Справа № 496/4455/17
Провадження № 1-кс/496/713/20
28 квітня 2020 року м.Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
представник потерпілої - ОСОБА_6
потерпілої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області заяву ОСОБА_8 про відвід судді ОСОБА_9 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
28 квітня 2020 року до канцелярії суду надійшла заява про відвід судді ОСОБА_9 в розгляді справи № 496/4455/18.
Заява обґрунтована тим, що неупередженість та безсторонність судді ОСОБА_9 у розгляді даного кримінального провадження викликає об'єктивний сумнів, адже:
1. Суддя ОСОБА_9 фактично прийняв бік сторони обвинувачення, та виступає у справі другим обвинувачем, всі доводи та клопотання захисту залишає без належної правової оцінки, втручається у допит свідків стороною захисту, чим зводить нанівець весь допит.
2. Суддею ОСОБА_9 фактично судовий процес ведеться в односторонньому напрямку - тільки продовження строку арешту. Крім того, суддя ОСОБА_9 безперервно - (автоматично) продовжує відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при цьому не наводиться належного обґрунтування неможливості застосування відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
3. Вже вкотре суддя ОСОБА_9 , порушуючи права обвинуваченого ОСОБА_4 , призначає розгляд клопотань про зміну запобіжного заходу поза межами встановленого КПК України триденного строку, чим доводить своє упереджене ставлення до обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників.
4. З метою оперативності судового розгляду, 21.04.2020 року стороною захисту до Біляївського районного суду Одеської області було подано клопотання про проведення судового засідання призначеного на 21.04.2020 року о 14 год. 00 хв. за участі ОСОБА_4 в режимі відеоконференції з Державною установою «Одеський слідчий ізолятор», а його захисників в режимі відеоконференції з Київським районним судом м. Одеси, адже останні мешкають у м. Одесі. 23.04.2020 року на електрону пошту надійшла ухвала судді ОСОБА_9 від 23.04.2020 року, якою було відмовлено у задоволенні даного клопотання. Так, в ухвалі зазначено, що нібито, під час створення заявки на бронювання майданчиків через онлайн систему бронювання було встановлено, що майданчики відеоконференції Київського районного суду м. Одеси, заброньовані іншим судом на 28.04.2020 року о 14 годинні 00 хвилини, тому бронювання майданчика на зазначену дату та час неможливе, проте, навіть не зазначено яким іншим судом заброньовані майданчики.
Вище зазначені дії головуючого не тільки переконують сторону захисту та обвинуваченого в упередженості, необ'єктивності та зацікавленості головуючого у результатах розгляду справи по суті, але є підставою для висловлення йому недовіри.
В судове засідання захисники обвинуваченого ОСОБА_8 та ОСОБА_10 не з'явилися, повідомлялися належним чином.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні від висловлювання своєї думки з приводу заявленого відводу відмовився.
Прокурор у судовому засіданні просив заяву про відвід залишити без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість. Потерпіла ОСОБА_11 та представник потерпілих ОСОБА_6 також заперечували проти задоволення заяви.
Суддя ОСОБА_9 в судовому засіданні надав пояснення, в яких заперечував проти задоволення заяви про відвід, посилаючись на її надуманість та безпідставність.
Дослідивши заяву про відвід судді, заслухавши учасників кримінального провадження, які скористалися правом висловлювання своєї думки з приводу заявленого відводу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.75-76 КПК України, передбачений вичерпний перелік підстав за наявності який може бути заявлено відвід судді.
Відповідно до ст. 75 КПК України, обставинами, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні є:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Заява ОСОБА_8 , ґрунтується на пункті 4 частини 1 ст. 75 КПК України - наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово постановляв, що «особиста неупередженість судді повинна вважатись присутньою доти, доки не доведено протилежного».
Нормами ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі в судовому провадженні.
