Справа № 279/490/20
номер провадження 1-кп/279/375/20
30 квітня 2020 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень по кримінальному провадженню №12019060060001390 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.121 ч.2 КК України,
В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.
Строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 01.05.2020 року, до зазначеного строку закінчення судового розгляду з об'єктивних причин не можливо.
Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 на час судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Дане клопотання мотивовано необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 ч.1 п.1,3,4,5 КПК України.
Сторона захисту проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечила, посилаючись на те, що доказів існування ризиків прокурором не представлено. Захисник ОСОБА_5 вказав, що обвинувачений ОСОБА_4 може знаходиться під домашнім арештом у нічний час за місцем свого фактичного проживання, він також має родину, роботу, за місцем проживання характеризується задовільно, про що надав суду відповідні письмові докази.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", "Чанєв проти України", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу, наявність родини й утриманців, репутацію та майновий стан обвинуваченого, наявність судимостей, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, має родину, постійне місце проживання і реєстрації, до арешту працював не офіційно. Щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності раніше обвинувальний акт та інші матеріали, інформації не містять.На даний час по кримінальному провадженню всі докази зібрані, тому вважати, що вони можуть бути знищені, приховані або спотворені, а також доказів того, що обвинувачений може ухилятися від суду або впливати на потерпілого, свідків суду не представлено.
Розглянувши клопотання прокурора, яке подано з порушенням вимог, передбачених ст.184 КПК України, суд вважає, що доведеним є лише такий ризик, як можливість зникнення від суду, а інші ризики, зазначені прокурором, є лише припущенням, оскільки достовірними даними не підтверджені.
Отже, заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину не можуть служити винятковими підставами для запобіжного ув'язнення обвинуваченого, тому у суду відсутні правові підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки доводи прокурора не підтверджені належними доказами, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Таким чином, враховуючи загальний термін перебування ОСОБА_4 під вартою (майже 7 місяців), з метою недопущення порушення права на свободу, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, встановленому судом ризику можна запобігти шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту, яким може бути забезпечена належна процесуальна поведінка обвинуваченого, що узгоджується з правовими позиціями Європейського суду з прав людини.
У зв'язку з вищенаведеним клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.183,196,197 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою змінити на запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на два місяці до 28.06.2020 року, включно, звільнивши його з-під варти негайно із залу суду та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Заборонити ОСОБА_4 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня.
Зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою суду до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, не відлучатись із населеного пункту, в якому він буде проживати без дозволу суду та повідомляти про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування із потерпілим, свідками.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали в частині дотримання домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_4 покласти на Коростенський ВП ГУНП в Житомирській області.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця ув'язнення, Коростенський ВП ГУНП в Житомирській області для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1 .
Ухвала мені оголошена «____» ____________ 2020 р. __________________
(підпис)