Справа № 712/15581/19
Провадження № 2-с/712/31/20
про скасування судового наказу
29 квітня 2020 року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Романенко В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 19 грудня 2019 року, по справі № 712/15581/19, за заявою КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , боргу за водопостачання та водовідведення з урахуванням інфляційних та 3% річних,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу від 19 грудня 2019 року, по справі № 712/15581/19, за заявою КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , боргу за водопостачання та водовідведення з урахуванням інфляційних та 3% річних, посилаючись на те, що в квітні 2020 року в AT КБ «ПриватБанк», де вона отримує пенсію та має кредитні зобов'язання, дізналася про те, що у виконавчій службі знаходиться на виконанні судовий наказ по справі №712/15581/19 про стягнення з неї на користь КП «Черкасиводоканал» боргу за надані послуги, в зв'язку з чим її пенсійний рахунок був заблокований.
07 квітня 2020 року вона уклала договір з адвокатом Бердником В.В., про надання правової допомоги, та який 09 квітня 2020 року ознайомився з матеріалами справи №712/15581/19.
Ознайомившись зі справою, вважає що судовий наказ підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до судового наказу, виданого 19 грудня 2019 року суддею Соснівського районного суду м. Черкаси Пироженко С.А. у справі №712/15581/19, з неї та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно стягнуто на користь КП «Черкасиводоканал» борг за послуги з водопостачання та водовідведення (без зазначення за який період) в сумі 5218,98 грн., інфляційні 40,24 грн., 3% річних в сумі 491,27 грн., судовий збір 192,10 грн., а всього 5942,59 грн..
Вимоги стягувача, задоволені судовим наказом, вважає необґрунтованими, оскільки, згідно ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Таким чином, відносини між сторонами, як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватись на договорі про надання житлово-комунальних послуг.
Тому наведеним спростовується висновок заявника про її обов'язок оплачувати вказані послуги, який виникає на позадоговірних засадах.
Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Однак матеріали справи не містять ні такого договору, ні доказів, що підтверджували б відмову боржників від його підписання, та, відповідно, набрання ним чинності з цих підстав.
В заяві про видачу судового наказу зазначено, що борг виник станом на 01.11.2019 року (без зазначення періоду нарахування) в сумі 5218 грн. 98 коп., а з розрахунку штрафних санкцій та оборотки борг нарахований за період з серпня 2016 року, тобто борг вказаний стягувачем, який виник за межами строку позовної давності, а її відсутність в засіданні унеможливила при винесенні наказу застосувати строк позовної давності.
Крім того, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права грошової вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до заяви заявник просить стягнути заборгованість станом на 01.11.2019, однак не зазначає за який період виникла заборгованість, при цьому розрахунок заборгованості необґрунтований, що позбавляє як суд, так і її можливості визначитися зі строками позовної давності.
Також нечітко викладено заявлені вимоги та обставини, на яких вони ґрунтуються, оскільки, не вказано про існування договору про надання послуг теплопостачання, за яким пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості, з ким з боржників він укладений (а їх в заяві зазначено аж три), оскільки стягнення можливе саме з особи, яка укладала договір на надання послуг.
В порушення норм заявником належним чином письмові докази засвідчено не було, та місце знаходження їх оригіналів не зазначено.
Крім того, як вбачається з довідки Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради (а.с. 11), вона зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , з 16 жовтня 2018 року, тобто після придбання Ѕ частини вказаного будинковолодіння, а тому не могла користуватися на рівні з іншими боржниками послугами з водопостачання та водовідведення з серпня 2016 року - згідно доказів до заяви - часу, з якого нарахована заборгованість. Крім того, на даний час в Соснівському районному суді м. Черкаси, в судді Пироженко С.А. в провадженні знаходиться справа №712/7059/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , вона - як третя особа, про визнання договору дарування недійсним. У вказаній справі вона є третьою особою, оскільки придбала у ОСОБА_4 Ѕ частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , однак так і не змогла нею користуватися, в тому числі і послугами з водопостачання та водовідведення, в зв'язку з розглядом справи та накладенням заборони на розпорядження цим майном. А враховуючи стан будинку, вона не впевнена в тому, що водопостачання та водовідведення там взагалі наявні.
Крім стягнення заборгованості та штрафних санкцій суд солідарно також стягнув з боржників, в тому числі і з неї, судові витрати по сплаті судового збору. Як вбачається з довідки до акта огляду МСЕК № 541734 та пенсійного посвідчення, вона інвалід 2 групи, а тому, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору. Однак суд стягнув і з неї судовий збір на користь стягувача.
З заяви про видачу судового наказу вбачається, що вона підписана від імені директора ОСОБА_5 із застосуванням факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері тощо).
Частиною 3 ст. 207 ЦК України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні заяви при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а випадок його застосування за письмовою згодою сторін у даному випадку не застосовується, а також враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, не можна вважати підпис директора КП «Черкасиводоканал» на заяві, відтворений за допомогою факсиміле, таким що підтверджує повноваження особи, якою подано заяву про видачу судового наказу.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважити, що заява підписана заявником чи його повноважним представником.
Отже, заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні ЦПК України, є такою, що не підписана повноваженою особою заявника, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для скасування судового наказу.
