61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
про відмову у відкритті провадження у справі
30.04.2020 № 905/806/20
Суддя Господарського суду Донецької області Хабарова М.В., розглянувши позовну заяву заступника військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах:
1) Міністерства оборони України
2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ
до 1) Краматорської міської ради
2) Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження Краматорської міської ради ОСОБА_1
3) Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження Краматорської міської ради Сітало Марії Валеріївни
про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та скасування записів про право власності,
Заступник військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділу м.Луганськ звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Краматорської міської ради, Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження Краматорської міської ради ОСОБА_1 , Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження Краматорської міської ради Сітало Марії Валеріївни про:
- визнання недійсним рішення Краматорської міської ради від 26.04.2017 №21/УІІ-159 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянам»;
- визнання недійсними пп.пп. 1.1.3-1.1.8 п. 1.1 та пп.пп. 2.1.3-2.1.8 п. 2.1 рішення Краматорської міської ради від 26.07.2017 №25/VI-294 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і, споруд та для будівництва індивідуального гаражу громадянам»;
- визнання недійсним рішення Краматорської міської ради від 24.01.2018 №33/VII-24 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянам»;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна запису номер 29230288 від 28.11.2018 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1412900000:00:005:0672) площею 0,5 га;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна запису номер 29216114 від 28.11.2018 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1412900000:00:005:0673) площею 0,3 га.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення Краматорського міського виконавчого комітету від 09 квітня 1958 року №172 земельну ділянку площею 0,9 га у м.Краматорськ відведено до земель Міністерства оборони України, Луганській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якого є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ, до 2014 року остання закріплювалась за військовою частиною НОМЕР_1 , у зв'язку з чим відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України належить до земель оборони. Поряд з цим, незважаючи на наявність рішення, яким у 1958 році КЕВ м. Луганськ відведено дану земельну ділянку, рішенням Краматорської міської ради від 26.04.2017 №21/VII-159 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянам» надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, при умові невикористання ними свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки та за умови додержання будівельних, протипожежних. санітарних норм та прання з урахуванням санітарно захисних зон промислових підприємств та забруднюючих об'єктів, громадянам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 по вул. Дружби в районі водобаків площею по 0,1000 га (загальною площею 0,8 га), а вже 26.07.2017 та 24.01.2018 рішеннями Краматорської міської ради №№25/VII-294 та 33/VII-24 вказані проекти землеустрою були затверджені, а земельні ділянки передано зазначеним вище фізичним особам безоплатно у власність. У подальшому, як зазначає прокурор, з наведених вище 8 земельних ділянок 28.11.2018 державними реєстраторами Сітало М.В. та Мороз А.В. внесено записи (№№29230288 та 29216114) про право приватної власності за ОСОБА_7 про 2 сформовані земельні ділянки площею 0,5 га (кадастровий номер 1412900000:00:005:0672) та площею 0,3 га (кадастровий номер 1412900000:00:005:0673). Заступника прокурора вважає, що Краматорська міська рада не мала правових підстав для розпорядження земельною ділянкою військового містечка №4 загальною площею 0,9 га, оскільки Міністерство оборони України чи уповноважені ним органи дозволу на передачу у комунальну (приватну) власність, добровільної відмови від даної земельної ділянки не надавали та вказана земля не відчужувалась. На думку заступника прокурора, Краматорська міська рада, приймаючи оскаржувані рішення, перевищила свої повноваження щодо володіння, користування і розпорядження частиною земельної ділянки загальною площею 0,8 га із земель військового містечка №4 загальною площею 0,9 га, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п.п. 6, 10, 15 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Разом з тим, ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, під час визначення юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі, суб'єктного складу правовідносин.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Приписами ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частино першою статті 128 цього Кодексу.
Таким чином, розпорядження органу місцевої влади у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання такого акта незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатом його реалізації у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання незаконним розпорядження можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання розпорядження незаконним є оспорювання цивільного права особи.
Враховуючи, що предметом спору у цій справі є визнання недійсними рішень Краматорської міської ради та скасування записів про право власності, якими було передану спірну земельну ділянку фізичним особам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , то цей спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення вплине на права та обов'язки цих фізичних осіб.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №911/4144/16 (провадження №12-71гс18) від 02.04.2019 у справі №916/2864/17 (провадження №12-256гс18).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Виходячи з вищенаведеного, встановивши, що дана справа непідвідомча господарському суду, що виключає можливість її судового розгляду, але не виключає захист порушеного чи оспорюваного права позивача іншим уповноваженим органом, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, на виконання вимог ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суд роз'яснює, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Таким чином, суд звертає увагу, що заступник прокурора не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У відкритті провадження у справі відмовити.
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути заявнику.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали 30.04.2020.
Згідно зі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повної ухвали.
Суддя М.В. Хабарова