Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/214/20
Провадження № 2-а/506/3/20
30.04.2020 року смт Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області в складі
головуючого судді Бурдинюк О.С.,
за участю секретаря судового засідання Гушкана Є.А.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА №537146 від 14.03.2020 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 березня 2020 року поліцейським СРПП №1 Окнянського ВП Подільського
ВП ГУНП в Одеській області відносно нього була винесена
постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про
адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №537146 від 14 березня 2020
року, за порушення п.п. 2.9, п.п. 9.8 ПДР за ч. 2 ст. 122 КУпАП та піддано штрафу у розмірі 425 грн. Разом з тим, позивач вважає дану постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки ніяких порушень не допускав. Дійсно, 14.03.2020 року приблизно о 14:40 год. він рухався на автодорозі сполученням Кропивницький-Платонове на транспортному засобі MERSEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Перед виїздом перевірив технічний стан автомобіля, в тому числі освітлювальні прилади. Біля с. Орач Окнянського району працівниками поліції йому було подано вимогу про зупинку транспортного засобу. На запитання про причину зупинки, поліцейський повідомив, що він (позивач) підчас руху розмовляв по телефону та у транспортного засобу не було ввімкнуто світло фар. Разом з тим, це не відповідає дійсності, оскільки ніяких порушень Правил дорожнього ріху, як стверджує позивач він не вчиняв. Більш того, його вимоги надати докази нібито вчиненого ним правопорушеня були проігноровані. Дана обставина змусила його звернутися до суду.
Ухвалою від 16.04.2020 року відкрито провадження по даній справі та витребовано додаткові докази.
Позивач, повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, на задоволенні позову наполягав /а.с.29/.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, про день та час слухання справи, тому суд вважає, що відповідно до ст.268 КАС України, неявка представника відповідача є неповажною і не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
14.03.2020 року, сержантом поліції СРПП№1 Окнянського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області Денисенком Артемом Руслановичем, було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та піддано штрафу.
Як зазначено в постанові, 14.03.2020 року о 14:40 год. на автодорозі Кропивницький-Платоново (М-13), ОСОБА_1 керував автомобілем MERSEDES-BENZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , поза населеним пунктом без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив п.п. 9.8 ПДР, а також при цьому розмовляв по мобільному телефону, чим порушив п.п.2.9 д) ПДР /а.с.8/.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" визначено, що поліція, відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ч.2 ст.122 КпАП України, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.2.9. д ПДР України, під час руху транспортного засобу, водієві забороняється користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Пунктом 9.8 Правил дорожнього руху України встановлено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Ч.2 ст.251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
До того ж , згідно ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
В розумінні ст.72 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин /фактів/ , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 74 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Слід зауважити, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Разом з тим, у оспорюваній постанові такі відосмості відсутні.
Більш того, на вимогу суду про надання матеріалів, що стали підставою для прийняття вищевказаної постанови, Окнянським ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області надано ліше рапорт поліцейського ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Будь-яких інших належних та допустимих доказів, якіб підверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст. 90 КАС України, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Тому при вирішені питання щодо визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, винесена відповідачем постанова розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази, фотоматеріали, протоколом про адміністративне правопорушення т. і.), тому не може виступати єдиним доказом, на основі якого встановлюється наявність адміністративного правопорушення. Згідно з ст.31 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Однак будь-яких доказів вчинення позивачем 14 березня 2020 року о 14:40 год. правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, відповідачем не надано.
При цьому притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
У зв'язку із вищезазначеним, так як відсутні належні та допустимі докази підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 14.03.2020 року серії БАА №537146, суд приходить до висновку, що є підстави для скасування рішення суб'єкта владних повноважень - постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн від 14.03.2020 року серія БАА №537146 і закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
При цьому, так як позов задоволено, враховуючи, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.288 КУпАП звільнена від сплати судового збору, то згідно до ст.139 КАС України, судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.2, 6, 77, 243-245, 271, 286, 295 КАС України, ст.ст.9, 122, 245, 247, 251, 258 КУпАП, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адрсою: Одеська область, Окнянський район, с. Гулянка) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, місце знаходження: 65080, Україна, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА №537146 від 14.03.2020 року - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №537146 від 14.03.2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Красноокнянський районний суд Одеської області з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
СуддяО. С. Бурдинюк