08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/446/20
381/463/20
29 квітня 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області про визнання права власності на спадщину, -
В лютому 2020 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до Фастівської міської ради Київської області про визнання права власності на спадщину, мотивуючи вимоги тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її брата ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . Спадкоємцем другої черги є позивач, як сестра спадкодавця, так як спадкоємці першої черги відсутні. При зверненні позивача до нотаріуса з питання отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю алежних документів, які підтверджують факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та інших документів необхідних для оформлення спадкових прав. У зв'язку з вище викладеним позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді від 21 лютого 2020 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 26 березня 2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача - адвокат Дьячук Н.В. не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином, через канцелярію суду надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач - Фастівська міська рада Київської області в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином, через канцелярію суду надала письмову заяву, в яких зазначила, що не заперечує проти позову та просить розглядати справу без їх участі.
За ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з'ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 23 травня 2017 року Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації акктівцивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, серія НОМЕР_1 /а.с.8/.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Факт того, що позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідними братом і сестрою підтверджується їхніми свідоцтвами про народження, де батьками вказані: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 (а.с.9,11).
Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та честри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Позивач, як спадкоємець другої черги після смерті брата ОСОБА_2 отримала право на спадкування за законом, так як спадкоємці першої черги відсутні, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_6 .
Згідно довідки Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області №1178 від 12.09.2019 позивач ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , якого доглядала, вели спільне господарство та поховала за власні кошти (а.с.10), тому вона вважається такою, що прийняла спадщину.
Відповідно до частини 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України , він не заявив про відмову від неї.
Позивач звернулась до нотаріальної контори з питання прийняття спадщини, але Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 жовтня 2019 року їй було вівдмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що вчинення такої нотаріальної дії суперечить законові та подані не на всі відомості та документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії (а.с.21-24).
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно з ч. 3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені сторонами в порядку ст. 76 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2010 року за ОСОБА_2 визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 батька ОСОБА_4 (а.с.14), але право власності не зареєстрував, що підтвердується Довідкою Фастівського БТІ КП Фастівської міської ради №1669 від 23.12.2019 (а.с.13).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., зокрема, в ст. 1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст. 9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України). Об'єктами права власності є будь-які речі (майно). Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до п. 3.3 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено «у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно».
Також у даному Листі зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».
Суд, вважає доведеним, що позивач є спадкоємцем після смерті брата ОСОБА_2 , тому набула право спадкування на житловий будинк за адресою: АДРЕСА_1 , але не має правовстановлюючого документа про право власності на спадкове нерухоме майно, саме тому у суду є всі підстави для визнання за нею права власності в порядку спадкування, оскільки іншого порядку визнання права власності в порядку спадкування при відсутності правовстановлюючого документа не існує.
Відповідно до листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 року, судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 223, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст. ст.16, 179, 328, 392, 1218, 1268,1270 ЦК України, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суд,-
Позов ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області про визнання права власності на спадщину- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області за правилами, встановленими в ст. ст. 354-356 ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. ХІII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя Л.М. Ковалевська