Справа № 635/2114/20
Провадження № 3/635/974/2020
28 квітня 2020 року селище Покотилівка Харківського району Харківської області
Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Білокуракине Луганської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , а зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
до адміністративної відповідальності за статтею 44-3 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 803 серії АПР18 610231 від 22 березня 2020 року, 22 березня 2020 року о 20 годині 00 хвилин гр. ОСОБА_1 в с.Докучаєвське, Уч.містечко ХНАУ, 11, не припинив роботу банного комплексу та здійснював прийом відвідувачів, чим порушив вимоги п.п. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 44-3 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засідання вину не визнав, заперечивши обставину, що ним здійснювалась господарська діяльність, оскільки банний комплекс він винаймає в особистих цілях, а 22.03.2020 в ньому знаходилась його родина та його друзі.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом були досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
-протокол про адміністративне правопорушення № 803 серії АПР18 610231 від 22 березня 2020 року;
-копію рапорту про реєстрацію ЄО за №1157 від 22.03.2020 за фактом порушення правил щодо карантину людей, за звернення ОСОБА_2 до служби 102;
-копія протоколу прийняття заяви у ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 22.03.2020, де зазначено, що останній просить органи поліції прийняти заходи до керівника банного комплексу розташованого в с.Докучаєвське, Уч.міст.ХНАУ, 11, який на момент введення карантину 22.03.200 близько 20-00 надавав послуги;
-копія письмових пояснень ОСОБА_3 від 22.03.2020, в яких останній зазначає, що він працює начальником охорони в С/м «Дарс» в с.Докучаєвське, Уч.міст.ХНАУ, 1, в будівлі якого розташований банний комплекс керівником якого є чоловік на ім'я ОСОБА_4 . Так, 22.03.2020 близько 20-00 ОСОБА_3 знаходився в С/м «Дарс» та йому стало відомо, що банний комплекс працює і надає послуги. У зв'язку з викладеним ОСОБА_3 звернувся до органів поліції;
-копія письмових пояснень ОСОБА_5 від 22.03.2020, в яких зазначено, що останній просить прийняти міри до банного комплексу, що знаходиться в приміщенні супермаркету «Дарс» за адресою вул.Докучаєвська, 11, за порушення вимог карантину;
-копія письмових пояснень ОСОБА_1 від 22.03.2020, в яких зазначено, що останній 22.03.2020 близько 17-00 відкрив банний комплекс розташований в с.Докучаєвське, Уч.міст.ХНАУ, 11, яке він взяв в оренду для надання послуг бані. У вказаний час в банному комплексі знаходились знайомі останнього, які святкували день народження. Данні осіб вказати не може;
-копія довідки про результати розгляду звернення громадянина ОСОБА_3 ЄО № 1157 від 22.03.2020 .
У відповідності до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями статті 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що санітарно-протиепідемічні правила і норми це нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб. Карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції на час складання протоколу про адміністративне правопорушення), було заборонено з 00 годин 01 хвилин 17 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Зі змісту вказаного акту законодавства випливає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 44-3 КУпАП за порушення правил щодо карантину людей необхідна наявність таких умов у їх сукупності: 1) суб'єкт господарювання повинен здійснювати роботу; 2) вказана робота пов'язана із прийманням відвідувачів.
Згідно із пункту 4 частин третьої статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому у ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте, відомостей, що ОСОБА_1 всупереч вимогам карантину, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року за № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», здійснював у банному комплексі вільний прийом відвідувачів, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази не містить. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення свідків, які б підтвердили факт проведення торгівлі у торгівельному закладі.
Вище перелічені та надані документи не можуть слугувати достатніми доказами для впевненого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, тобто правопорушення, яке передбачене ст. 44-3 КУпАП. Інші допустимі і належні докази цього в матеріалах справи відсутні і судом не встановлені. Жодного свідка не було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, які б свідчили інше ніж вказав ОСОБА_1 щодо його вини у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
При цьому суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до наданих пояснених ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснень, він винаймає відповідний банний комплекс в с. Докучаєвське, Уч.містечко ХНАУ, 11 у своїх власних потребах, тоді як матеріали справ не містять жодного підтвердження, що ОСОБА_1 обіймає або будь-яку посаду в комплексі, або є безпосереднім суб'єктом господарювання, який здійснював би згадану в протоколі діяльність. Таким чином, суд вважає, що в розумінні ст. 44-3 КУпАП, ОСОБА_1 не є суб'єктом вказаного правопорушення.
Відповідно до вимог пункту 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 283-285 КпАП України,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не була подана.
Суддя - Я.А. Шинкарчук