08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
6/381/36/20
381/139/15-ц
27 квітня 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Филипіва Андрія Миколайовича, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,-
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Филипів А.М. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у приватного виконавця округу Київської області Филипіва А.М. знаходиться виконавче провадження №60828583 з примусового виконання виконавчого листа Фастівського міськрайонного суду Київської області №381/139/15-ц від 21.03.2016, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором №010/04/066 від 04.06.2008, станом на 06.11.2014 в сумі 91 047.80 дол. США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 09.12.2019 становить 2 160 089,84 грн.) та судовий збір в сумі по 1827,00 грн. з кожного (разом 7654,00 грн.). Загальна сума стягнення: 2 161 916,84 грн. Зазначає, що боржником рішення суду не виконується, декларація не подається, будь-яких дій з боку боржника на виконання рішення суду не здійснено.
У відповідності до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця.
В судовому засіданні приватний виконавець Филипів А.М. пояснив, що 09.12.2019 ним, на підставі оригіналу виконавчого листа відкрито виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , так як з 2016 року боржник не виконує рішення суду. На адресу боржника направлялись виклики до виконавця, якими боржник ігнорував, про що було складено відповідні акти. Приватним виконавцем стягнуто по рішенню суду лише 34 958,40 грн. Загальна сума боргу понад 91 тисяча доларів США. Також, виконавцем направлено ряд запитів щодо з'ясування майнового стану боржника, але прикордонною службою надано інформацію щодо неодноразового перетину кордону Гірником М.А., що свідчить про те, що він має фінансову можливість виконувати рішення суду. Вважає, що подання є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.
Вислухавши пояснення приватного виконавця, вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Судом встановлено, що 09.12.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Филипівим А.М. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (а.с.170).
Цього ж дня, приватний виконавець, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», ухвалив Постанову про арешт майна боржника та Постанову про арешт грошових коштів, що містяться на рахунках боржника (а.с.182).
Судом встановлено, що вказані постанови 09.12.2019 направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованими листами з повідомленням про вручення , що підтверджено документально (а.с.184).
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 5 ст. 19 Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому віл інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Натомість, в порушення вимог ст. 19 цього Закону, боржник ігнорує вимоги державного виконавця.
Приватним виконавцем перевірено та встановлено, що згідно відомостей Пенсійного Фонду України інформація про боржника ОСОБА_1 відсутня (а.с.177-178).
Згідно відповіді Державної фіскальної служби надано інформацію про рахунки боржника (а.с.180).
Під час виконання рішення суду, встановлено, що грошових коштів на рахунках боржника виявлено 34 958,40 гривень. Інших грошових коштів у боржника не виявлено.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що державним виконавцем 24.12.2019 та 02.01.2020 направлялись на адресу боржника вимоги та виклики, які останнім проігноровані, про що складені відповідні Акти приватного виконавця від 02 січня 2020 року та від 09 січня 2020 року (а.с.188,189,192,193).
Під час виконання рішення суду встановлено, що згідно інформації наданої на запити приватного виконавця рухоме майно належне боржнику на праві власності, на яке можливо звернути стягнення - відсутнє.
Згідно відповіді Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України (лист від 26.03.2020 № 6.3-3039/6-20), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 14.05.2009 органом видачі 3201 (термін дії до 14.05.2019), та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 15.01.2018 органом видачі 8079 (а.с.199-200).
На запит приватного виконавця, Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано інформацію про те, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , в період з 10.12.2019 по 08.04.2020 неодноразово перетинав державний кордон України.
Також, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 09.12.2019 квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.а.с.175-176).
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що боржником з моменту набрання рішенням законної сили, а саме з 27.04.2015, не вчинено жодних дій по виконанню рішення суду, не надаються достовірні дані щодо свого майнового стану та доходу, а отже є підстави вважати, що , останній ухиляється від виконання рішення суду.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Як вбачається з матеріалів подання, згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , в період з 08.07.2016 по 19.02.2020 неодноразово перетинав державний кордон України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Перелік таких обмежень зазначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року № 3857-XI та, зокрема, в даному випадку підставою для такого обмеження є п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону, зі змісту якого убачається, що ухилення особи від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для тимчасового обмеження у виїзді за кордон.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Європейський суд з прав людини констатував, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 р.).
Пунктом 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» встановлено, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання цих зобов'язань, що передбачає, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення подання, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів, які свідчать про тривале перебування в провадженні виконавця виконавчого провадження, за яким у боржника мають місце невиконані зобов'язання в значному розмірі на загальну суму понад 91 тисяча доларів США.
Заходи примусового виконання рішення суду до стягнення коштів з боржника на користь стягувача не привели, останній рішення суду не виконує.
При цьому, боржнику достеменно відомо про існування зобов'язань за рішенням суду, оскільки як вбачається з матеріалів справи, останнім подавалась скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Филипіва Андрія Миколайовича.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Оскільки приватний виконавець вчиняв дії щодо виконання рішення суду, однак, ОСОБА_1 рішення не виконується, при цьому з наданих до суду відомостей Державної прикордонної служби України, останній протягом 2016-2019 років неодноразово, а саме -тринадцять разів перетинав державний кордон, то з метою забезпечення виконання рішення суду може бути застосовано обмеження у праві виїзду за межі України.
Аналізуючи обставини, викладені у поданні приватного виконавця та надані суду докази, суд прийшов до висновку про доведеність факту ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань щодо сплати боргу, а відтак і про обґрунтованість подання про обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Суд вважає такий захід втручання в права боржника виправданим з метою забезпечення виконання зобов'язань перед стягувачем.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про наявність підстав задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Филипіва Андрія Миколайовича.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 258, 260, 441 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
Подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Филипіва Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданий 15.01.2018 органом видачі 8079 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до повного виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області № 381/139/15-ц від 15.04.2015 (виконавчий лист від 21.03.2016).
Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали суду виготовлений 30.04.2020.
Суддя Л.М.Ковалевська