30 квітня 2020 року
Київ
справа №260/1464/19
адміністративне провадження №К/9901/10064/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №260/1464/19 за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі,
Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.
Закарпатський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 21 листопада 2019 року позов задовольнив, а саме:
- стягнув з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти в розмірі 144417,62 грн - витрати, пов'язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.
Це рішення Восьмий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 18 березня 2020 року скасував і ухвалив нову постанову, якою позов Адміністрації Державної прикордонної служби України залишив без розгляду.
7 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Адміністрації Державної прикордонної служби України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №260/1464/19.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 квітня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г., касаційна скарга передана судді-доповідачу.
До початку розгляду справи по суті, суддею-доповідачем Тацій Л.В. та суддями Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г., заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у справі №260/1464/19 (провадження К/9901/10064/20).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року касаційну скаргу у справі №260/1464/19 (провадження К/9901/10064/20) передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартинюк Н.М. (головуючий суддя), суддів: Жука А.В. та Мельник-Томенко Ж.М.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Всупереч вказаному, скаржником у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та не викладено відповідних обґрунтувань.
Також суд звертає увагу на те, що за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Враховуючи, що справа №260/1464/19 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, то для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків визначених підпунктами "а - г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України і обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, скаржнику потрібно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги приведеної у відповідність переліченим вище вимогам КАС України, а саме надання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань і надати її копії з додатками відповідно до кількості учасників справи.
2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до абзацу другого якого строк, встановлений судом у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №260/1464/19 за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, в перебіг якого не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду