номер провадження справи 12/33/20
21.04.2020 Справа № 908/364/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/364/20
за позовом: Громадської спілки "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група, прм. 57, офіс 7)
до відповідача: Приватного підприємства "АБСЕНТА" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шмідта, буд. 1)
про стягнення 208 650,00 грн.
за участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Громадська спілка "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 30.01.2020 до Приватного підприємства "АБСЕНТА" про відшкодування збитків, що стались в результаті порушення зобов'язання в сфері суміжних прав в сумі 208650,00 грн.
Разом з позовною заявою 17.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява за підписом адвоката Молчанова П.В. в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якій останній просить провести судове засідання в режимі відеоконференції в будь-якому із зазначених нижче судів:
- Господарський суд м. Києва (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44Б);
- Господарський суд Київської області (02000, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 16);
- Північний апеляційний господарський суд (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1);
- Київський апеляційний суд (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 2а);
- Дніпровський районний суд м. Києва (02105, м. Київ, вул. Івана Сергієнка, буд. 3);
- Печерський районний суд м. Києва (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15);
- Святошинський районний суд м. Києва (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 142).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 21.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/364/20, присвоєно справі номер провадження 12/33/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 16.03.2020 о 16:45.
Ухвалою суду від 24.02.2020 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні у справі № 908/364/20 в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом.
13.03.2020 на електронну адресу суду з електронним цифровим підписом та 16.03.2020 через канцелярію суду від відповідача у справі надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з тим, що відповідач не отримав копію позовної заяви та доданих до неї документів та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. У вказаному клопотанні відповідач також просить суд зобов'язати позивача направити йому копію позовної заяви та додані до неї документи, надати для ознайомлення матеріали справи з можливістю зняття фотокопій та повідомити про дату та час, коли можливо ознайомитись з матеріалами справи.
Судове засідання, призначене на 16.03.2020 в режимі відеоконференції, не відбулося у зв'язку із виникненням технічних проблем.
Ухвалою суду від 16.03.2020 відкладений розгляд справи на 21.04.2020 о 14:30.
21.04.2020 на електронну адресу суду без електронного цифрового підпису від відповідача надійшов лист за вих. № 5 від 17.03.2020, в якому останній у зв'язку з карантином просить перенести судове засідання, призначене на 21.04.2020 на іншу дату.
Частиною 8 ст. 42 ГПК України визначено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Враховуючи те, що викладене відповідачем в листі № 5 від 17.03.2020 клопотання про перенесення судового засідання надійшло на електронну адресу суду без електронного цифрового підпису, тобто подане всупереч вимог ч. 8 ст. 42 ГПК України, вказане клопотання судом не розглядається.
В судове засідання 21.04.2020 представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що представником Громадської спілки "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" Крабовським І.С. на підставі довіреності від 06.06.2019 в різній час був проведений збір доказів (фіксації) використання об'єктів суміжних прав в одному і тому самому публічному закладі, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, в результаті чого як в перший, так і в другий раз були зафіксовані факти, що свідчать про використання відповідачем в його приміщенні фонограм та зафіксованих у них виконань без укладання договору з позивачем про використання об'єктів суміжних прав.
Так, 20.06.2019 представником Громадської спілки "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" Крабовським І.С. був проведений збір доказів в публічному закладі ПАБ «Пінта», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шмідта, буд. 1. Збір доказів був проведений як шляхом складення акту фіксації № 09/06/19 від 20.06.2019 комерційного використання об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання, так і за допомогою проведення відео-звукозапису використання відповідачем фонограм та зафіксованих у них виконань, а також збір додаткових доказів в місці використання об'єктів. До вказаного акту фіксації був оформлений Додаток № 1.
Відповідно до змісту Додатку № 1 до акту фіксації № 09/06/19 від 20.06.2019 в публічному закладі зафіксований факт публічного виконання 12 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань. Також в додатку зазначено, що після закінчення фіксації використання об'єктів суміжних прав припинення використання об'єктів суміжних прав не виявлено.
На підтвердження виявленого факту порушення суміжних прав позивачем до матеріалів справи додані в тому числі копії фіскального чеку № 6750 від 20.06.2019, рахунку на оплату ПАБ «Пінта» № 156 від 20.06.2019 та диск відео-звукозапису від 20.06.2019.
28.07.2019 представником Громадської спілки "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" Крабовським І.С. вдруге був проведений збір доказів в публічному закладі ПАБ «Пінта», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шмідта, буд. 1. Збір доказів був проведений як шляхом складення акту фіксації № 28/07/19 від 28.07.2019 комерційного використання об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання, так і за допомогою проведення відео-звукозапису використання відповідачем фонограм та зафіксованих у них виконань, а також збір додаткових доказів в місці використання об'єктів. До вказаного акту фіксації був оформлений Додаток № 1.
