Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1002/19
Провадження № 1-кп/499/28/20
30 квітня 2020 року смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинувачених ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,законного представника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , законного представника ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019160290000156 від 22 липня 2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин Київської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, громадянина України, українця, учня 9 класу Бузинівської ЗОШ, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має;
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого, громадянина України, українця, учня 9-Б класу Іванівської ЗОНІ 1-3 ст. «ім. Б.Ф. Дерев'янка», неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має;
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
Судом визнано доведеним, що 19.07.2019 року, приблизно о 01.00 годин, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своїми знайомим, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходячись на АДРЕСА_2 , за пропозицією ОСОБА_5 вирішили незаконно заволодіти мопедом «Suzuki Letz 2», який перебуває у фактичній власності ОСОБА_9 та зберігається по місцю його мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , для тимчасового його використання як транспортний засіб.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, мопедом «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № НОМЕР_1 , який фактично належить ОСОБА_9 , ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , шляхом відчинення хвіртки проникли на огороджену територію садиби, домоволодіння ОСОБА_9 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 де знаходився мопедом «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № САІКА-256139. Діючи умисно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , всупереч волі власника, не маючи ні дійсного ні уявного права на користування транспортним засобом, викотили мопед «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № НОМЕР_1 з території садиби на вулицю Виноградну де помітили механічне пошкодження шини колеса мопеда «Suzuki Letz 2», що не давало можливості його експлуатувати за прямим призначенням. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спільно вирішили сховати мопед, відремонтувати шину мопеда наступного дня та використати мопед для задоволення своїх особистих потреб.
В подальшому ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 сховали мопед «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № НОМЕР_1 , в водостічній ямі розташованій за смт Іванівка Іванівського району Одеської області, який знаходився на вказаній території з 19.07.2019 по 22.07.2019.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з проникненням в інше сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
ОСОБА_7 обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з проникненням в інше сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Суд зазначає, що вказане кримінальне провадження здійснюється у загальному порядку з урахуванням особливостей, передбачених гл.38 КПК, та із дотриманням принципу забезпечення реалізації неповнолітніми обвинуваченими права користуватися додатковими гарантіями, встановленими національним законодавством та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 будучи допитані в судовому засіданні з дотриманням правил, передбачених ст. 485 КПК України, кожен окремо, в скоєному діянні визнали себе винними повністю, підтвердили у своїх свідченнях сутність пред'явленого їм обвинувачення, мотив і спосіб вчинення інкримінованих їм діянь. Також вони пояснили суду, що причиною скоєного стало бажання покататись на мопеді. В скоєному розкаялися, пояснили суду, що в подальшому подібне вчиняти намірів не мають. Крім того, в судових дебатах та в останньому слові, обвинувачені зазначили, що дійсно визнають свою вину, розуміють протиправність своїх дій та не будуть більше вчиняти кримінальних правопорушень.
Потерпілий в судовому засіданні визнав, що обвинуваченні вибачились перед ним, шкоду завдану злочином відщкодували в повному обсязі. Крім того, в судових дебатах висловився з приводу того, що при визначенні покарання просив суворо не карати та визначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Крім того, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.
21.07.2019 року потерпілим ОСОБА_9 було написано заяву до органу поліції в якій просив відкрити кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння його мопедом «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № НОМЕР_1 вбачається факт заволодіння мопедом.
Протоколом огляду місця події від 21.07.2019 року разом з ілюстрованими таблицями зафіксовано обстановку на території домоволодіння біля будинку по АДРЕСА_3 , та було встановлено відсутність мопеда «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № САІКА-256139, який належить потерпілому ОСОБА_9 .
Протоколом огляду місця події від 22.07.2019 року разом з ілюстрованими таблицями зафіксовано обстановку на території водостічної канави на вулиці Виноградна в смт Іванівка де в кущах та зарослях рослин було виявлено мопед «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № САІКА-256139, який належить потерпілому ОСОБА_9 .
Протоколом огляду речових доказів від 22.07.2019 року з фототаблицями, а саме мопеда «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № САІКА-256139, який належить потерпілому ОСОБА_9 .
Постановою від 22.07.2019 року про визнання й залучення до кримінального провадження речових доказів, а саме мопеда «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № САІКА-256139, який належить потерпілому ОСОБА_9 .
Заявою потерпілого ОСОБА_9 від 02.09.2019 року про те, що він отримав на зберігання мопед «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № НОМЕР_1 , який йому належить для зберігання до вирішення вказаного питання в суді.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.09.2019 року за участі обвинуваченого ОСОБА_7 зафіксовано, що у цей день о 08.25 у присутності законного представника, захисника, потерпілого та понятих обвинувачений ОСОБА_7 розказав та показав, як він вночі разом з обвинуваченим ОСОБА_5 викрали мопед «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № САІКА-256139. Також він показав хід дій під час вчинення правопорушення.
