Справа № 503/522/20
Провадження № 2-а/503/2/20
21 квітня 2020 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С., перевіривши відповідність адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Кодимської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови №4 про накладення адміністративного стягнення, вимогам ст.ст.160, 161 КАС України,
встановиВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Кодимської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови №4 від 05.06.2019 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
В позовній заяві позивач просить визнати поважними причини пропуску строку для подання адміністративного позову та поновлення строку для подання позову про скасування постанови, зазначаючи про те, що строк на оскарження нею пропущено у зв'язку з тим, що копію оскаржуваної постанови вона не отримувала.
Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши матеріали поданого адміністративного позову, вважаю, що позовна заява має бути залишена без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частиною 1 ст. 122 КАС України, встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою уповноваженою особою.
Частиною 2 ст. 286 КАС передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі,- протягом десяти днів з дня вручення такого рішення(постанови).
Згідно ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, за змістом ч. 1 ст.123, ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
Зі змісту поданої ОСОБА_1 позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову від 05.06.2019 року про накладення на неї адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
До суду вказану позовну заяву позивачем було направлено поштою лише 07.04.2020 року.
Але позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували поважність не звернення до суду з адміністративним позовом у встановлений законом строк, окрім доводів, викладених у позовній заяві.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено змістом ч. 1 ст. 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У рішенні від 13.09.2006 року по справі №6-26370кс04 та постанові від 30.09.2015 року по справі №21-2231а15 Верховний Суд України зазначив, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити "визнати поважними причини пропуску процесуальних строків".
З урахуванням положень ст.ст. 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Згідно зі ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною 4 ст. 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною 5 ст. 94 КАС України визначено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.
Так, пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
В порушення вказаних вимог законодавства позивачем не додано копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів. До того ж, до адміністративного позову надано копію оскаржуваної постанови не засвідчену належним чином у визначеному законодавством порядку.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, у позовній заяві в порушення пункту 2 ч. 5 ст.160 КАС України позивачем не вказано свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків, номеру та серії паспорта, засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також не зазначений ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, слід дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду, оскільки позивачу необхідно зазначити обставини отримання копії оскаржуваної постанови та додати до позовної заяви докази на підтвердження дати її отримання, а також, подати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, а також додати копію позовної заяви та копії доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи, засвідчені належним чином.
Керуючись ст. ст.123, 286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Кодимської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови №4 про накладення адміністративного стягнення, залишити без руху.
Визначити строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк для усунення недоліків позовної заяви продовжується на строк дії карантину.
Роз'яснити, якщо подані в зазначений строк вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б.С. Сердюк