7 квітня 2020 року між нею та адвокатом Бердником В.В. був укладений договір про надання правової допомоги №7/04/20, предметом якого є надання адвокатом правової допомоги у справі №712/15581/19 за заявою КП «Черкасиводоканал» про видачу судового наказу про стягнення з неї та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно стягнуто на користь КП «Черкасиводоканал» борг за послуги з водопостачання та водовідведення.
Додатковою угодою до вказаного Договору передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує адвокату гонорар в сумі 2000 грн. - протягом 3 днів з часу підписання даної Додаткової угоди.
Відповідно до квитанції від 16.04.2020 року вона сплатила адвокату ОСОБА_6 .В. 2000 грн., виконавши взяті на себе договором зобов'язання.
16 квітня 2020 року вона та адвокат Бердник В.В. погодили та підписали Акт приймання-передачі наданої правової допомоги за договором №7/04/20 про надання правової допомоги від 7 квітня 2020 року, та розрахунок суми гонорару (у справі №712/15581/19).
На підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу адвоката надає в копіях: договір про надання правової допомоги №7/04/20 від 07.04.2020 року з Додатковою угодою; Акт приймання-передачі наданої правової допомоги за договором №7/04/20 про надання правової допомоги від 7 квітня 2020 року, та розрахунок суми гонорару (у справі №712/15581/19); квитанція від 16.04.2020 року на 2000 грн.
З аркушу справи 15 (конверт) вбачається, що копію судового наказу вона не отримувала, а ознайомилась з ним лише після того, як її адвокат ознайомився 09 квітня 2020 року з матеріалами справи, та надав їй його копію.
Однак, з метою усунення непорозумінь стосовно строків оскарження, вважає за необхідне клопотати перед судом поновити строк на оскарження судового наказу.
Враховуючи те, що з судовим наказом ознайомилася 9 квітня 2020 року, в неї строк на його оскарження до 24 квітня 2020 року.
Просить поновити строк на подачу заяви про скасування судового наказу від 19 грудня 2019 року по справі №712/15581/19, як такий, що пропущений з поважних причин. Скасувати судовий наказ про солідарне стягнення з неї та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Черкасиводоканал» боргу за послуги з водопостачання та водовідведення (без зазначення за який період) в сумі 5218,98 грн., інфляційних 40,24 грн., 3% річних в сумі 491,27 грн., судового збору 192,10 грн., а всього 5942,59 грн., виданий 19 грудня 2019 року суддею Соснівського районного суду м. Черкаси Пироженко С.А. у справі №712/15581/19. Стягнути з Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, юридична адреса: м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, 12, п/р НОМЕР_1 , в AT «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ 03357168, на її користь судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Оглянувши матеріали заяви вважаю, що судовий наказ слід скасувати виходячи з наступного.
19 грудня 2019 року Соснівським районним судом м. Черкаси за заявою КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, борг за водопостачання та водовідведення в сумі 5218 грн. 98 коп., інфляційні в сумі 40 грн. 24 коп., 3% річних в сумі 491 грн. 27 коп. та судовий збір в сумі 192 грн. 10 коп., а всього 5942 грн. 59 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Боржником не пропущений строк подачі заяви про скасування судового наказу, оскільки копія судового наказу отримана ним 09.04.2020 року. До суду з заявою про скасування судового наказу звернувся 21.04.2020 року.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
За змістом ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи те, що право стягувача на стягнення заборгованості оспорюється боржником, а підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні і така відповідає вимогам ч. 3 ст. 170 ЦПК України, судовий наказ підлягає скасуванню.
В такому випадку, належить роз'яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відносно вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн., вважаю за необхідне роз'яснити боржнику наступне.
Наказне провадження, згідно частини третьої статті 19 ЦПК України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Крім того, згідно частини другої статті 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Положення статей 170, 171 ЦПК України передбачають можливість скасування судового наказу, однак, за змістом частини третьої статті 171 ЦПК України, скасування судового наказу не позбавляє заявника можливості звернутись до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Порядок та підстави стягнення витрат на правничу допомогу регулюються статтею 137 ЦПК України, норми якої вимагають подачі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; проведення перевірки співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Ці ж норми ЦПК наділяють іншу сторону правом звертатися до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, покладають на неї обов'язок доведення неспівмірності або зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В наказному провадженні суд позбавлений можливості проведення зазначеної перевірки та створення умов для реалізації іншою стороною прав та обов'язків, передбачених статтею 137 ЦПК України.
Тому відсутні підстави для стягнення з стягувача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 137, 170-171 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 19 грудня 2019 року, по справі № 712/15581/19, за заявою КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , боргу за водопостачання та водовідведення з урахуванням інфляційних та 3% річних - задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ від 19 грудня 2019 року, справа № 712/15581/19, який виданий Соснівським районним судом м. Черкаси за заявою Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, борг за водопостачання та водовідведення в сумі 5218 грн. 98 коп., інфляційні в сумі 40 грн. 24 коп., 3% річних в сумі 491 грн. 27 коп. та судовий збір в сумі 192 грн. 10 коп., а всього 5942 грн. 59 коп.
В іншій частині відмовити.
Роз'яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: