№ провадження 6/646/104/2020
Справа № 646/2489/20
28.04.2020 м. Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Теслікової І.І.
за участю секретаря Сімоненко К.Ю.
розглянувши подання старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Машкіної І.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,-
Старший державний виконавець відділу звернулася до суду з поданням про вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 без вилучення паспорту до виконання ним своїх зобов'язань по сплаті боргу згідно виконавчих листів у справі №646/5130/19 від 09.12.2019 року виданих Червонозаводським районним судом м.Харкова.
В обґрунтування вказаного подання державним виконавцем зазначено, що на примусовому виконанні у Московському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) знаходиться виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 108437,83 грн. та 10000 грн. Станом на сьогоднішній день заборгованість не погашена.
В судове засідання державний виконавець не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, надала заяву про розгляд справи за відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебувають виконавчі провадження № 61360832 та № 61360946 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 108437, 83 грн., та - 10000 грн, відкритих на підставі вироку Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17.09.2019 року.
В рамках виконавчого провадження № 61360946 постановою старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Машкіної І.О. від 24.04.2020 року було накладено арешт на майно боржника.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Заявник в свої доводах посилається на положеннями ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України ".
Отже, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України " громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Тобто, лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Інструкція з організації примусового виконання рішень, що набрала чинності з 17 квітня 2012 та затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 № 512/5, містить окремий розділ XІІІ "Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну", в якому передбачено зміст подання державного виконавця при зверненні до суду.
Відповідно до приписів вище вказаної Інструкції встановлено, що подання державного виконавця про обмеження у праві виїзду за межі України повинно містити підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інші документи виконавчого провадження, які, на думку державного виконавця, підтверджують ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, відомості про характер та розмір невиконаних зобов'язань боржником, а також інформацію про перетинання боржником державного кордону України. Крім того, копії документів, що додаються до подання мають бути належним чином засвідчені.
Як вбачається з матеріалів справи, до подання державним виконавцем не додано жодного документу, який би вказував на факт ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Тобто, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
З огляду на матеріали справи, не можливо зробити висновок щодо повноти вчинення виконавчих дій, натомість вбачається відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи не містяться беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки щодо невиконання боржником зобов'язання через виїзд до іншої країни, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів третьої особи без вжиття таких заходів обмеження боржника у праві виїзду за межі України не містяться в матеріалах справи та не вбачаються в письмових доводах заявника.
З матеріалів виконавчих проваджень № 61360946 та № 61360832 вбачається, що вони були відкриті 24.02.2020 року на підставі виконавчих листів по справі № 646/5130/19 від 09.12.2019 року.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням Постанови КМУ України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215) установлено з 12 березня на усій території України карантин.
Крім того, до матеріалів подання не надано жодних доказів виклику ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), та не надано підтвердження про вихід державного виконавця за адресою місцем проживання боржника (складені акти).
З огляду на викладене можна зробити висновок про необґрунтованість подання ДВС через недоведеність обставин, на які посилається заявник. Тобто, останній не обґрунтував необхідність вжиття заходів щодо обмеження боржника у праві виїзду відповідно до встановленого законодавством порядку, не вказав в чому полягає очевидна небезпека залишення країни боржником та ухилення останнього від виконання обов'язків покладених на нього судовим рішенням.
За змістом ст.441 ЦПК вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця будується на активній позиції заявника щодо обґрунтування заявлених вимог, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
Проаналізувавши викладене, а також оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано доказів, які свідчили б про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судом. Крім того, відсутні докази про вжиття державним виконавцем будь-яких заходів щодо розшуку та встановлення іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.
Керуючись ст.ст. 258, 260, 441 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Машкіній Ірині Олегівні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів в порядку ч. 2 ст.261, ст.354 ЦПК України.
Суддя І.І. Теслікова