Справа № 369/15924/19
Провадження №4-с/369/28/20
про повернення скарги
28.04.2020 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Київської області Головного територіального управління юстиції у Київській області,-
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Київської області Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09 грудня 2019 року, дану справу передано на розгляд судді Медведському М.Д.
При подачі скарги до суду заявником були порушені вимоги ст. ст.175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвалою судді Медведського М.Д. від 11.12.2019 року скаргу було залишено без руху і надано строк для виправлення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання заявником цієї ухвали.
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дідура М.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи №372 від 24.04.2020 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 року, який проведений у зв'язку з закінченням строку відрядження, як тимчасового переведення до Києво-Святошинського районного суду Київської області судді Медведського М.Д., в провадження судді Дубас Т.В. надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Київської області Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Згідно 258 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: ухвали; рішення; постанови, судові накази.
Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
На даний час вимоги ухвали судді від 11.12. 201 9 року заявником не виконані, однак як вбачається із матеріалів справи 20.12.2019 року заявник ОСОБА_1 отримав копію ухвали суду про залишення скарги без руху, що підтверджується наявною в довідковому листі особистою розпискою заявника ОСОБА_1 ..
Суддя акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При цьому, сама сторонам розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Будучи ініціатором даної скарги, провадженням у справі не цікавиться.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Таким чином, до цього часу ухвала судді не виконана, недоліки скарги не усунуті. Ця обставина є перешкодою для вирішення питання про відкриття провадження в справі та вирішення спору судом по суті.
Оскільки, заявником відповідно до ухвали судді не виконано всі вимоги, які є передумовою відкриття провадження у справі, то скарга вважається неподаною і має бути повернута заявнику.
Згідно з нормою ч.3 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст.175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись ст.18, 185, 258, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Київської області Головного територіального управління юстиції у Київській області- вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Суддя Т.В. Дубас