При цьому зі змісту вказаного акту фіксації вбачається, що в графі «назва суб'єкту господарювання, який (які) здійснюють господарську діяльність у публічному закладі, в якому використовуються об'єкти суміжних прав способом публічного виконання..» зазначено: ФОП Марчева Віта Олександрівна ІД НОМЕР_1 та ПП «Абсента» ІД 33877420.
Відповідно до змісту Додатку № 1 до акту фіксації № 28/07/19 від 28.07.2019 в публічному закладі зафіксований факт публічного виконання 14 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань. Також в додатку зазначено, що після закінчення фіксації використання об'єктів суміжних прав припинення використання об'єктів суміжних прав не виявлено.
На підтвердження виявленого факту порушення суміжних прав позивачем до матеріалів справи додані в тому числі копії рахунку на оплату ПАБ «Пінта» № 118983 від 28.07.2019, фіскального чеку ПП «Абсента» № 12 від 29.07.2017 на суму 118,00 грн. та фіскального чеку ФОП Марчева В.О. № 1533 від 29.07.2019 на суму 127,00 грн., та диск відео-звукозапису від 28.07.2019.
Позивач в позові звертає увагу на те, що направляв відповідачу лист, в якому проінформував відповідача про дію ч. 3 ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» та про те, що легалізацію використання способом публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань можна здійснювати виключно через єдину в Україні акредитовану організацію колективного управління в зазначеній сфері, а саме через Громадську спілку "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ".
З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав на адресу відповідача пропозицію № 28/11/19/2 від 28.11.2019, в якій пропонував врегулювати питання використання фонограм та зафіксованих у них виконань в публічному закладі відповідача шляхом отримання дозволу від Громадської спілки "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ", який можна отримати підписавши з останньою договір про використання фонограм та зафіксованих у них виконань. Факт надіслання вказаної пропозиції відповідачу підтверджується засвідченими копіями опису вкладення від 28.11.2019, фіскального чеку від 28.11.2019 та списку № 5490 згрупованих відправлень «Укрпошта» (а.с. 18, 19).
Позивач в позові вказує, що мало місце регулярне (із значною тривалістю) порушення суміжних прав, яке полягає в тому числі у тому, що відповідач (користувач) здійснював свою господарську діяльність без укладення договору про використання об'єктів суміжних прав, а отже без отримання належного дозволу на таке використання і без сплати роялті належному суб'єкту, тобто акредитованій організації колективного управління. Вважає, що позивач через ухилення відповідача від свого обов'язку укласти з ним договір, недоотримав суму роялті, яка випливає із базового тарифу, передбаченого Тарифами Громадської спілки "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ", що розміщені на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а саме недоотримав роялті на суму, що відповідає 50 мінімальним місячним заробітним платам, що дорівнює 208650,00 грн.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, з'ясувавши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 2 Закону України "Про авторське право і суміжні права" № 3792-ХІІ від 23.12.1993, далі Закон, визначено, що законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, цього Закону, законів України, "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.
Закон охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.
Як передбачено статтею 1 Закону, виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Статтею 35 Закону визначено, що об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:
а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;
б) фонограми, відеограми;
в) передачі (програми) організацій мовлення.
Відповідно до пунктів "а" і "б" ч. 1 ст. 36 Закону суб'єктами суміжних прав є: виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм.
Згідно із ч. 1 ст. 37 Закону первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.
Пунктом «а» ч. 1 ст. 40 Закону визначено, що до майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом.
Згідно із пунктами "а" - "в" ч. 1 ст. 42 Закону допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21-25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови:
а) відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;
б) право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;
в) за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 Закону допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:
а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;
б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;
в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель). Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.
Згідно зі ст. 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами:
а) особисто;
б) через свого повіреного;
в) через організацію колективного управління.
Частиною 1 ст. 47 Закону визначено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".
У статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" міститься визначення поняття «організація колективного управління» (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.
15.05.2018 був прийнятий Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" № 2415-VIII, далі Закон № 2415-VIII, який набув чинності з 22.07.2018.
Статтею 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" надано визначення розширеному колективному управлінню, яке є колективним управлінням майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2415-VIII колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюють організації колективного управління, зареєстровані Установою у встановленому цим Законом порядку. Організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об'єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених статтею 12 цього Закону.
Згідно із пунктом 5 ч. 2 ст. 5 Закону № 2415-VIII принципами діяльності організацій колективного управління є ефективне управління - організації колективного управління забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами.
Відповідно до ч. 4, 7 ст. 5 Закону № 2415-VIII визначено, що правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають та здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об'єктів, або на підставі закону. Колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов'язкового колективного управління.
Частиною 1 ст. 12 Закону № 2415-VIII визначено, що організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції:
1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав;
2) укладають договори про партнерство, договори про представництво прав з іншими організаціями колективного управління;
3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам;
4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація;
5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація;
6) здійснюють моніторинг правомірності використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління;
7) здійснюють інші функції, визначені цим Законом та статутом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 2415-VIII організації колективного управління не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей.
