Справа № 504/3429/16-к
Номер провадження 1-кп/504/70/20
12.03.2020 смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 - ОСОБА_10 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Доброслав кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016160000000419 від 03.07.2016 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нові Біляри Комінтернівського району Одеської області, українця, громадянина України, із незакінченою вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, працюючого електромонтером у порту «Южний», раніше не судимого, який проживає за місцем реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Судовим розглядом обвинувального акту встановлено, що 03.07.2016 року приблизно о 05.15 годині водій ОСОБА_7 грубо порушив пункти: 1.3; 2.3. «б», «в»; 2.9. «а»; 12.1.; 12.6. «ґ»; 21.1. «Правил дорожнього руху» України, які зобов'язують водія:
1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;
п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки»;
п.2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;
п.12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
п.12.6. «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:
ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1. - не більше 130 км/год, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, які відокремлені одна від іншої розділювальною смугою - не більше 110 км/год, на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год»;
п.21.1. «Дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення».
Так, в зазначений день та час водій ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (1,45 ‰ етанолу в крові), тим самим позбавивши себе можливості адекватно сприймати навколишню дорожню обстановку, керуючи власним технічно справним автомобілем «MITSUBISHI LANCER», р/н « НОМЕР_1 » рухався в умовах необмеженої видимості, по асфальтованому сухому дорожньому покриттю автодороги М-28 «Під'їзд до порту «Южний» в Комінтернівському районі Одеської області, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі руху у протилежних напрямках, що позначені відповідною дорожньою розміткою, з боку міста Южне у напрямку порту «Южний», зі швидкістю більше 84 - 112 км/год (згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи № 3257/3258 від 22.09.2016 року).
При цьому, в салоні автомобіля ОСОБА_7 пасами безпеки пристебнутий не був і перевозив на місці переднього пасажира ОСОБА_11 , а на місці задніх пасажирів: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 також не пристебнутих відповідними пасами, ігноруючи вимоги до власної безпеки та безпеки пасажирів.
Крім того, грубо порушуючи вимоги до перевезення пасажирів водій ОСОБА_7 перевозив у багажнику свого автомобіля «MITSUBISHI LANCER», р/н « НОМЕР_1 » пасажира ОСОБА_15 ..
Проявивши злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків але легковажно розраховуючи на їх відвернення водій ОСОБА_7 під час руху вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, не врахував стану завантаженого пасажирами транспортного засобу, рухаючись із перевищенням допустимої швидкості та створюючи небезпеку, як для себе так і для інших учасників дорожнього руху, проїжджаючи на 5 км зазначеної автодороги, на рівній прямій ділянці, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, не впорався з керуванням та допустив виїзд автомобіля «MITSUBISHI LANCER», р/н « НОМЕР_1 » за межі проїзної частини на ліве, за ходом руху, узбіччя із наїздом передньою частиною та лівим бортом транспортного засобу на перешкоду - придорожні дерева.
В результаті ДТП пасажиру автомобіля «MITSUBISHI LANCER», р/н « НОМЕР_1 » ОСОБА_11 , згідно з висновком судово-медичної « експертизи №508-2059/2016 від 01.08.2016 року, заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв'язку з його смертю, а саме:
а) закрита черепно-мозкова травма: крововиливи під м'які мозкові оболонки;
б) закрита травма грудної клітки: синець, садно грудей, забої легень, розрив грудної частини аорти з крововиливом у праву плевральну порожнину (1500 мл рідкої темно-червоної крові та 200 г. згортків її);
в) закрита травма живота: розрив селезінки;
г) травма кінцівок: садна, синці кінцівок, забійна рана лівої кисті. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 стала гостра крововтрата.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1810 від 03.08.2016 року, в результаті ДТП пасажиру автомобіля «MITSUBISHI LANCER», р/н « НОМЕР_2 » ОСОБА_12 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: чотирьох ран, п'яти садна і синець обличчя, закритої травми грудної клітки у вигляді переломів задніх відрізків V-XI правих ребер без зміщення кісткових уламків, забою правої легені, яка супроводжувалась накопиченням повітря в правій плевральній порожнині, синця правої половини грудної клітки, закритого перелому лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням кісткових уламків, по одній садна лівої гомілки, області лівого гомілково-ступневого суглобу, лівої стопи, які не були небезпечними для життя, викликали тривалий розлад здоров'я строком більше трьох тижнів (більше 21 дня) і за цим критерієм, відповідно до п. п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.), відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2474 від 19.09.2016 року, в результаті ДТП пасажиру автомобіля «MITSUBISHI LANCER», р/н « НОМЕР_1 » ОСОБА_13 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому ліктьової кістки лівого передпліччя в нижній третині зі зміщенням кісткових уламків; забійної рани голови, які не були небезпечними для життя, викликали тривалий розлад здоров'я строком більше трьох тижнів (більше 21 дня) і за цим критерієм, відповідно до п. п, 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2535 від 22.09.2016 року, в результаті ДТП пасажиру автомобіля «MITSUBISHI LANCER», р/н « НОМЕР_1 » ОСОБА_15 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: перелому внутрішньої щиколотки лівого гомілково-ступневого суглоба, які не були небезпечними для життя, викликали тривалий розлад здоров'я строком більше трьох тижнів (більше 21 дня) і за цим критерієм, відповідно до п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин ДТП № 4327 від 23.09.2016 року водій автомобіля «MITSUBISHI І LANCER», р/н « НОМЕР_1 » належним виконанням вимог п. п. 12.1., 1.3., 2.3. «б» ПДР, мав технічну можливість запобігти втраті контролю над керуванням свого транспортного засобу й тим самим запобігти його виїзду за межі проїзної частини та наїзду на перешкоду (придорожнє дерево).
Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, спричинили смерть потерпілого.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю і дав покази, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Зокрема пояснив, що 03.07.2016 року приблизно о п'ятій годині ранку він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем «MITSUBISHI LANCER» по дорозі з боку міста Южне у напрямку порту «Южний», зі швидкістю близько 90-100 км/год. При цьому він сам та його пасажири пасами безпеки пристебнутими не були. На місці переднього пасажира був ОСОБА_11 , а на місці задніх пасажирів: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .. Крім того, у багажнику автомобіля перебував ОСОБА_15 .. Під час руху він не був достатньо уважним, не врахував стану завантаженого пасажирами транспортного засобу, на рівній прямій ділянці, при відсутності будь-яких перешкод, не впорався з керуванням та допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини на ліве узбіччя із наїздом на перешкоду - придорожні дерева. Щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що компенсував потерпілим витрати на лікування, сплатив кошти за цивільними позовами прокуратури та частково визнає цивільний позов ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, а саме в розмірі 100 000 гривень. Просив суд не карати його суворо, дуже шкодує про вчинене та обіцяв в подальшому ніколи не сідати за кермо транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння.
За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази потерпілого та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують його особу, та надійшов до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, спричинили смерть потерпілого.
При обранні міри покарання ОСОБА_7 суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення: кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, віднесене кримінальним законом до категорії тяжких злочинів;
- особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_16 , одружений, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст.67 КК України - є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, враховуючи також те, що дане кримінальне правопорушення вчинене з необережності, суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, та із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На погляд суду, саме таке покарання, тобто не пов'язане з реальним відбуттям покарання, буде сприяти виправленню обвинуваченого.
Стосовно поданих цивільних позовів.
Відповідно до норми ч. 5 ст.128КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прокуратурою Одеської області в інтересах держави в особі КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» подано до ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення грошових коштів у розмірі 9807,01 гривень у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12 .
Прокуратурою Одеської області в інтересах держави в особі КЗ «Южненська міська лікарня» подано до ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення грошових коштів у розмірі 11210,61 гривень у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_13 .
Враховуючи надані суду квитанції про сплату на користь КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» та КЗ «Южненська міська лікарня» зазначених в позовах прокуратури Одеської області витрат на стаціонарне лікування потерпілих, суд дійшов висновку про закриття провадження за цивільними позовами прокуратури.
Потерпілою ОСОБА_17 було заявлено цивільний позов про стягнення 100 000 гривень моральної шкоди який в подальшому ОСОБА_17 своєю заявою залишила без розгляду, у зв'язку з позасудовим задоволенням її вимог.
Потерпілим ОСОБА_12 було заявлено цивільний позов про стягнення заподіяної в наслідок каліцтва шкоди у розмірі 21 650 гривень, стягнення витрат на лікування у розмірі 28 520,46 гривень та моральної шкоди у сумі 100 000 гривень. Заявою від 19 листопада 2018 року ОСОБА_12 відмовився від заявленого ним позову у зв'язку з позасудовим врегулюванням спору.
Стосовно заявленого потерпілим ОСОБА_18 цивільного позову у розмірі 500 000 грн. - моральної шкоди то суд вважає за необхідне задовольнити його частково, виходячи з наступного.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого, суд враховує ступінь морального болю, характер і тривалість страждань потерпілого, ступінь фізичного болю, який відчував останній внаслідок заподіяних йому травм, істотність вимушених змін в його життєвих стосунках, порушення нормального способу життя, порушення звичних умов життя та втрати життєвих зв'язків, які також викликають душевні переживання у потерпілого.
Враховуючи викладене вище, керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_18 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., оскільки саме у такій сумі вона у сукупності відповідатиме характеру і обсягу спричинених страждань та іншим негативним наслідкам, що настали і не призведе до безпідставного збагачення, а тільки компенсує завдану потерпілому шкоду.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Закрити провадження за цивільним позовом прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого.
Закрити провадження за цивільним позовом прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі КЗ «Южненська міська лікарня» про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого.
Залишити без розгляду цивільний позов ОСОБА_17 про стягнення моральної шкоди завданої злочином.
Залишити без розгляду цивільний позов ОСОБА_12 про відшкодування шкоди завданої каліцтвом.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 100 000(сто тисяч) гривень в рахунок моральної шкоди завданої злочином.
Арешт, накладений 04.07.2016 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_19 на автомобіль «MITSUBISHI LANCER» р/н НОМЕР_1 , 2004 року випуску, чорного кольору № кузова НОМЕР_3 - скасувати.
Речові докази: автомобіль «MITSUBISHI LANCER» р/н НОМЕР_1 , 2004 року випуску, чорного кольору № кузова НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 31.12.2005, які передані під розписку ОСОБА_20 вважати повернутим власнику - ОСОБА_7 .
Витрати на залучення експерта, а саме: на проведення автотехнічної експертизи з дослідження стану автомобіля «MITSUBISHI LANCER» р/н НОМЕР_1 , вартістю 1101 гривень, транспортно-трасологічної експертизи, вартістю 1343,3 гривень, автотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП, вартістю 880,8 гривень, а всього на загальну суму 3325,1 гривень стягнути з засудженого ОСОБА_7 в повному обсязі на користь держави
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1