Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №826/4178/17
адміністративне провадження №К/9901/52991/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/4178/17
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Богдана Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Добрянської Я.І., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про:
- визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-058-000243038 від 20.05.2016, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та позивачем;
- зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів у розмірі 200000,00 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-058-000243038 від 20.05.2016, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та позивачем;
- зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб після отримання від Уповноваженої особи додаткової інформації про включення позивача до Переліку вкладників включити його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та провести відшкодування коштів відповідно до вимог Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідача, яке було оформлено відповідним повідомленням про нікчемність правочину є протиправним, оскільки таке повідомлення стало підставою для невнесення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, гарантованих державою.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» в частині визнання нікчемним правочину щодо переказу коштів (транзакції), здійсненого позивачем з призначенням платежу «залучення коштів на депозит згідно договору №980-058-000243038 від 20.05.2016 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-058-000243038 від 20.05.2016, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та позивачем.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів у розмірі 200000,00 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-058-000243038 від 20.05.2016, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та позивачем.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суди встановили, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» від 01.04.2016 №980-058-000000688, відповідно до умов якого банк за ініціативою клієнта відкриває на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку.
13.05.2016 між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір № 980-058-000238833 на суму 300000,00 грн.
19.05.2016 з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» позивачу було здійснено повернення 301003,94 грн на його банківський рахунок.
20.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та позивачем укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-058-000243038 відповідно до умов кого позивач вносить, а Банк приймає грошові кошти вкладника та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 у гривні, що відкривається Банком на ім'я Вкладника, і зобов'язується виплачувати Вкладнику суму вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим договором та Умовами розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі Умовами дистанційного банківського обслуговування ПАТ «Банк Михайлівський». Початкова сума вкладу 200000,00 грн.
20.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та позивачем укладено договір про внесення змін № 1 до договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-058-000243038 відповідно до п. 1 якого пункт 2.2. ст. 2 «Умови вкладу» доповнено абзацом такого змісту: «В разі, якщо з моменту укладення Договору по день закінчення чергового Строку вкладу (включно) Вкладник не буде у будь-який спосіб, передбачений цим Договором, ініціювати повернення Вкладу, та відбудеться пролонгація Договору, Банк здійснить донарахування процентів за вкладом з початку чергового строку Вкладу по День закінчення чергового Строку Вкладу у розмірі конусної процентної ставки на суму Вкладу, що складає 24,81 % річних».
Відповідно до вищезазначеного договору, позивач перерахував грошові кошти в сумі 200000,00 грн зі свого поточного рахунку на депозитний рахунок, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» з призначенням платежу «залучення коштів на депозит згідно договору №980-058-000243038 від 20.05.2016», що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за період з 01.04.2016 по 20.05.2016.
23 травня 2016 року постановою Правління Національного банку України №14/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14 «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року. 13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №991 від 13 червня 2016 строк здійснення тимчасової адміністрації було продовжено з 23 червня 2016 до 22 липня 2016 року включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01 вересня 2016 року змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову О.Ю. з 05 вересня 2016 року.
22.12.2016 позивач завернувся до ПАТ «Банк Михайлівський» із заявою в якій просив включити інформацію про нього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та провести виплату відшкодування у розмірі 200000,00 грн.
Відповідно до повідомлення ПАТ «Банк Михайлівський» від 26.01.2017 про нікчемність правочину, позивача повідомлено про те, що переказ коштів (транзакція) здійснена ОСОБА_1 з призначенням платежу «залучення коштів на депозит згідно договору №980-058-000243038 від 20.05.2016» на рахунок № НОМЕР_1 , що належить позивачу є нікчемним на підставі ст. 215, 216 ЦК України, ст. 37, п.п. 1,2,7,9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та наголошено на тому, що відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю та у разі нікчемності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суди виходили з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку. Суди зазначили, що в Уповноваженої особи Фонду були відсутні законодавчо передбачені підстави для не включення позивача до Переліку вкладників.
Відповідач не погодився із рішеннями судів і подав касаційну скаргу з вимогами про їх касування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі Уповноважена особа зазначає, що судами не надано належної правової оцінки тому, що Уповноважена особа Фонду діяла у межах повноважень та у порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
При цьому, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).
Закон № 4452-VI визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 20.05.2016 уклав з ПАТ «Банк Михайлівський» договір банківського вкладу. На виконання вимог договору, на рахунок позивача зараховано грошові кошти.
Отже, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №826/9673/17.
Варто вказати, що договір між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено 20.05.2016, до віднесення до категорії неплатоспроможних ПАТ «Банк Михайлівський».
В матеріалах справи наявний договір відступлення права вимоги №1, укладений 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор) з ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор), яким передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор зобов'язується відступати новому кредитору права вимоги, належні первісному кредитору, за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами, права вимоги за якими належать первісному кредитору.
Згідно договору відступлення права вимоги №1, укладений 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор) з ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор), первісний кредитор зобов'язується відступати новому кредитору права вимоги, належні первісному кредитору, за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між первісним кредитом та юридичними особами.
Колегія суддів звертає увагу, що вищевказані доводи відповідача щодо відступлення права вимоги не стосуються правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», які регулюються договором від 13.05.2016 № 980-058-000238833.
Враховуючи наведене, Суд критично сприймає доводи відповідача щодо залучення на депозитний рахунок коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивачів, як вкладників, яким необхідно здійснити виплату відшкодування.
Посилання Уповноваженої особи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2, 7- 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-IV колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені положення Закону № 4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ "Банк Михайлівський" не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом № 1736-VIII.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» в частині визнання нікчемним правочину щодо переказу коштів (транзакції), здійсненого позивачем з призначенням платежу «залучення коштів на депозит згідно договору №980-058-000243038 від 20.05.2016 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , колегія суддів враховує правовий висновок, сформований Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 04.07.2018 №819/353/16 у подібних правовідносинах щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог про визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу (рішення) Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, та відповідно й дії про визнання нікчемними трансакцій не можуть бути розглянуті в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» в частині визнання нікчемним правочину щодо переказу коштів (транзакції), здійсненого позивачем з призначенням платежу «залучення коштів на депозит згідно договору №980-058-000243038 від 20.05.2016 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
Керуючись статями 343, 349, 350, 351, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Богдана Володимировича задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» в частині визнання нікчемним правочину щодо переказу коштів (транзакції), здійсненого позивачем з призначенням платежу «залучення коштів на депозит згідно договору №980-058-000243038 від 20.05.2016 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі №826/4178/17 в цій частині закрити.
В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук,
Судді Верховного Суду