Справа № 524/9270/19
Провадження №2/524/1021/20
29.04.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді - Нестеренка С.Г., при секретарі судового засідання - Бельченко Н.Л., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданнів залі суду в місті Кременчук Полтавської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
20 грудня 2019 року до суду надійшов вказаний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач вказувала, що шлюб з відповідачем було взято 14 травня 2016 року. Від шлюбу мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сімейно-шлюбні відносини між сторонами були припинені в жовтні 2019 року по причині різних характерів, поглядів на життя, на вирішення сімейно-побутових проблем, у зв'язку з чим в сім'ї виникали сварки, суперечки, внаслідок чого були втрачені почуття любові та поваги один до одного.
Просила шлюб розірвати.
Ухвалою судді від 08 січня 2020 року було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання, залучено сторін.
Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибули, просили розглянути справу за їх відсутності, на розірванні шлюбу наполягали, про що надали письмові заяви, відповідач позов визнав (а.с. 43, 44).
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
У ч. 4 ст.206 ЦПК Українивизначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ст. 56 СК України, чоловік та дружина мають право на особисту свободу, у тому числі й на припинення шлюбу.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом достовірно встановлено, що сторони по справі взяли шлюб 14 травня 2016 року, який зареєстрований у Кременчуцькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис за № 46, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ).
Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили по причині різних характерів, поглядів на життя, на вирішення сімейно-побутових проблем, у зв'язку з чим в сім'ї виникали сварки, суперечки, внаслідок чого були втрачені почуття любові та поваги один до одного. Сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть.
На примирення не погодилися.
Вказані обставини постають з позовної заяви, підтверджуються письмовими доказами, а також заявами сторін, наявних в матеріалах справи.
На підставі встановлених фактів, суд вважає, що шлюб необхідно розірвати, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам як позивача, відповідача так і їхньої малолітньої дитини.
Спір між сторонами щодо визначення місця проживання дитини, утримання дитини та розподіл майна фактично відсутній.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу необхідно присвоїти прізвище ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .
Вирішуючи питання про судові витрати, з урахуванням ч.1 ст.141 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача половини судового збору, який було сплаченого позивачем за подання позову до суду відповідно до положень ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що складає 384 грн.20 коп.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 206, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, взятий ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 14 травня 2016 року у Кременчуцькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис за № 46 - розірвати.
Після розірвання шлюбу присвоїти прізвище ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору в розмірі 384 грн. 20 коп.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти діб з дня проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19).
Суддя: