Справа № 496/1055/20
Провадження № 2-а/496/17/20
29 квітня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Галич О.П.,
за участю:
секретаря - Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Біляївка Одеської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Біляївського ВП ГУНП в Одеській області, третя особа: поліцейський СРПП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області Богаченко Дмитро Миколайович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08.03.2020 року, -
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом до Біляївського ВП ГУНП в Одеській області (далі - відповідач), третя особа: поліцейський СРПП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області Богаченко Дмитро Миколайович в якому просить суд: скасувати постанову поліцейського СРПП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області Богаченко Д.М. серія БАА № 444017 від 08.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 3 ст.121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
2. Позивач зазначає у позові, що постановою поліцейського СРПП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області Богаченко Д.М. серія БАА №444017 від 08.03.2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 3 ст. 121 КУпАП за те, що 08.03.2020 року о 06.55 год. в м. Біляївка Одеської області по вул. Отамана Головатого, 79 він керував вантажним автомобілем, завчасно не пройшовши обов'язковий технічний контроль для технічних засобів, що підлягає такому контролю, чим порушив п. 31.3 (б) ПДР України. Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною. Оскільки його транспортний засіб марки «RENAULT», модель «KANGOO» не підпадає під критерії опису транспортних засобів визначених категоріями Cl, С, а тому не може вважатися вантажним автомобілем. Однак, за своїми характеристиками відповідає критеріям визначеним категорією «В» щодо легкових автомобілів, тому не підлягає обов'язковому технічному контролю. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію, автомобіль важить 1690 кілограмів, і місць в ньому два, враховуючи місце водія. Тобто - це легковий автомобіль. Машина не використовується як таксі або для перевезення вантажу з метою отримання прибутку, у зв'язку з чим не підлягає обов'язковому технічному контролю. Отже, у відповідності до п. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» автомобіль марки «RENAULT», реєстраційний номер НОМЕР_1 є легковим малотонажним фургоном-В, автомобілем категорії «В», повна маса якого 1690, тобто автомобіль не підлягає обов'язковому технічному контролю. У зв'язку з вищенаведеним позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
3. Відповідач - Біляївський ВП ГУНП в Одеській області відзив на позов не надали, були належним чином сповіщені про день і час судового розгляду справи, однак до суду не з'явились.
4. Третя особа - поліцейський СРПП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області Богаченко Д.М. був повідомлений про день, час та місце слухання справи, але до суду не з'явився, жодних заяв або письмових пояснень до суду не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
5. Позивач у судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. (а.с. 18)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2020 року, адміністративну справу № 496/1055/20, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П.
7. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 13 березня 2020 року було відкрито провадження у справі та встановлено розгляд справи проводити за правилами ст. 286 КАС України.
8. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень статті 268 КАС України.
9. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у зв'язку з неявкою всіх учасників справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
10. Судом встановлено, що 08 березня 2020 року поліцейським СРПП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області Богаченко Д.М. складено у відношенні ОСОБА_1 постанову серії БАА № 444017 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення п. 31.3 (б) ПДР України. (а.с. 5)
11. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки «Renault Kangoo», державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2 . Вказаний автомобіль відноситься до категорії «В», тип - фургон малотонажний-В, повна маса - НОМЕР_2 , маса без навантаження - 1070. (а.с. 8-9)
12. Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5839187, автомобіль марки «Renault Kangoo», державний номер НОМЕР_1 застрахований. У вказаному полісі тип автомобілю зазначено, як «В1: легковий автомобіль». (а.с. 12)
НОМЕР_3 . Оцінка Суду.
13. Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
14. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
16. Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
17. У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
18. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
19. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
20. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
21. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
22. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
23. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
24. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закон) встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
25. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
26. Відповідно до п. 31.3 "б" Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів, згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
27. Згідно зі ст. 35 Закону України "Про дорожній рух", транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
28. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
29. Частиною 2 цього Закону встановлено, що обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
30. Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
31. На виконання даної норми Кабінетом Міністрів України винесено Постанову від 30.01.2012 року № 137, якою затверджений Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів.
32. Відповідно до даного Порядку № 137 вказаний Порядок визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
33. Згідно положень п. 3 Порядку № 137, періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить, зокрема, для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
34. Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП, відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
35. Статтею 19 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що "Транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.
36. При державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня. радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
37. Як, встановлено судом автомобіль марки «Renault Kangoo», державний номер НОМЕР_1 відноситься до категорії «В», тип - фургон малотонажний-В, повна маса - НОМЕР_2 , маса без навантаження - 1070. Крім того, вказаний автомобіль застрахований, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5839187 та у вказаному полісі тип автомобілю зазначено, як «В1: легковий автомобіль».
38. Відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні», ТЗ вагою до 3500 кг і кількістю сидячих місць, крім сидіння водія, не більше восьми відносяться лише до категорії «В», тобто до легкових автомобілів.
39. Відповідно до п. 2.13 ПДР України транспортні засоби належать до таких категорій, зокрема:
1) В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3 500 кілограмів (7 700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; 2) С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії СІ та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; 3) С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів.
40. Згідно протоколу Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 26 серпня 2011 року №278/2011 «Рекомендації з питань порядку укладення внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю», обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи -напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.
41. З вищевикладеного вбачається, що автомобіль марки «Renault Kangoo», державний номер НОМЕР_1 не підпадає під критерії опису транспортних засобів визначених категоріями Cl, С, тобто автомобіль не є вантажним, оскільки за своїми характеристиками відповідає критеріям визначеним категорією «В - легкових автомобілів», а тому не підлягає обов'язковому технічному контролю.
42. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
43. Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
44. Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
45. Положення ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
46. При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
47. Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
48. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
49. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
50. Дослідивши наявні в справі докази, суд вважає, що позивачем не було порушено вимоги п. 31.3 (б) ПДР України, а відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП, додатково не було встановлено тих обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
51. Суд знаходить, що за обставинами справи постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
52. На думку суду, відсутність передбачених законом доказів скоєння правопорушення може призвести до випадків безпідставного притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
53. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
54. Таким чином, суд звертає увагу на те, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. А в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
55. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
56. Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем жодним доказом не доведено правомірність винесеного оскаржуваного рішення, не доведено викладенні в постанові обставини та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що посилання позивача в обґрунтування вимог щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими і доведеними, у зв'язку з чим, вимоги позивача підлягають задоволенню, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 340 грн., підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 90, 242-246, 286, 293 КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Біляївського ВП ГУНП в Одеській області, третя особа: поліцейський СРПП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області Богаченко Дмитро Миколайович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08.03.2020 року - задовольнити.
2. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 444017 від 08.03.2020 року.
3. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 444017 від 08.03.2020 року.
4. Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
5. Повний текст рішення складено 29 квітня 2020 року.
Суддя О.П. Галич