Іменем України
30 квітня 2020 року
м. Київ
справа №806/1337/16
касаційні провадження №К/9901/25530/18
№ К/9901/25532/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 (головуючий суддя - Шидловський В.Б.; судді: Євпак В.В., Капустинський М.М.) у справі № 806/1337/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій неправомірними, визнання звітності такою, що подана вчасно,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» звернулось до адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просило визнати неправомірними дії контролюючого органу щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 14.07.2016 № 050720162 про визнання електронних документів, а договір - діючим, визнати звітність з єдиного соціального внеску за червень 2016 року, подану до відповідача 18.07.2016, такою, що подана вчасно.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 03.10.2016 в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 24.11.2016 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 скасував у частині відмови в задоволенні третього пункту позовних вимог. Прийняв у цій частині нову постанову, якою визнав звітність з єдиного соціального внеску за червень 2016 року, подану 18.07.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, такою, що подана вчасно. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» оскаржили його в касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Мотивуючи свої вимоги, Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 71, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).
При цьому зазначає, що позивач у спірній ситуації не був позбавлений можливості подати звітність з єдиного соціального внеску за червень 2016 року на паперових носіях.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» у касаційній скарзі просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірними дій контролюючого органу щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 14.07.2016 № 050720162 про визнання електронних документів та прийняти нове рішення, яким цю позовну вимогу задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також наголошує на тому, що договір від 14.07.2016 № 050720162 про визнання електронних документів у період з 18.07.2016 по 26.07.2016 з невідомих причин фактично був розірваний.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області укладено договір від 14.07.2016 № 050720162 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів державної фіскальної служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Відповідно до пункту 3 розділу 3 вказаного договору орган державної фіскальної служби зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків; забезпечувати зберігання і конфіденційність отриманих в електронному вигляді податкових документів.
Згідно з пунктом 3 розділу 6 договору від 14.07.2016 № 050720162 він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.
В той же час, пунктом 4 розділу 6 розглядуваного договору передбачено, що орган державної фіскальної служби має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 18.07.2016 позивачем скеровано до органу доходів і зборів звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за наслідками чого отримано Квитанцію № 1 з формулюванням «Документ не прийнято», «Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності».
20.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» намагалось повторно подати вищевказану звітність, на що також отримало Квитанцію № 1 з аналогічним формулюванням «Документ не прийнято», «Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності».
Зважаючи на те, що в квитанціях від 18.07.2016 і 20.07.2016 причиною неприйняття звітності визначено можливе розірвання договору про визнання електронної звітності, позивач дійшов висновку про розірвання відповідачем договору від 14.07.2016 № 050720162 про визнання електронних документів в односторонньому порядку.
Утім, судами з'ясовано, що орган доходів і зборів не був ініціатором розірвання вказаного договору. Договір від 14.07.2016 № 050720162 про визнання електронних документів не був розірваний станом на 18.07.2016, 20.07.2016 або на час розгляду справи в попередніх судових інстанціях.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
З урахуванням наведеного, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Утім, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
З огляду на викладене, судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій контролюючого органу щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 14.07.2016 № 050720162 про визнання електронних документів, а договору - діючим.
В той же час, вирішуючи позовну вимогу про визнання звітності з єдиного соціального внеску за червень 2016 року, поданої до відповідача 18.07.2016, такою, що подана вчасно, суд апеляційної інстанції цілком об'єктивно виходив із такого.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів: засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання електронного звіту він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбачений Законом); на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації; на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти; надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти.
За правилами ж пунктів 4, 5 розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.
У разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.
Прийняття звітності, поданої за встановленою формою, зокрема в електронному вигляді, є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття звітності уповноважена посадова особа контролюючого органу зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів поданої звітності. Інші показники, зазначені у звітності, до її прийняття перевірці не підлягають.
За встановлених у цій справі обставин щодо чинності в період з 18.07.2016 по 26.07.2016 договору від 14.07.2016 № 050720162 про визнання електронних документів, відсутності будь-яких пояснень податкового органу щодо причин неприйняття звітності товариства в цей період та прийняття в подальшому цієї звітності 27.07.2016 та 18.08.2016, слід визнати обґрунтованими доводи суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання звітності позивача з єдиного соціального внеску за червень 2016 року, поданої до відповідача 18.07.2016, такою, що подана вчасно.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» без задоволення.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційні скарги Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 в частині залишення її без змін судом апеляційної інстанції та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у справі № 806/1337/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк