Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №823/3155/14
адміністративне провадження №К/9901/46593/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.)
у справі №823/3155/14
за позовом ОСОБА_1
до Прокуратури Черкаської області, Генеральної прокуратури України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії щодо невиплати грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки виплати грошової допомоги по день фактичного розрахунку.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 28 січня 2008 року їй призначено пенсію за вислугу років, а з 29 квітня 2014 року звільнено з органів прокуратури за власним бажанням, у зв'язку з чим має право на грошову допомогу відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Проте виплату даної допомоги не було здійснено посилаючись на Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
4. Останньою постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року позов задоволено частково.
5. Визнано протиправною відмову прокуратури Черкаської області у виплаті грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Зобов'язано прокуратуру Черкаської області нарахувати та виплатити грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Зобов'язано прокуратуру Черкаської області нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію, по день фактичного розрахунку, виходячи з середньомісячної заробітної плати в розмірі 5 020,86 грн з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
6. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
7. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 17 липня 1997 року по 29 квітня 2014 року позивач працювала на різних посадах в органах прокуратури Черкаської області.
9. 28 січня 2008 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
10. Наказом прокурора Черкаської області від 29 квітня 2014 року позивача звільнено з посади старшого прокурора Смілянської міжрайонної прокуратури на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України - за власним бажанням з 29 квітня 2014 року у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
11. Наказом прокурора Черкаської області від 30 квітня 2014 року зобов'язано виплатити позивачу грошову допомогу зі сплатою податку у розмірі 14-місячного заробітку з якого обчислена пенсія. Направлено до Генеральної прокуратури України розрахунок грошової допомоги, що підлягає виплаті.
12. Листом від 6 жовтня 2014 року Генеральна прокуратура України повідомила позивача про відсутність підстав для виплати грошової допомоги.
13. Наказом в.о. прокурора Черкаської області від 30 жовтня 2014 року на підставі Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» скасовано наказ про виплату грошової допомоги.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» норми закону про виключення положень, які регулюють виплату грошової допомоги працівникам прокуратури, набрали чинності 1 травня 2014 року, тобто після звільнення позивача з органів прокуратури. Тому позивач станом на дату звільнення у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років - 29 квітня 2014 року, мала право на отримання спірної допомоги.
15. Вимоги до Генеральної прокуратури України було визнано передчасними, оскільки обов'язки по нарахуванню виплат покладено на безпосереднього роботодавця.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційний суд виходив з того, що зміни до Закону України «Про прокуратуру», якими було виключено частину шістнадцяту статті 50-1, набрали чинності не з 1 травня 2014 року, як помилково вважав окружний суд, а з 1 квітня 2014 року. Тому при звільнені з органів прокуратури з 29 квітня 2014 року позивач не мала права на отримання грошової допомоги і дії відповідачів є правомірними.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначала, що апеляційний суд допустив неправильне застосування норм матеріального права, оскільки зміни, якими було виключено частину шістнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», набрали чинності з 1 травня 2014 року, як правильно зазначив суд першої інстанції та Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 24 травня 2017 року про направлення справи на новий розгляд.
18. Виникнення права на виплату грошової допомоги, передбаченої частиною шістнадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», та її виплата пов'язані з фактичною датою призначення пенсії - 28 січня 2008 року, а не з датою звільнення з органів прокуратури.
19. Також зазначала про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при відкритті апеляційного провадження та під час апеляційного розгляду.
20. Відповідачі у відзивах на касаційну скаргу просили залишити судове рішення без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
22. Статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон 1789-ХІІ) визначено умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих.
23. Так, частиною першою даної статті, в редакції чинній з 1 січня 2008 року, встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
24. У січні 2008 року позивачу було призначено пенсійне забезпечення за вислугу років відповідно до Закону № 1789-ХІІ. У той же час не було звільнено з органів прокуратури та вона продовжувала працювати.
25. Частиною п'ятнадцятою статті 50-1, в наведеній редакції, передбачено, що прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.
26. Розділом II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 2 березня 2015 року внесено зміни у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, у зв'язку з чим частини другу - дев'ятнадцяту слід вважати відповідно частинами третьою - двадцятою.
27. Відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, яка діяла до 1 квітня 2014 року) прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.
28. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон № 1166-VІІ) внесено зміни до Закону № 1789-ХІІ.
