Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа №760/9823/16-а
адміністративне провадження №К/9901/18436/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 26.10.2016 (суддя Букіна О.М.) та
постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 (колегія у складі суддів Літвіної Н.М., Ганечко О.М., Коротких А.Ю.)
у справі № 760/9823/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа - Івано-Франківський обласний військовий комісаріат,
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, у якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, відповідно до Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
2. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.10.2016 позов задоволено:
- визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 01.04.2015, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;
- зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 скасовано постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 26.10.2016 в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та у цій частині прийнято нову постанову, якою: «Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». У іншій частині постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 26.10.2016 - залишено без змін.
4. У касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
6. У зв'язку із ліквідацією вказаного суду справу передано Верховному Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив військову службу як військовослужбовець в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку перебування в партизанських загонах і з'єднаннях) з 17.11.1986 по 14.05.1988 в Демократичній Республіці Афганістан.
8. Під час бойових дій в Республіці Афганістан отримав захворювання: «нейроциркулярна дистонія по гіпертонічному типу».
9. Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, а саме: виписки з акта огляду МСЕК № 097792 від 23.03.2011 та витягу із протоколу засідання військово-лікарської комісії західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 01.03.2011 № 59 було встановлено, що поранення, (контузія) та захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.
10. Згідно із випискою з акаа огляду МСЕК № 097792 від 23.03.2011 позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності з 23.03.2011 у зв'язку з пораненням та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.
11. Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК № 0455613 від 15.04.2015, при повторному огляді, позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності з 01.04.2015 у зв'язку з пораненням та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.
12. Івано-Франківський обласний військовий комісаріат подав до Департаменту фінансів Міністерства оборони України документи позивача на одержання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільнених з військової служби (зборів, резерву).
13. Відповідно до відповіді Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/254 від 25.01.2016 позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність позивачу була встановлена у 2011 році, тобто до набрання чинності нової редакції ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої прийнято Постанову Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013. Окрім того зазначено, що на час встановлення позивачу первинної інвалідності у 2011 році дане призначення одноразової грошової допомоги було врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008, а відповідно до вищезазначеної постанови, допомога призначається не пізніше ніж через три місяці після звільнення з строкової військової служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження. Заявнику встановлено інвалідність понад зазначений термін, що не дає законодавчих підстав для призначення одноразової грошової допомоги. Документи повернуто без реалізації.
14. Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло з дати, зазначеної у виписці з акта огляду МСЕК, тобто з 01 квітня 2015 року, а відтак дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті вищезазначеної одноразової грошової допомоги є протиправними.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині зобов'язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу, суд апеляційної інстанції вказав, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції відповідача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що:
а) 23.03.2011 позивачу під час первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності, а при повторному огляді 15.04.2015 встановлено ІІ групу інвалідності, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок № 499, а не Порядок № 975.
б) на момент встановлення позивачу інвалідності, чинним законодавством України не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової служби у разі встановлення інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби.
в) не надано документа про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
г) справа підсудна окружному адміністративному суду.
18. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу. Просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
20. Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
21. За приписами пункту 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців», в редакції чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
22. Згідно пункту «б» частини 1 статті 16-2 цього Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.
23. Частиною 9 статті 16-3 цього Закону передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
24. Згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців» дія цього Закону поширюється і на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
25. На момент встановлення позивачу інвалідності ІІ групи діяв Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
26. Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
27. В ході розгляду справи судами встановлено, що позивачу після звільнення з військової служби встановлено інвалідність, виникнення якої пов'язане з проходженням військової служби, за правилами частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позовних вимог.
28. Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на положення Порядку №499 є безпідставними, оскільки на час встановлення позивачу інвалідності ІІ групи діяв Порядок №975, а тому відповідач зобов'язаний був вирішити питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
29. Також безпідставним є посилання відповідача на пропуск позивачем тримісячного строку звернення за одноразовою грошовою допомогою, оскільки відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців» військовослужбовець має право на отримання одноразової грошової допомоги в тому числі й після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби.
30. Крім того, є необґрунтованими посилання відповідача на ненадання позивачем документів, які б свідчили про причини та обставини поранення, оскільки з такими підставами відповідач не пов'язував свою відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги та повернення матеріалів позивачу без реалізації.
31. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.03.2020 у справі № 826/6846/16.
32. Що стосується розгляду справи у суді першої інстанції неповноважним судом, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ні предмет спору цієї справи, ні суб'єктний склад її учасників у розумінні положень статті 24 КАС України не дають підстав поширювати розгляд і вирішення його колегією окружного адміністративного суду у складі трьох суддів.
33. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.03.2020 у справі № 366/2490/16-а.
34. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
35. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 26.10.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі № 760/9823/16-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя І.В. Желєзний
Суддя Я.О. Берназюк