79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.04.2020 Справа № 914/356/20
За позовом:Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів
до відповідача:Львівського комунального автотранспортного підприємства №1, м. Львів
про:стягнення 144575,26 грн.
Суддя - Крупник Р.В.
Представники сторін не викликалися
Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 про стягнення 144575,26 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.02.2020р. позовну заяву залишено без руху та надано КЕВ м. Львова строк для усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з усуненням КЕВ м. Львова недоліків позовної заяви, ухвалою від 25.02.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 23.03.2020р.
Ухвалою від 23.03.2020р. суд відклав розгляд справи по суті, подальший розгляд справи ухвалив здійснювати без проведення судових засідань.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позивач зазначає, що 31.10.2016р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого військового майна №72/2016/КЕВ, на виконання якого у строкове, платне користування відповідача було передано нерухоме військове майно, загальною площею 10016,1 кв.м. військового містечка №58. У договорі сторонами було погоджено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (квітень 2016 року) на рівні 149200,00 грн. за результатами конкурсу з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786, яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень 2016р.) - 148855,52 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно із законодавством. 07.10.2019р. сторонами укладено додаткову угоду №72-1/2019/КЕВ до договору, якою викладено в новій редакції пункти 1.1., 3.1., 4.4., 10.1., 10.6.2., 10.6.3., 10.6.4. Як стверджує позивач, за результатами проведеного Західним територіальним Управлінням внутрішнього аудиту додаткового фінансового аудиту відповідності КЕВ м. Львова за період з 01.04.2016 по 31.12.2017 було складено Аудиторський звіт №234/5, яким встановлено порушення фінансово-бюджетної дисципліни: не нарахування індексації орендної плати у 2016-2017 роках, що визначено умовами договору, що призвело до недоотримання доходів в межах договірних відносин на загальну суму 144575,26 грн. Оскільки в досудовому порядку відповідач не сплатив позивачу зазначених коштів, останній звернувся з цим позовом до суду.
Аргументи відповідача.
У відзиві на позовну заяву від 18.03.2020р. №321/02, який надійшов від відповідача на електронну адресу суду, ЛК АТП №1 зазначає, що вини підприємства у виникненні заборгованості немає, оскільки листом від 22.01.2016р. вих. №350 КЕВ м. Львова інформувало ЛК АТП №1 про те, що індексація орендної плати застосовуватися не буде. Поряд з цим, відповідач не заперечує проти позову.
КЛОПОТАННЯ СТОРІН.
У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду, в якому ЛК АТП №1 просить суд у випадку задоволення позовних вимог розстрочити виконання рішення на 6 місяців зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частинами. Заявлене у відзиві клопотання про розстрочення виконання судового рішення відповідач обгрунтовує тим, що підприємство на сьогоднішній день перебуває у критичному фінансовому становищі, спричиненим, зокрема, запровадженням на території України карантину. Внаслідок встановлених обмежень перевезень у період карантину відповідач недоотримує доходу від перевезень, що відповідно негативно позначається на фінансовому становищі АТП. Також, за результатами 2019 року збиток підприємства склав 190890000,00 грн. Оскільки у відповідача відсутні кошти для фінансування першочергових та обов'язкових витрат підприємства, стягнення з нього як боржника відразу всієї заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 144575,26 грн., призведе до негативних наслідків господарської діяльності.
У відповіді на відзив (вх. №15439/20 від 07.04.2020р.) позивач зазначає, що КЕВ м. Львова є бюджетною організацією та фінансується за рахунок державного бюджету та є неприбутковим, а тому просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення повністю.
У додаткових поясненнях (вх. №16362/20 від 23.04.2020р.) позивач, з огляду на поширення на території України пандемії Covid-19 та скрутного матеріального становища відповідача не заперечив щодо розстрочення виконання рішення. Разом з тим, у додаткових поясненнях відкликав заперечення щодо розстрочення виконання рішення, викладені у відзиві на позовну заяву.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
31.10.2016р. між КЕВ м. Львова (орендодавцем) та ЛК АТП №1 (орендарем) укладено договір оренди нерухомого військового майна №72/2016/КЕВ (надалі - Договір), на виконання п. 1.1. якого позивачем передано, а відповідачем прийнято у строкове, платне користування нерухоме військове майно загальною площею 10016,1 кв.м. військового містечка №58, що знаходиться на балансі КЕВ м. Львова, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 1, вартість якого визначена на 30.04.2016р., за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки - 11909322,10 грн. без ПДВ, а саме:
- нежитлове приміщення №1 сховища для техніки інв. №177 площею 324,7 кв.м., вартістю 728848,00 грн. (681870,00 грн. *згідно п. 1.1. Додаткової угоди №72-1/2019/КЕВ від 07.1.2019р. до Договору) без ПДВ;
- нежитлове приміщення №1 пункту технічного обслуговування та ремонту (очисних споруд) інв. №336 площею 565,8 кв.м. вартістю 1270041,00 грн. (*1188180,00 грн.) без ПДВ;
- нежитлові приміщення №№1-7, 10-16 сховища для техніки інв. №424 площею 1693,5 кв.м. вартістю 2097322,78 грн. (*3556350,00 грн.) без ПДВ;
- нежитлові приміщення контрольно-перепускного пункту інв. №425 площею 106,4 кв.м. вартістю 373430,00 грн. (*418152,00 грн.) без ПДВ;
- нежитлові приміщення контрольно-технічного пункту інв. №202 площею 59,7 кв.м. вартістю 209528,00 грн. (*234621,00 грн.) без ПДВ;
- нежитлові приміщення №№1-9, 11-19, 22-25 контрольно-технічного пункту інв. №205 площею 379,2 кв.м. вартістю 2188932,24 грн. (*2149296,00 грн.) без ПДВ;
- нежитлові приміщення складу, лазні інв. №5 площею 377,4 кв.м. вартістю 1324554,00 грн. (*1483182,00 грн.) без ПДВ;
- нежитлові приміщення №24 сховища для техніки інв. №332 площею 18,4 кв.м. вартістю 28493,00 грн. (*38640,00 грн.) без ПДВ;
- нежитлове приміщення №11 (частково) сховища для техніки інв. №334 площею 190,0 кв.м. вартістю 294224,00 грн. (*399000,00 грн.)без ПДВ;
- технічний майданчик (з асфальтним покриттям) площею 6301,0 кв.м. вартістю 3393948,00 грн. (*5101080,00 грн.) без ПДВ.
Назване в п. 1.1. нерухоме майно орендодавець передає орендарю для розміщення транспортних підприємств з перевезення пасажирів (п. 1.3. Договору).
Згідно п. 10.1. Договору, такий укладено строком до трьох років, що діє з 31.10.2016р. по 29.10.2019р. включно.
Відповідно до п. 3.1. - 3.3., 3.6. Договору, орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (квітень 2016р.) на рівні 149200,00 грн. за результатами конкурсу з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень 2016р.) - 148855,52 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди згідно із законодавством. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно із законодавством. Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Водночас, листом від 22.01.2016р. №350 (який передував укладенню між сторонами Договору) КЕВ м. Львова повідомив орендарів, що п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на 2016 рік зупинено дію ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема, в частині індексації орендної плати. Відтак, протягом 2016 року індексація застосовуватися не буде.
В подальшому, на підставі укладеної Додаткової угоди №72-1/2019/КЕВ від 07.1.2019р. до Договору, п. 3.3. Договору викладено в наступній редакції: орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (липень 2019р.) на рівні 149200,00 грн. за результатами конкурсу з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень 2016р.) - 193299,36 грн. з урахуванням конкурсної надбавки та моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (липень 2019р.) - 192840,61 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди згідно вимог чинного законодавства України. Орендна плата за перший місяць оренди після внесення змін, жовтень 2019 року, сплачується з 30 жовтня 2019 року.
Як зазначає у позовній заяві позивач, Західним територіальним Управлінням внутрішнього аудиту було проведено додатковий фінансовий аудит та аудит відповідності КЕВ м. Львова за період з 01.04.2016 по 31.12.2017, за результатами якого було складено Аудиторський звіт №234/5. У звіті Управлінням встановлено порушення фінансово-бюджетної дисципліни, а саме - не нарахування індексації орендної плати у 2016-2017 роках, що визначено умовами договору, що призвело до недоотримання доходів в межах договірних відносин на загальну суму 144575,26 грн.
У зв'язку з наведеним, а також тим, що орендна плата за Договором сплачувалася відповідачем без врахування індексації, позивачем проведено донарахування орендної плати за Договором за період жовтень 2016р. - жовтень 2019р. на суму 144575,26 грн.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Враховуючи те, що між сторонами виникли договірні відносини оренди державного (військового) майна, під час вирішення спору у таких правовідносинах слід застосовувати положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (надалі - Закон) від 10.04.1992р. №2269-XII, в редакції, котра діяла на момент виникнення та дії спірних правовідносин.
Відповідно до ст.2 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (положення ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст.10 Закону, істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.
Так, ч. 2-4 ст. 10 Закону визначено, що укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.
За змістом пунктів 3.3., 3.6. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно із законодавством та перераховується орендарем не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Такий же обов'язок покладений на орендаря у п. 5.3. Договору.
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, яка кореспондується з ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Попри це, орендна плата за спірний період сплачувалася відповідачем без врахування індексації, що, зокрема, не заперечується самим відповідачем у відзиві на позовну заяву. Підприємство сплату оренди за Договором без врахування її індексації пояснює наявністю листа КЕВ м. Львова від 22.01.2016р. №350, яким орендарів проінформовано про те, що протягом 2016 року індексація орендної плати застосовуватись не буде.
Судом повністю відхиляються покликання відповідача на вказаний вище лист, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, Договір між сторонами укладено 31.10.2016р. з погодженням істотним умов, передбачених ч. 1 ст. 10 Закону, в т.ч. орендної плата з урахуванням її індексації.
Законом України від 25.12.2015р. «Про Державний бюджет України на 2016 рік» зупинено на 2016 рік дію норми ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Тобто законодавцем визначено, що при укладенні відповідних договорів у 2016 році, орендна плата з урахуванням її індексації не є істотними умовами договору оренди, а відтак при укладенні договорів протягом 2016 року, сторони мали право не вказувати як істотну умову договору , вимогу індексації орендної плати.
Однак відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» не містять прямої заборони погодити сторонами в договорі оренди таку умову як орендна плата з урахуванням її індексації, не містить заборони на проведення індексації орендної плати чи вказівки про внесення змін до договору оренди в частині індексації орендної плати.
У рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007, від 22.05.2008р. №10-рп/2008 викладено висновок про те, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Отже, пункт 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» не може зупиняти дію ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині індексації орендної плати.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.09.2018р. у справі №911/747/17.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Натомість матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до договору в частині індексації орендної плати та погодження питання зміни порядку розрахунку орендної плати.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач за спірний період на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором повинен був сплачувати за користування майном орендну плату з врахуванням щомісячного індексу інфляції, а відтак позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
З приводу клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частинами відповідач обґрунтовує збитковістю підприємства, критичним фінансовим становищем, спричиненим, зокрема, запровадженням на території України карантину, зменшення кількості перевезень та як наслідок недоотримання доходів підприємством. Факт незадовільного фінансового становища відповідача підтверджується документально.
Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що постановою від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 25.03.2020р. №239 та від 22.04.2020р. №291) на території України до 11.05.2020р. заборонено, зокрема, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, а відповідач являється одним з найбільших перевізників м. Львова, стягнення з нього на користь позивача відразу всієї суми заборгованості негативно відіб'ється на господарській діяльності підприємства.
Тому, беручи до уваги вищевикладене, а також відсутність заперечень позивача щодо розстрочення виконання рішення, суд ухвалив задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення строком на 6 місяців.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2168,64 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238-240, 241, 247-248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 (79066, м. Львів, вул. Грунтова, буд. 1Б; код ЄДРПОУ 23884071) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, буд. 2; код ЄДРПОУ 07638027) 144575,26 грн. боргу, розстрочивши виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.04.2020р. у справі №914/356/20 строком на 6 місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами в наступному порядку:
- до 27.05.2020р. -24095,88 грн.;
- до 27.06.2020р. -24095,88 грн.;
- до 27.07.2020р. -24095,88 грн.;
- до 27.08.2020р. -24095,88 грн.;
- до 27.09.2020р. -24095,88 грн.;
- до 27.10.2020р. -24095,90 грн.
3. Стягнути з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 (79066, м. Львів, вул. Грунтова, буд. 1Б; код ЄДРПОУ 23884071) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, буд. 2; код ЄДРПОУ 07638027) 2168,64 грн. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення ухвалено 27.04.2020р. в нарадчій кімнаті.
Суддя Крупник Р.В.