Протоколом проведення слідчого експерименту 09.09.2019 року за участі обвинуваченого ОСОБА_5 зафіксовано, що у цей день о 14.35 у присутності законного представника, захисника, потерпілого та понятих обвинувачений ОСОБА_5 розказав та показав, як він вночі разом з обвинуваченим ОСОБА_7 викрали мопед «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № САІКА-256139. Також він показав хід дій під час вчинення правопорушення.
Судом встановлено, що як вказав Верховний Суд у правовій позиції від 01 березня 2018 року по справі N 278/3362/15-к провадження N 51-877км18:
Згідно з визначенням, закріпленим у примітці до ст. 286 КК, під транспортними засобами в цій статті та статтях 287, 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, передбачено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини й механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
З огляду на наведене транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує встановлену вказаним визначенням межу. Водночас для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено.
Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму належить до механічних транспортних засобів.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вказав, що мопед з об'ємом двигуна 49 см3 у розумінні примітки ст. 286 КК України є транспортним засобом, а отже є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України.
Проаналізувавши усі надані суду докази у їх сукупності покази обвинувачених, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена, а його дії слід кваліфікувати: за ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з проникненням в інше сховище.
Під час розгляду провадження, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання та при винесенні вироку, керуюється принципом найкращих інтересів дитини, встановленим в ст.3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень гл.29 КПК і розд. XI КК. Інформацію про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого з досудової доповіді представника органу пробації. Також суд бере її до уваги, відображаючи інформацію, подану представником персоналу органу пробації.
При вирішенні питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання, суд відповідно до ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання, дані, що характеризують особу обвинуваченого. Також те, що до неповнолітніх, визнаних винними у скоєнні злочину, судом може бути призначено лише покарання, передбачені у ст.98 КК, та виключно в межах розмірів та строків, установлених стст.99-102 КК.
Вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення за правилами ст. 12 КК України, відносяться до розряду тяжких злочинів.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він є громадянином України, раніше не судимий, має місце постійного проживання, учень школи, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та навчання характеризується посередньо.
На підставі ст. 66 КК України у якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім як обставини, що пом'якшують покарання, а також констатує про відсутність обставин які б обтяжували покарання.
Також суд зазначає, що згідно з ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
З урахуванням викладених вище обставин, що пом'якшують покарання, а також даних про особу, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_5 без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, у зв'язку з чим, слід застосувати до нього положення ст.ст.75, 76, 104 КК України.
Проаналізувавши усі надані суду докази у їх сукупності покази обвинувачених, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена, а його дії слід кваліфікувати: за ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з проникненням в інше сховище.
Під час розгляду провадження, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання та при винесенні вироку, керуюється принципом найкращих інтересів дитини, встановленим в ст.3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень гл.29 КПК і розд. XI КК. Інформацію про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого з досудової доповіді представника органу пробації. Також суд бере її до уваги, відображаючи інформацію, подану представником персоналу органу пробації.
При вирішенні питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 міри покарання, суд відповідно до ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання, дані, що характеризують особу обвинуваченого. Також те, що до неповнолітніх, визнаних винними у скоєнні злочину, судом може бути призначено лише покарання, передбачені у ст.98 КК, та виключно в межах розмірів та строків, установлених стст.99-102 КК.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення за правилами ст. 12 КК України, відносяться до розряду тяжких злочинів.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він є громадянином України, раніше не судимий, має місце постійного проживання, учень школи, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та навчання характеризується посередньо.
При призначенні покарання ОСОБА_7 , на підставі ст.ст. 66,67 КК України суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім як обставини, що пом'якшують покарання, а також констатує про відсутність обставин які б обтяжували покарання.
Також суд зазначає, що згідно з ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
З урахуванням викладених вище обставин, що пом'якшують покарання, а також даних про особу, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_7 без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, у зв'язку з чим, слід застосувати до нього положення ст.ст.75, 76, 104 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373-374, 377, 484, 485 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, і на підставі санкції даної статті призначити йому покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 2 роки.
У відповідності з ч.1 п.3, 4 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, і на підставі санкції даної статті призначити йому покарання:5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік та 6 (шість) місяців.
У відповідності з ч.1 п.3, 4 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи,періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази по справі, а саме мопед «Suzuki Letz 2» сірого кольору серійний № НОМЕР_1 вважати повернутим володільцю-потерпілому ОСОБА_9
Цивільний позов по справі не подавався. Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду Одеської області, через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1