23 квітня 2020 року
Київ
справа №640/59/19
адміністративне провадження №К/9901/4335/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМНІС» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №640/59/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМНІС» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМНІС» звернулось до адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати відмову у митному оформленні товару, оформлену Карткою відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2018/00377 від 04.09.2018 в частині вимоги надання сертифікату про походження товару;
- визнати протиправною та скасувати відмову у митному оформленні товару, оформлену Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2018/00387 від 10.09.2018 повністю;
- визнати протиправними дії Київської митниці Державної фіскальної служби щодо митного оформлення товару згідно митної декларації №UA10010/2018/326896 від 11.09.2018 в частині застосування компенсаційного мита в розмірі 17,66% згідно Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 №АС-344/2015/4411/06;
- стягнути з бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМНІС» кошти в розмірі 109397,51грн. на відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями та діями.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2019 позов задоволено частково.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2019, а в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМНІС» 14.02.2020, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду документ про доплату судового збору.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про доручення до матеріалів касаційної скарги документа про сплату судового збору в визначеному законом розмірі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №640/59/19 є вимоги про визнання протиправною та скасування відмови у митному оформленні товару, оформлену Карткою відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2018/00377 від 04.09.2018 в частині вимоги надання сертифікату про походження товару; визнання протиправною та скасування відмови у митному оформленні товару, оформлену Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2018/00387 від 10.09.2018 повністю; визнання протиправними дії Київської митниці Державної фіскальної служби щодо митного оформлення товару згідно митної декларації №UA10010/2018/326896 від 11.09.2018 в частині застосування компенсаційного мита в розмірі 17,66% згідно Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 №АС-344/2015/4411/06; стягнення з Київської митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМНІС» кошти в розмірі 109397,51грн. на відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями та діями.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що транспортний засіб за описом та кодом УКТ ЗЕД, який ввозився на територію України, підпадав під критерії зазначені в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 №АС-344/2015/4411-06, відповідно надання сертифікату походження товару з метою його ідентифікації є обов'язковим. У випадку ввезення транспортних засобів (за встановленим кодом УКТ ЗЕД) на митну територію України без надання сертифікату про походження товару, здійснюється зі сплатою компенсаційного мита за ставкою 17,66%.
Крім того, щодо посилань скаржника у касаційній скарзі на обставини, які на його думку, є підставами для відкриття касаційного провадження та за наявності яких справа стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, Суд зазначає, що наведені скаржником обгрунтування не є підставами касаційного оскарження судових рішень, визначеними пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №640/59/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2019 у справі щодо визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОМНІС» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №640/59/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМНІС» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду