30 квітня 2020 року Справа № 915/590/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали
заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1; ідентифікаційний код 42129888)
про видачу судового наказу
про: стягнення з Управління освіти Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, буд. 3; ідентифікаційний код 02145010) заборгованості у сумі 1872,83 грн та судового збору в сумі 210,20 грн,
28.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою № 03/13-393 від 24.04.2020 про видачу судового наказу про стягнення з Управління освіти Миколаївської міської ради заборгованості у сумі 1872,83 грн та судового збору в сумі 210,20 грн.
Даній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 915/590/20.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі № 915/590/20 - Смородінову О.Г.
Отримавши матеріали даної справи суд дійшов таких висновків.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За правилами ч. 1 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з п. 3.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області, затверджених Рішенням зборів суддів Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2016 року № 2 (зі змінами та доповненнями) визначено підстави повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Так, відповідно до п. 3.6.5 вищевказаних Засад у разі автоматизованого розподілу на суддю Смородінову О.Г. позовної заяви, зустрічного позову, позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, заяви за нововиявленими обставинами, заяви про видачу судового наказу у порядку наказного провадження, іншої заяви, клопотання, скарги, подання тощо або справи, в яких стороною або третьою особою виступають Миколаївська міська рада, виконком Миколаївської міської ради та їхні підрозділи, здійснювати повторний автоматизований розподіл зазначених заяв або справи у загальному порядку із застосуванням системи автоматизованого розподілу між суддями відповідної спеціалізації залежно від предмета спору.
З наведених процесуальних норм та суб'єктного складу учасників даної справи, вважаю, що наявні підстави для заявлення самовідводу по спірним відносинам, виходячи з такого.
У даній справі боржником виступає Управління освіти Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, буд. 3; ідентифікаційний код 02145010).
Рішенням Миколаївської міської ради від 22.12.2016 № 13/1 затверджено Структуру Миколаївської міської ради та її виконавчих органів, до якої входить, у тому числі Управління освіти Миколаївської міської ради.
З додатку до вказаної Структури вбачається, що виконавчим органом Миколаївської міської ради зі статусом юридичної особи є, зокрема, Управління освіти Миколаївської міської ради.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Положення про Управління освіти Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.02.2017 № 16/32, Управління освіти Миколаївської міської ради (далі - управління) є виконавчим органом Миколаївської міської ради. Управління підзвітне і підконтрольне міській раді, підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові, заступнику міського голови, відповідно до розподілу обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування», система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
З 2015 року мій чоловік ОСОБА_1 , розпорядженням Миколаївського міського голови № 305рк від 07.12.2015, був переведений на посаду радника міського голови, а 21.12.2017, відповідно до рішення Миколаївської міської ради № 32/2, увійшов до персонального складу виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
Таким чином, мій чоловік Смородінов І.П . , який є, по-перше, членом виконавчого комітету Миколаївської міської ради та, по-друге, радником міського голови, має безпосередній вплив на діяльність виконавчих органів Миколаївської міської ради, одним із яких є Управління освіти Миколаївської міської ради, що, на переконання суду, може бути підставою для виникнення сумнівів у неупередженості судді Смородінової О.Г. при розгляді даної справи.
Питання ж конфлікту інтересів є однією із складових етики поведінки суддів.
Етичною може вважатись поведінка та дії судді, які направлені на виключення сумнівів у його упередженості при відправленні правосуддя, зокрема, суб'єктивних факторів, які можуть вплинути на неупередженість судді або обґрунтовано поставити під сумнів його неупередженість в очах учасників процесу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 3949/02) від 09.11.2006 судом зазначено, що наявність безсторонності згідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що у питанні визначення безсторонності суду, навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Як встановлюють вказані принципи, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За приписами ч. 1 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм та практики Європейського суду з прав людини, за вказаних обставин, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду відносно розгляду конкретного спору, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про самовідвід у справі № 915/590/20, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Керуючись ст. 35, 38, 39, 232-235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати заяву головуючого судді Смородінової О.Г. про самовідвід у справі № 915/590/20 обґрунтованою.
2. Задовольнити заяву головуючого судді Смородінової О.Г. про самовідвід у справі № 915/590/20.
3. Заяву про видачу судового наказу з додатками передати для визначення головуючого судді в порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Смородінова