Справа № 947/28627/19
Провадження № 1-кс/947/5114/20
30.04.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні - виконувачем обов'язків прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12019161480002270 від 17.11.2019 року відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, громадянина Грузії, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, на даний час в Суворовському ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження відносно підозрюваного за ч. 3 ст. 185 КК України, не маючого місця реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ще одна невстановлена особа в невстановленому місці і в невстановлений час вступили в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, а об'єктом злочинного посягання обрали квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ще одна невстановлена особа, близько 06:00 години, 17.11.2019 прибули на автомобілі марки «Mazda», номерний знак Республіки Литви НОМЕР_1 , до будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Продовжуючи виконання злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ще одна невстановлена особа, переконавшись, що у квартирі нікого немає, пошкодивши два врізних замки, відчинили двері квартири АДРЕСА_4 у вказаному будинку та проникли до її приміщення.
Перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, направленим на заволодіння майном потерпілого, шляхом крадіжки, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю господаря квартири, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ще одна невстановлена особа таємно викрали золотий браслет плетіння «Плоский снейк» вагою 4,08 г, золоту жіночу каблучку вагою 4 г, золотий джгут плетіння «Бісмарк» вагою 11 г, золотий хрестик вагою 5 г та інші золоті прикраси загальною вартістю 13000 доларів США, що станом на час вчинення злочину за офіційним курсом Національного банку України складало 315 120 гривень, а також сейф, у якому знаходились гроші в сумі 212 000 доларів США, що станом на час вчинення злочину за офіційним курсом Національного банку України складало 5 138 880 гривень, 1000 євро, що станом на час вчинення злочину за офіційним курсом Національного банку України складало 26 660 гривень, 2000 швейцарських франків, що станом на час вчинення злочину за офіційним курсом Національного банку України складало 49 040 гривень, годинник фірми «Tissot», вартістю 700 доларів США, що станом на час вчинення злочину за офіційним курсом Національного банку України складало 16 968 гривень, гладкоствольну рушницю марки «МР153» номер НОМЕР_2 і набої до неї вартістю 600 доларів, що станом на час вчинення злочину за офіційним курсом Національного банку України складало 14 544 гривень, мисливський карабін CZ550 серії НОМЕР_3 та набої до нього вартістю 1200 доларів США, що станом на час вчинення злочину за офіційним курсом Національного банку України складало 29 088 гривень, мисливський карабін CZ455LUX серії НОМЕР_4 вартістю 1000 доларів США, що станом на час вчинення злочину за офіційним курсом Національного банку України складало 24 240 гривень, мобільні телефони Nokia N73, Nokia 515, Nokia 6600 та Panasonic, вартість яких встановлюється, що належать потерпілому ОСОБА_13 , документи на зброю та паспорти для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 загалом заволодівши майном потерпілого на загальну суму 5 614 540 гривень, що більше, ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та визнається особливо великим розміром.
Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ще одна невстановлена особа покинули місце злочину на автомобілі марки «Mazda» номерний знак Республіки Литви НОМЕР_1 , а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_13 матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_11 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України у зв'язку з чим може: переховуватись від органів досудового розслідування, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, до того ж, не виключається ймовірність впливати на інших підозрюваних з метою недопущення надання ними викривальних свідчень, знищити будь-які речі чи документи, іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню з метою уникненню справедливого покарання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, вказавши, що розмір застави непомірний для підозрюваного, ризики відсутні, підозрюваний має постійне місце проживання, позитивно характеризується, в Грузії у нього є дружина та діти, які знаходяться на його утриманні.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, з підозрою не погодився.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
27.04.2020 року відносно ОСОБА_5 складено письмове повідомлення про підозру за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, вчинене в особливо великих розмірах.
28.04.2020 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
30.04.2020 року підозрюваного ОСОБА_5 було затримано на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_16 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та сукупністю здобутих слідством доказів, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.11.2019 року, протоколом огляду місця події від 17.11.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 17.11.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 17.11.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 17.11.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 03.02.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 03.02.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 07.02.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 10.02.2020 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.02.2020 року.
При вирішенні питання щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_16 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_11 переховувався від органів досудового розслідування, за місцем мешкання не перебував, беручи до уваги характеризуючи дані підозрюваного, а саме те, що останній є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, а також міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, беручи до уваги також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Оскільки на даний час ще одна особа, ймовірно причетна до вчинення кримінального правопорушення, органом досудового розслідування не встановлена, у кримінальному провадженні існує ризик того, що перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_11 матиме змогу перешкоджати кримінальному провадженню шляхом інформування такої особи про хід досудового розслідування, слідчі та розшукові дії, які у ньому проводяться, з метою сприяння ухилення такої особи від кримінальної відповідальності, що вказує на існування ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику у вигляді перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, слідчий суддя враховує те, що відповідно до матеріалів клопотання, наразі ОСОБА_11 притягається до кримінальної відповідальності Суворовським ВП ГУ НП в Одеській області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з чим, наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, беручи до уваги, суму збитків, завданих кримінальним правопорушенням в сумі 5 614 540 (п'ять мільйонів шістсот чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок) гривень, встановлені в судовому засіданні ризики, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі шістсот шістдесяти восьми розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 404 136 (один мільйон чотириста чотири тисячі сто тридцять шість) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні - виконувачем обов'язків прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеська установа виконання покарань № 21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів, до 27.06.2020 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_16 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі шістсот шістдесяти восьми розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 404 136 (один мільйон чотириста чотири тисячі сто тридцять шість) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 27.06.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_22 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1