Тому, поняття "інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості" є оціночними, їх використання залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
У ч. 1 ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд вивчивши матеріали даної заяви, вважає необґрунтованими доводи заявника про сумніви у неупередженості і об'єктивності судді ОСОБА_9 , оскільки з матеріалів справи не вбачається таких порушень вимог КПК України головуючим суддею чи інших обставин, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді, про що свідчить наступне:
1. Відповідно до ст.321 КПК України, головуючий в судовому засіданні керує ходом судового розгляду, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Таким чином, саме на головуючого діючим законодавством покладений обов'язок керувати ходом судового процесу, в тому числі, ходом допиту свідків в справі. Суд вважає суб'єктивною оцінку дій головуючого, направлених на виконання зазначених прав та обов'язків; будь-яких об'єктивних обставин, які б свідчили про упередженість головуючого в справі, не здобуто.
2. З'ясовуючи сутність тверджень заявника щодо обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді у даній справі, суд констатує, що заявник фактично оскаржує процесуальні дії судді, яким суд першої інстанції не вправі надавати оцінку. З контекстного аналізу статей глави 31 КПК України вбачається, що встановлення порушень вимог кримінального процесуального закону відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції. Захисник обґрунтовуючи свою заяву про відвід в судовому засіданні не погоджувався із процесуальними рішеннями, прийнятими судом, які головуючий здійснював у відповідності до ст.. 321 КПК України. Вказані рішення можуть бути оскаржені у відповідному процесуальному порядку, а не у формі заяви про відвід судді. Незгода захисника з рішеннями суду при розгляді справи, зокрема що стосується продовження строку тримання під вартою, сама по собі не може бути свідченням упередженості судді. Оцінка правомірності тих чи інших процесуальних рішень суду в рамках розгляду іншим суддею заяви про відвід чинним КПК не передбачена.
3. Згідно ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Відповідно ч. 4 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу або ж його скасування протягом трьох днів з дня його одержання згідно правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. При цьому суд звертає увагу на те, що мова йде про досудове розслідування, а не розгляд справи по суті. Разом з тим, при вирішенні питань про відвід, суддя не вправі вдаватися в питання законності рішень іншого судді той ж самої інстанції, перевіряти їх та надавати будь-яку оцінку, тому не вправі робити будь-які висновки щодо обґрунтованості рішень судді на якого подана заява про відвід, відповідно не вправі на цих підставах робити висновки про неупередженість судді при винесенні цих рішень, в тому числі, це стосується питань несвоєчасності призначення чи розгляду клопотань, оскільки потребує з'ясування об'єктивної можливості своєчасного призначення справи в залежності от завантаженості, що суддя планує самостійно.
4. Відповідно до вимог ст. 336 КПК України у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні з поважних причин судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження). Згідно пункту 1.2.3 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 15 листопада 2012 року, № 155 календар проведення процесуальних дій в режимі відеоконференції ведеться адміністратором офіційного веб-порталу судової влади України. Отже, для проведення судового засідання в режимі відеоконференції суду, який постановляє ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, необхідно провести резервування майданчику для проведення відеоконференції. З WEB - програми "Бронювання систем відеоконференцзв'язку" Біляївським районним судом Одеської області області судом з'ясовано, що технічна можливість проведення відеоконференції на 14год.00хв. 28 червня 2020 року відсутня, оскільки програмно-апаратні майданчики для проведення відеоконференції Київського районного суду м.Одеси на цей час заброньовано, тому проведення відеоконференції по справі та забезпечення резервування майданчика не є можливим. Що підтверджуються роздруківкою з WEB - програми "Бронювання систем відеоконференцзв'язку", яка наявна в матеріалах справи.
Викладені обставини у їх сукупності свідчать, що за об'єктивним та суб'єктивним критеріями будь-якої упередженості судді ОСОБА_9 під час розгляду кримінальної справи № 496/4455/18 - не встановлено.
Інших обставин, які б були підставою для відводу, суду не надано та не доведено.
З огляду на викладене, заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_8 про відвід судді ОСОБА_9 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2020 року.
Суддя ОСОБА_1