Справа №498/273/20
Провадження №1-кс/498/94/20
29 квітня 2020 року смт. Велика Михайлівка Одеської області
Слідчий суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , з участю прокурорів Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 начальника СВ Великомихайлівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції - ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_6 , захисника підозрюваного - ОСОБА_7 , розглянувши клопотання начальника СВ Великомихайлівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції - ОСОБА_5 , погоджене прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області - ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160280000083 від 27.04.2020 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоборисівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, згідно ст. 89 КК України ,
29 квітня 2020 року начальник СВ Великомихайлівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області - ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Як вбачається з наданого клопотання, в період часу з 26.04.2020 по 27.04.2020 у ОСОБА_6 в зв'язку з виниклими напередодні неприязними відносинами з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виникли в результаті того, що 26.04.2020 під час невідкладного обшуку домоволодіння ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №1202016028000082 від 26.04.2020 у якому приймав участь ОСОБА_8 , який допомагав у вилученні (ловив овець викрадених у ОСОБА_9 ), що обурило ОСОБА_6 , в результаті чого у останнього виник умисел направлений на пошкодження чужого майна, загальнонебезпечним способом шляхом підпалу, автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» Vito державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, що належить ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків та з мотивів помсти, взяв з собою невстановлену слідством горючу рідину, в скляній банці та прибув до будинку розташованого за адресою АДРЕСА_2 , заздалегідь знаючи, про те, що на території домоволодіння знаходиться автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» Vito державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 підійшов на близьку відстань до вказаного автомобіля, тримаючи у руках при цьому банку з горючою сумішшю. Після чого, ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, бажаючи пошкодити майно загальнонебезпечним способом шляхом підпалу, розуміючи, що біля вказаного автомобіля розташований житловий будинок в якому в момент події відпочивали господар будинку ОСОБА_9 та його дружина, використовуючи для цього горючу рідину в скляної ємкості, вид якої на даний час досудовим розслідування не встановлено, кинув запалену ємкість з горючою рідиною на дах автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» Vito державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , в наслідок чого автомобіль було повністю охоплено полум'ям від вказаної горючої суміші. Після здійснення підпалу ОСОБА_6 з місця скоєння злочину зник в невідомому напрямку, а потерпілий ОСОБА_8 , разом з іншими мешканцями села приймали міри щодо локалізації пожежі автомобіля та попередження розповсюдження полум'я на житловий будинок. За результатами підпалу автомобіля він був повністю знищений, чим завдано шкоду потерпілому ОСОБА_8 .
Відомості про даний факт внесено до ЄРДР за №12020160280000083 від 27.04.2020 року за ч.2 ст. 194 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.
Слідчим СВ Великомихайлівського ВП ГУНП в Одеській області 27.04.2020 о 15:04 годині за вчинення вказаного злочину відповідно до ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_6 .
28 квітня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.
Вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: заявою та показами потерпілого, показаннями свідків, оглядом місця події, актом про пожежу та вилученими речовими доказами.
Клопотання начальника СВ мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що підвищує суспільну небезпеку вчиненого та дає привід вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, продовжувати свою злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків та потерілого у цьому кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки відповідно до характеристики з місця проживання він схильний до крадіжок та на нього неодноразово до селищної ради надходили скарги, крім того, в провадженні Великомихайлівського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочинів передбачених ч.ч.1,2,3 ст. 185 КК України, отже забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та начальник СВ - ОСОБА_5 підтримали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваному ОСОБА_6 та просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному. Також зазначив, що органами досудового слідства не розкрита об'єктивна сторона злочину, не обґрунтована підозра скоєння злочину саме ОСОБА_6 . Крім того, у повідомленні ОСОБА_6 про підозру від 28.04.2020 року взагалі відсутні дата та час вчинення останнім інкримінованого діяння, в протоколі допиту потерпілого ОСОБА_8 не вказано ім'я та по батькові підозрюваного, тобто нема прямих вказівок, що він впізнав підозрюваного, в матеріалах клопотання немає документів які б підтверджували належність майна потерпілому ОСОБА_8 . Крім того, зазначив, що акт про пожежу є недопустимим доказом. Також зазначив, що на утриманні ОСОБА_6 перебувають дружина та донька.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та пояснив, що він займається фермерством, має підсобне господарство та цим заробляє на життя. У нього не було ніякого умислу на підпал машини. Також зазначив, що не винен ні в крадіжці овець, ні в підпалі.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурорів, слідчого, думку підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Як передбачено ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення, кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 , 27 квітня 2020 року о 15:04 годин затриманий в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, та 28.04.2020 року йому повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, зазначена підозра, ґрунтується на отриманих органом досудового слідства доказах, які наявні у матеріалах та долучені до клопотання.
При вирішенні питання про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
Так, враховуючи обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у його вчиненні, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, у вигляді можливості незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги і відомості про особу підозрюваного, який за місцем проживання характеризується негативно, як особа схильна до насильства та заволодіння чужим майном, до селищної ради мали місце звернення з усними скаргами на поведінку ОСОБА_6 , письмові заяви не подавались через побоювання розправи, раніше не судимий згідно ст.89 КК України, однак неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 КК України, провадження по яким були закриті у зв'язку з відмовою від обвинувачення. Також в провадженні Великомихайлівського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочинів передбачених ч.ч.1,2,3 ст.185 КК України, остаточне рішення по якому не прийнято. Тому слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України у вигляді можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи існування ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з врахуванням тяжкості та характеру вчиненого кримінального правопорушення, особи підозрюваного, майнового стану підозрюваного та його сім'ї, слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави у вигляді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 грн., який у разі його внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання начальника СВ Великомихайлівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області - ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Новоборисівка Великомихайлівського району Одеської області, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 червня 2020 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 обчислювати з моменту затримання, тобто з 27.04.2020 року з 15:04 год.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн., яку підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (ТУ ДСА України в Одеській області), призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження №1-кс/498/94/20, справа №498/273/20.
Підозрюваний звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 строком до 25 червня 2020 року включно, наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст. 194 КПК України.
Ухвала є чинною до 25 червня 2020 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1