Частиною 5 ст. 12 Закону № 2415-VIII визначено, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами. Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом. Розширене колективне управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах, зокрема (пункт 3): право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою.
Зі змісту поданої позовної заяви в даній справі вбачається, що позов пред'явлений позивачем в даній справі з посиланням на те, що він є єдиною акредитованою організацією колективного управління у сфері, передбаченій п. 3 абзацу 4 ч. 5 ст. 12 Закону № 2415-VIII. На підтвердження вказаних обставин до позову доданий витяг з Реєстру організацій колективного управління № 4 від 31.05.2019 (а.с. 12).
Проаналізувавши вищевикладені норми Закону № 2415-VIII, організації колективного управління, у тому числі позивач - Громадська спілка "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ":
- здійснюють діяльність за принципом, що передбачений ст. 5 Закону № 2415-VIII, а саме ефективного управління - забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами;
- не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей (ст.ст. 5, 12 Закону № 2415-VIII);
- звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація (п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону № 2415-VIII).
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", зазначено, що у справах про захист авторського права і (або) суміжних прав позивачами є: автори творів, їх спадкоємці та особи, які набули права на твори відповідно до договору чи закону (суб'єкти авторського права); виконавці творів, їх спадкоємці та особи, які набули суміжні права відповідно до договору чи закону щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; організації мовлення та їх правонаступники (суб'єкти суміжних прав); інші заінтересовані особи мають право в разі смерті автора та за відсутності уповноваженої ним особи звернутися до суду з позовом про охорону недоторканності твору (частина друга статті 439 ЦК).
Відповідно до статті 45 Закону N 3792-XII суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Згідно з підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону N 3792-XII організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду в порядку, передбаченому статтею 45 ЦПК , за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства. При цьому відповідно до статті 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Документами, які підтверджують право організації на звернення до суду за захистом авторського і (або) суміжних прав, є: свідоцтво про облік організації колективного управління; Статут; договір із суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав на управління майновими правами на колективній основі; у певних випадках - договір з аналогічними іноземними організаціями, що управляють такими ж правами, чи довіреність.
В пункті 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації. Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
Як свідчать матеріали справи, Громадська спілка "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" звернулася до суду самостійно як позивач, в своїх інтересах, на захист своїх прав у зв'язку з неотриманням роялті, хоча, враховуючи наведене вище, винагороду повинні отримувати власники виключних майнових прав на об'єкти суміжних прав, можливо, через позивача, але відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників.
Враховуючи викладене Громадською спілкою "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" не підтверджено право на звернення до суду з таким позовом.
Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про передачу суб'єктами суміжних прав в управління позивачу виключних прав на використання саме тих фонограм в розумінні приписів ч. 4 ст. 5 Закону № 2415-VIII, виконання яких зафіксовано в актах фіксації № 09/06/19 від 20.06.2019 та № 28/07/19 від 28.07.2019.
Отже, позивач не довів суду наявність у нього прав на управління суміжними правами щодо використання фонограм, виконання яких зафіксовано в актах фіксації № 09/06/19 від 20.06.2019 та № 28/07/19 від 28.07.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог Громадської спілки "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" до Приватного підприємства "АБСЕНТА" про стягнення збитків в розмірі 208650,00 грн. слід відмовити.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 3129,75 грн. покладаються на позивача у справі - Громадську спілку "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" згідно із п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
В тексті поданої позовної заяви позивач в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат зазначив витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи, зокрема: збір доказів в сумі 478,00 грн. (при цьому до суми цих витрат включена сума за чеком на ім'я ФОП Марчевої В.О.), поштові відправлення в сумі 60,00 грн.
Разом з тим позивач також зазначив витрати, які очікує понести: додаткові поштові відправлення під час розгляду в першій інстанції в сумі 60,00 грн., професійна правнича допомога під час розгляду в першій інстанції в сумі 30000,00 грн.
Однак, розподіл судових витрат судом не здійснюється, у зв'язку із відмовою у позову та відсутністю доказів понесення цих витрат позивачем.
Відтак, витрати, пов'язані зі збором доказів в сумі 478,00 грн. та витрати на поштові відправлення в сумі 60,00 грн. покладаються на позивача у справі - Громадську спілку "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" згідно із п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 21.04.2020, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. У задоволенні позовних вимог Громадської спілки "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" до Приватного підприємства "АБСЕНТА" про стягнення збитків в сумі 208650,00 грн. відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 3129,75 грн., витрати, пов'язані зі збором доказів в сумі 478,00 грн. та витрати на поштові відправлення в сумі 60,00 грн. покласти на Громадську спілку "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" згідно із п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Повне рішення складено - 27.04.2020 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.