провадження №1-кп/279/365/20
Справа № 279/330/20
30 квітня 2020 року місто Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12019060060001471 , по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,-
В провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого закінчується 10 травня 2020 року.
Судовий розгляд з об'єктивних причин в зазначений термін закінчити неможливо.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 тримання під вартою, оскільки такий закінчується 10.05.2020 року, обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України існують надалі, а більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просить обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечує проти продовження строку тримання під вартою, стверджує,що він має постійне місце проживання , сталі соціальні зв"язки .
Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За практикою Європейського Суду з прав людини, визначати, чи розумно й надалі залишати обвинуваченого під вартою, необхідно на підставі особливостей кожної конкретної справи. Тримання під вартою в певній справі може бути виправданим тоді, коли наявні конкретні ознаки того, що вимога захисту публічних інтересів важить більше попри презумпцію невинуватості, ніж правило поваги до особистої свободи.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
За змістом ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та в судовому засіданні не доведені. Наявність тих фактів, що обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки, не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, суд вважає, що вище зазначене (наявність постійного місця проживання, міцних сімейних зв'язків), за тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, як і характер його вчинення, в даному випадку, не може бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
При цьому, суд, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, відповідно до ст.178 КПК України, враховує тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого правопорушення, та відповідно наявність передбачених ст.177 КПК ризиків може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, а тому приходить до переконливого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останньому та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.
Зважає суд і на те, що при розгляді питання щодо обрання чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, є особою раніше судимою, офіційно ніде не працює та постійного джерела доходів не має, не припинили існувати та не зменшились ризики того, що він може переховуватись від суду та змінювати місце проживання, впливати на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого , доцільним є на час судового провадження обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 331 Кримінально-процесуального Кодексу України, суд,-
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в СІЗО №8 (м. Житомир , Проспект Незалежності, 172 ) строком на 60 (шістдесят) днів - по 29 червня 2020 року ( включно).
Копію даної ухвали негайно направити СІЗО УВП №8 м. Житомир для організації її виконання . Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення (отримання обвинуваченим копії ухвали).
Суддя ОСОБА_1