30 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1087/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Буженко Ю.С подано до суду адміністративний позов з вимогами до Щасливцевської сільської ради (відповідач -1), Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (відповідач - 2) в якому просить:
- визнати протиправною відмову Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 1807 від 29.08.2019 року, прийняте 99 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 14.05.2019 року.
- зобов'язати Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 14.05.2019 року.
- визнати протиправними дії Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області щодо неврахування першочергового права у ОСОБА_1 на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва.
- витребувати з Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області оригінал клопотання, графічні матеріали та викопіювання з Генерального плану с. Щасливцеве, подані ОСОБА_1 разом з вказаним клопотанням, Генеральний план, детальний план та план зонування с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області, інші матеріали, які слугували підставою для прийняття рішення № 1807 від 29.08.2019 року; оригінал рішення Щасливцевської сільської ради № 183 від 29.10.2003 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок».
- зобов'язати Щасливцевську сільську раду подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності, передбаченої законом посадових осіб Щасливцевської сільської ради, які повторно грубо порушили земельне законодавство при протиправній відмові у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою та - при прийнятті рішення № 1807 від 29.08.2019 року;
- звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову;
- стягнути з Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 року у справі №540/1227/19 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення від 29 травня 2019 року за № 1642, прийняте 92-ою сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 14 травня 2019 року.
Зобов'язано Щасливцевську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 травня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 14 травня 2019 року, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року внесено виправлення в рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, а саме у резолютивній частині судового рішення замість: «Зобов'язати Щасливцевську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 травня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 14 травня 2019 року, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.», визначено вважати правильним та зазначено: «Зобов'язати Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 14 травня 2019 року». 19.12.2019, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Щасливцевської сільської ради задоволено частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, з урахуванням ухвали від 04 вересня 2019 року про виправлення описки, змінено, виклавши абзац третій його резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов'язати Щасливцевську сільську раду у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.05.2019 року № С/398-01.01 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області та позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додавались до клопотання, та прийняти рішення за результатами її розгляду з урахуванням висновків суду.". В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року залишено без змін.
14.01.2020, на виконання вказаної постанови, Херсонським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №69 2020р.
Як вбачається з оскаржуваного рішення №1807 від 29.08.2019, яке є предметом спору у даній справі, воно прийнято Щасливцевською сільською радою на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі №540/1227/19, яким повторно відмолено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 14.05.2019.
Не погоджуючись з даним рішенням відповідача, вчиненими на виконання рішення суду у справі №540/1227/19, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що предметом спору у цій справі є правомірність рішення та дій відповідача про відмову у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 14.05.2019 року, а підставою позову - невиконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.08.2019, яке набрало законної сили.
Суд вважає, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення Херсонського окружного адміністративного суду від від 13.08.2019 у справі №540/1227/19 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019, які набрали законної сили.
Поряд з цим, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, регламентуються IV розділом Кодексу адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
За змістом частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Отже, у даній справі необхідно з'ясувати, чи не були оскаржувані дії відповідача пов'язані з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору.
Суд зазначає, що огляд оскаржуваного рішення № 1807 від 29.08.2019 року, прийняте Щасливцевською сільською радою, дає підстави стверджувати, що останній видавався на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі №540/1227/19.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що у рішенні яке оскаржується у даній справі, підставами для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 14.05.2019 є аналогічним тим, що були зазначені в рішенні Щасливцевської сільської ради №1642 від 29.05.2019 та які були дослідженні судом та надана правова оцінка у рішенні суду від 13.08.2019 у справі №540/1227/19.
Як вже зазначалося судом, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Необхідність дотримання встановленого порядку виконання судового рішення, насамперед зумовлена нормами ст. 129-1 Конституції України, якою встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів конкретної особи шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення або вчинення відповідних дій за судовим рішенням.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, у зацікавленої особи виникає право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.
Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.02.2019 року (справа №806/2143/15), від 03.04.2019 року (справа №820/4261/18).
Також у даному випадку суд зазначає наступне.
Наведені позивачем в позовній заяві обґрунтування щодо предмету позову у цій справі, свідчать про те, що даний позов, фактично спрямований на належне виконання іншого судового рішення, а саме рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі №540/1227/19 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019, а питання, порушені позивачем в даній позовній заяві, - підлягають розгляду в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, - відповідно до статті 383 КАС України.
Однак, з огляду на вищенаведені правові норми - суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 686/23317/13-а.
Позов, який направлений на контроль за виконанням судового рішення, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій суб'єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов'язані з належним виконанням судового рішення, а відтак саме суд, який постановив рішення по суті позовних вимог наділений повноваженнями щодо судового контролю.
Такий процесуальний механізм є необхідним для забезпечення рівності сторін, процесуальної дисципліни та юридичної визначеності.
Відповідно, подання позову, який по своїй суті є способом, спрямованим на зобов'язання відповідача виконання відповідне судове рішення, - свідчить про помилковість обрання позивачем способу захисту порушених прав.
Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (у порядку ст.383 КАС України).
Такий порядок бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення ч.5 ст. 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Також, враховуючи те, що позивач просить постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності, передбаченої законом посадових осіб Щасливцевської сільської ради, які повторно грубо порушили земельне законодавство при протиправній відмові у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою та - при прийнятті рішення № 1807 від 29.08.2019 року, суд звертає увагу позивача на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Відтак, суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити ст. 129-1 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 21.11.2019 року у справі № 802/1933/18-а.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи, що позов, заявлений позивачем, виник на стадії виконання судового рішення, а спірні відносини у даному випадку - є пов'язаними (похідними) з неналежним виконанням судового рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі №540/1227/19 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019, і не є самостійними позовними вимогами, тобто безпосередньо пов'язані з предметом і підставою позову за якими вже є постановлене судове рішення по суті позовних вимог, - існують правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України.
В іншому випадку, розгляд питань, пов'язаних із виконанням цього рішення некомпетентними (в розумінні частини 1 статі 383 КАС України) судами шляхом розгляду нових позовних вимог (сукупність проваджень) призведе до штучного створення перешкод щодо належного судового контролю за виконанням попереднього рішення суду з аналогічного предмету та підстави позову, які були первинними для виникнення даних спірних правовідносин (в даному випадку рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі №540/1227/19 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019), та фактично створює можливість перегляду остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі, що є порушенням конституційного принципу щодо обов'язковості судового рішення (частина 5 статті 124 Конституції України), принципу юридичної визначеності та поваги до остаточного рішення суду (Res judicata у світлі прецедентних рішень Європейського суду з прав людини).
Суд також приймає до уваги висновки Європейського суду з прав людини, зроблені у справі Зубац проти Хорватії (ZUBAC v. CROATIA) від 05 квітня 2018 року (заява № 40160/12), за якими формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Саме із цих міркувань і на цих підставах суд застосовує правові наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 статті 170 КАС України.
Суд зауважує на тому, що позивач вправі обирати на власний розсуд спосіб правового захисту, в той же час право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави (рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року справа "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини"), зокрема діюче законодавство, яке є доступним та передбачуваним, виключає можливість повторного розгляду тотожних позовних вимог.
Аналогічні висновки суду також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15, від 03.04.2019 по справі №820/4261/18.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про закриття провадження в адміністративній справі.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.
Керуючись ст.170, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя І.І. Войтович
кат. 109020100