Справа № 496/1617/20
Провадження № 1-кс/496/709/20
30 квітня 2020 року м.Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка клопотання слідчого СВ Біляївського відділу поліції ГУНП України в Одеській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160250000257 від 25.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
Слідчий звернувся до суду із клопотанням, в якому просить надати тимчасовий доступ слідчому СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 , або інспектору СВ Біляївського ВП ОСОБА_4 , або оперуповноваженому сектору КП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майору поліції ОСОБА_5 до документів (інформації) (в тому числі електронних), які перебувають у володінні оператора телекомунікації (мобільного зв'язку) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виготовити на паперовому або електронному носії документ, що містить інформацію про телефонні дзвінки за мобільними телефонами (радіоелектронний засіб-мобільний термінал системи зв'язку) за номером НОМЕР_1 у період часу з 00 год. 01 хв. 01.04.2020 року по теперішній час. Мотивує тим, що 24.04.2020 року до Біляївського ВП ИГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_6 , про те, що 24.04.2020 року близько 21:00 годин, пішла з дому донька ОСОБА_7 , яка до теперішнього часу не повернулася. (ЄО 3380). Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160250000257 від 25.04.2019 року. В ході допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_7 , було встановлено, що вона користується мобільним телефоном з номером мобільного оператора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_1 . Встановлення та місцезнаходження осіб причетних до скоєння даного злочину, можливе лише шляхом опрацювання інформації про зв'язок, телекомунікаційні послуги, їх тривалість, зміст, маршрути передавання тощо, кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг з яким спілкувався абонент мобільного телефону за № НОМЕР_1 . Інформація, яка знаходиться у оператора телекомунікаційних послуг ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , про зв'язок, надані телекомунікаційні послуги, у тому числі отримані послуги, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, тощо, сама по або в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, зокрема встановлення осіб, які скоїли кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Слідчий до судового засідання не з'явився, але на адресу суду надіслав заяву в якій просив розглянути клопотання без його участі та участі прокурора.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчім суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
За вимогами ч.2 ст. 160 КПК України у клопотанні зазначаються:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;
4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;
6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Як вбачається з клопотання, орган досудового розслідування просить суд надати тимчасовий доступ до вказаної в клопотанні інформації, для встановлення осіб, які скоїли кримінальне правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України (з відміткою «безвісті зникла»). На момент внесення відомостей вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР (24.04.2020 року) зниклою особою була ОСОБА_7 . Однак як вбачається з клопотання вже 25.04.2020 року ОСОБА_7 було допитано в якості свідка та відібрано письмові пояснення.
Таким чином, слідчим, всупереч вимог п. п. 5, 6 ст. 160 КПК України не доведено слідчому судді значення інформації, до якої просить отримати доступ, не зазначено про можливість її використання як доказів в рамках кримінального провадження в якому подається зазначене клопотання, та неможливість іншим способом довести обставини вищевказаного кримінального правопорушення.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 132 цього Кодексу застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні.
Одним із завдань кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Стаття 31 Конституції України гарантує кожному таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Вказане положення закріплене також у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя, житла і таємниці листування. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних в демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням і злочинам, для захисту здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.
Згідно ст. 7 КПК України серед головних засад кримінального провадження міститься і така засада, як невтручання у приватне життя.
Так, фактичною метою заявленого слідчим клопотання є розкриття вчиненого кримінального правопорушення у спосіб, який передбачає втручання в приватне життя особи (абонентів мобільного оператора), яка вважалися зниклою, але на даний час відповідно до протоколу допиту ОСОБА_7 , повернулася до місця свого мешкання, а тому втручання в права цієї особи є неприпустимими.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 159-164, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
Керуючись ст. ст. 159-166 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Біляївського відділу поліції ГУНП України в Одеській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1