Справа №635/2294/20
Провадження №1-кс/635/703/2020
29 квітня 2020 року сел.Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
володільця майна - ОСОБА_4 ,
представника володільця майна - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання заступника начальника - начальника СВ Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220770000215 від 15.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, -
Заступник начальника - начальник СВ Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 звернулась до Харківського районного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220770000215 від 15.04.2020, за ознаками ч. 2 ст. 240 КК України, а саме: двох запечатаних пляшок води під назвою «Лазурна», ємкістю 19 літрів, двох зошитів, рулону з етикетками, трьох ключів, обладнання, яке перебуває у приміщенні, та свердловини, із забороною його відчуження та користування.
Згідно з відміткою на поштовому конверті, клопотання про арешт майна відправлено на адресу Харківського районного суду Харківської області 24 квітня 2020 року.
В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СВ Липецького ВП Харківського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220770000215 від 15.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 14 квітня 2020 року до Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області надійшли матеріали перевірки за усним зверненням мешканців сел.Елітне Харківського району Харківської області про те, що невстановлені особи незаконно добувають воду на території с.Елітне Харківського району Харківської області.
Вказане повідомлення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220770000215 від 15.04.2020, за ознаками ч. 2 ст. 240 КК України.
23 квітня 2020 року у період часу з 07 години 59 хвилин по 10 годину 45 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 17 квітня 2020 року був проведений огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було та вилучено: дві запечатані пляшки води під назвою «Лазурна», ємкістю 19 літрів, два зошити, рулон з етикетками, три ключа, обладнання для видобування води, а також на відстані 35-40 метрів від приміщення, в якому проводився огляд, була виявлена свердловина, з якої проводиться видобування води.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна право власності на частину приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 та частина вказаного приміщення належить на праві приватної власності ОСОБА_7 .
Слідчий зазначає, що вилучене 23 квітня 2020 року в ході огляду місця події майно є знаряддям та предметами вчинення кримінального правопорушення, отже є безпосередніми речовими доказами вказаного кримінального правопорушення, що зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, крім того, вони необхідні для проведення експертиз, направлених на встановлення обставин кримінального правопорушення, проведення слідчих експериментів та можуть зберігати на собі сліди вчиненого правопорушення.
Слідчий вважає, що оскільки тимчасово вилучене майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, тому з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, просила накласти на нього арешт.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Володілець майна - ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Представник володільця майна - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні надав письмові заперечення, в яких зазначив, що огляд було проведено з порушенням норм КПК України, крім того, було незаконно опечатано всю територію за адресою: АДРЕСА_1 , не зважаючи на те, що нежитлова будівля, розташована на цій земельній ділянці, лише у частині належить ОСОБА_4 , а інша 1/2 частина належить ОСОБА_7 . Адвокат ОСОБА_5 вказує, що насправді земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , на якій проводився огляд, перебуває на території сусіднього селища Благодатне, а при оформленні документів була допущена помилка, у зв'язку з чим ОСОБА_4 наразі займається тим, щоб до реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені зміни назви селища з Елітне на Благодатне, а тому слідчий провів огляд за неіснуючою адресою. Представник володільця майна зауважив, що ОСОБА_4 займається лише продажем води та не видобуває воду з колодязю, розташованого в сел.Благодатне, а купляє її, при цьому у відповідних лабораторіях перевіряє цю воду на відповідність вимогам, передбаченим для споживання. Дійсно, на території сел. Благодатне, де ОСОБА_4 здійснює свою господарську діяльність, є колодязь, але з нього він не видобуває воду, при цьому на використання в побутових цілях (не в цілях здійснення водопостачання громадянам) в маленьких кількостях, на цей колодязь отримано відповідний дозвіл. Отже, своїми діями працівники поліції повністю блокували можливість ОСОБА_4 здійснювати свою господарську діяльність, який крім продажу води займається й іншими видами оптової та роздрібної торгівлі.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 КПК України з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, крім іншого, повинні бути зазначені перелік і види майна, що належить арештувати.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт майна в кожному разі повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України.
У поданому клопотанні слідчий просить накласти арешт на таке майно: дві запечатані пляшки води під назвою «Лазурна», ємкістю 19 літрів, два зошити, рулон з етикетками, три ключі, обладнання, яке перебуває у приміщенні, свердловина.
Всупереч цим вимогам п.2 ч.2 ст.171 КПК України слідчим у клопотанні не конкретизовано, на яке саме обладнання необхідно накласти арешт, тобто не вказані ознаки, за допомогою яких можливо ідентифікувати вказане обладнання, не зазначено, в якому саме приміщенні воно знаходиться, крім того, не зазначено місцезнаходження свердловини, на яку також пропонується накласти арешт, а також її ідентифікаційні ознаки.
Більш того, з аналізу змісту ст. 64-2 КПК України вбачається, що з клопотанням про арешт майна третіх осіб до суду може звертатись лише прокурор. У даному випадку у порушення норм, передбачених кримінально-процесуальним законодавством, клопотання було подано заступником начальника - начальником СВ Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 .
У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, клопотання про арешт майна, що подано слідчим без додержання вимог статті 171 КПК України, підлягає поверненню прокурору за правилами ч.3 ст.172 КПК України для усунення недоліків.
Керуючись ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання заступника начальника - начальника СВ Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220770000215 від 15.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, повернути прокурору в порядку ч.3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий cуддя ОСОБА_1