29. Так, підпунктом 3 пункту 3 Розділу ІІ Закону № 1166-VІІ внесено зміни у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ: у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70»; частину шістнадцяту виключено.
30. Закон № 1166-VІІ набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім, зокрема, абзацу другого підпункту 3 пункту 3 розділу ІІ цього Закону, який набрав чинності з 1 травня 2014 року.
31. Отже, першим абзацом підпункту 3 пункту 3 розділу ІІ Закону №1166-VІІ є слова і цифри «у статті 50-1», абзацом другим - «у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінити цифрами « 70», а третім - слова «частину шістнадцяту виключити».
32. Тобто зміни до Закону № 1789-XII, якими було виключено частину шістнадцяту статті 50-1, набрали чинності не з 1 травня 2014 року, як зазначали суд першої інстанції та позивач у касаційній скарзі, а з 1 квітня 2014 року.
33. Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа № 812/143/15) на підтвердження висновку щодо дати набрання чинності змін до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ зазначав таке.
34. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року №376 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним (далі - Порядок).
35. Згідно з пунктом 1 Порядку з метою забезпечення додержання єдиних принципів ідентифікації нормативно-правових актів та ведення їх державного обліку в межах інформаційного простору України, створення фонду та підтримання в контрольному стані нормативно-правових актів, надання інформації про них, забезпечення в межах, визначених законодавством, доступності, гласності та відкритості правової інформації для користувачів створено Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів (далі - Реєстр).
36. Копія еталонного тексту Реєстру - це копія тексту нормативно-правового акта у формі комп'ютерного файлу, який ідентичний відповідному еталонному тексту та зберігає всі спеціальні ознаки, що забезпечують його цілісність (пункт 2 Порядку).
37. Як видно із засвідченої належним чином паперової копії еталонного тексту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, що діяла станом на 1 квітня 2014 року, частина шістнадцята цієї статті, якою було встановлено, що прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури, - виключена.
38. Виключена станом на 1 квітня 2014 року частина шістнадцята у статті 50-1 і в тексті Закону № 1789-ХІІ, розміщеного на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
39. Натомість частини друга і п'ята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній станом на 1 квітня 2014 року, змін не зазнали. Відповідні зміни до зазначених частин статті набрали чинності з 1 травня 2014 року.
40. Таким чином висновок суду апеляційної інстанції про те, що при звільненні позивача з органів прокуратури з 29 квітня 2014 року вона не мала права на грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років, є правильним та обґрунтованим.
41. Позивач у обґрунтування касаційної скарги посилалась на постанови Верховного Суду України від 17 травня 2016 року (справа № 804/11325/14) та від 19 жовтня 2016 року (справа № 823/3141/14), якими було стягнуто грошову допомогу на підставі частини шістнадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ особам, звільненим з органів прокуратури після 1 квітня 2014 року.
42. Проте Верховним Судом України 5 липня 2017 року було змінено правову позицію, викладену у постанові від 17 травня 2016 року та підтриману у постанові від 19 жовтня 2016 року, а тому викладений у них правовий висновок не може бути застосований.
43. Мотиви якими позивач обґрунтовує можливість застосування частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ до спірних відносин ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм законодавства. Виплата грошової допомоги пов'язується з виходом на пенсію за вислугою років, що своєю чергою передбачає звільнення з органів прокуратури.
44. Позивач у касаційній скарзі також посилалась на постанову Верховного Суду України від 1 липня 2014 року (справа № 21-244а14), в якій було викладено правову позицію щодо виникнення права на виплату грошової допомоги, відповідно до якої її виплата пов'язана з фактичною датою призначення пенсії.
45. Проте таке посилання є помилковим, оскільки у даній постанові Верховний Суд України, виходячи із положень пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зазначав, що правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
46. Таким чином норми матеріального права, які регулюються спірні правовідносини, та які були застосовані Верховним Судом України у даній справі, є різними.
47. Відповідно до частини другої статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
48. Позивач посилалась у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час відкриття апеляційного провадження та апеляційного розгляду, а саме порушення порядку подання апеляційної скарги, неотримання нею копії апеляційної скарги та допуск представника Генеральної прокуратури України представляти інтереси прокуратури Черкаської області в апеляційному суді. Але зазначені порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження та не впливають на правильність ухваленого рішення по суті позовних вимог.
49. За таких обставин і правового регулювання колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
50. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
51. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
52. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі №823/3155/14 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду