які передбачають для судді можливість заявити самовідвід.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів у діяльності судів та інших представників судової системи та його врегулювання суб'єкт конфлікту інтересів зобов'язаний не вчиняти дій та не приймати рішень по суті в рамках виконання своїх службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів.
Діючими Кримінальним процесуальним кодексом України, ЦПК, КАСУ врегульовано питання щодо відводів та самовідводів судді, а тому, при розгляді даної адміністративної справи, суд вважає необхідним застосувати аналогію права.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Із практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) (пункти 104 та 106) зазначив, що існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», , пп. 28 та 30, «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин у національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід (самовідвід) та порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід) по справам про адміністративні правопорушення.
Розглянувши заяву про самовідвід судді Максименко Л.В., підставою для якого є те, що ОСОБА_2 , який є потерпілим у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, працював на посаді судді Гадяцького районного суду Полтавської області, суд вважає, що оскільки дана обставина може викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, тому заява про самовідвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8, 9 Конституції України, ст.ст. 23, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 245, 246 КУпАП, ст. 15 Кодексу суддівської етики, п. 1 ч. 1 ст. 4 Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності судів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням РСУ від 04.02.2016 року № 2, ст. 15 Кодексу суддівської етики, суд, -
Заяву про самовідвід судді Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Людмили Валентинівни у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП № 526/688/20 задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. І. Тищенко