14.04.20
Справа №521/4119/20
Провадження№ 2-а/521/104/20
14 квітня лютого 2020 р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого- судді: Роїк Д.Я.
за участю секретаря судового засідання: Коновалової К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративний позов ОСОБА_1 до сержанта поліції 1 батальону 1 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Вершкова Владлена Юрійовича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАК №2212673 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
17 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - О.І. Уртаєв звернувся в суд з адміністративним позовом до сержанта поліції 1 батальону 1 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Вершкова Владлена Юрійовича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАК №2212673 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 07.03.2020 р. о 22:18 год. він їхав на своєму автомобілі в м. Одесі по вул. Тираспольське шосе, де був зупинений працівником поліції з підстав порушення п.31.4.3.в ПДР (не працювала ліва фара в режимі ближнього світла в темну пору доби).
По даному факту поліцейським роти 1 батальону 1 УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Вершковим В.Ю. було винесено постанову серії ЕАК №2212673 від 07.03.2020 р., якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Посилаючись на неправомірність дій відповідача, а також на те, що зазначена вище постанова не відповідає вимогам закону, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення. Позивач вказує, що відмовився підписувати постанову, оскільки відповідачем його не було ознайомлено з правами згідно ст.268 КУпАП.
Позивач у судове засідання не з"явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився, про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку, заперечення проти позову не заявляв.
Представник відповідача управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції за довіреністю - С.С. Єфіменко у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, надіслав до суду відзив на адміністративний позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову, долучивши DVD-R диск із фотофіксацією вчиненого правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Звернувшись до суду з адміністративним позовом, позивач ОСОБА_1 просить визнати незаконними дії сержанта поліції 1 батальйону, 1 роти УПП в Одеській області ДПП Вершкова В.Ю. щодо винесеної постанови серії ЕАК № 2212673 від 07.03.2020 року, та визнати протиправною та скасувати постанову просить скасувати постанову серії ЕАК № 2212673 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.03.2020 року за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
07.03.2020 року відповідачем винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2212673, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція).
Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста і восьма статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП без складання відповідного протоколу відповідає вимогам ст.ст.222, 258 КУпАП та Інструкції.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07.03.2020 року о 22:18 по вул. Тираспольське шосе 22/5, керував транспортним засобом з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 (в) Правил дорожнього руху України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п.31.4.3 (в) Правил дорожнього руху України зовнішні світлові прилади: в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Положеннями пункту 31.1 Розділу 31 ПДР України визначено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Положенням п.п. 31.4.3.в п. 31.4 Розділу 31 ПДР України визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, якщо (зовнішні світлові прилади)не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Однак, слід зазначити, що відповідно до пункту 31.5. ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил, а саме повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація, на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами.
Проте, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4.7 («ї»; «д» - у складі автопоїзда) подальший рух заборонено до їх усунення. Водій несправного транспортного засобу повинен вжити заходів для того, щоб прибрати його за межі проїзної частини дороги.
Відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували факт вчинення даного правопорушення, а саме доказів того, що водій використовував даний транспортний засіб вже з наявними технічними несправностями, оскільки позивач в постанові зазначив, що не згоден з даною постановою.
Таким чином, суд вважає, що поліцейський роти 1 батальону 1 УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Вершковим В.Ю. під час складання постанови повинен був виходити з того, що вищезазначена технічна несправність транспортного засобу виникла під час руху в дорозі а отже правилами дорожнього руху визначено алгоритм дій під час виникнення таких несправностей.
В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На виконання вказаної вимоги, суд запропонував всім учасникам провадження надати відповідні докази, а відповідача зобов'язав довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у справі не відібрав пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлював свідків правопорушення, не складав протокол, враховуючи, що позивач заперечував встановлене інспектором правопорушення, та не підписав постанову, не зазначив про обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.
Постанова про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, № рішення 73700340.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України,ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У зв'язку з викладеним, суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності події правопорушення та вважає за можливе прийняти рішення про задоволення позовних вимог.
Таким чином, враховуючи пояснення позивача, викладені в тексті адміністративного позову, керуючись нормами національного законодавства, зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, доводи позивача щодо відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачем не спростовані.
Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
За таких обставин справи суд вважає, що дії сержанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Вершкова Владлена Юрійовича щодо складання оспорюваної постанови є протиправними, тому постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2212673 від 07.03.2020 підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Заходи забезпечення позову не застосовувались.
Позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 72, 74, 75, 77, 205, 241, 242, 244, 246, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, ст. 7, 33, ч.1 ст.121, 245, 251, 252, 256, 258, 268, 276, 280, 283, 288, 289, 293 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до сержанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Вершкова Владлена Юрійовича (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова,5), Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова,5) про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАК №2212673 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАК №2212673 від 07.03.2020 року, складену сержантом поліції 1 батальйону, 1 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Депаратменту патрульної поліції Вершковим Владленом Юрійовичем про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП - закрити.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у дань його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 24.04.2020 року.
Суддя: Д.Я. Роїк