Справа № 645/7430/19
Провадження № 2/645/496/20
28 квітня 2020 року місто Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.,
секретар судових засідань - Романюк А.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Єни Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, яким просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову позивачка посилалась на те що, з відповідачем у справі перебувала у зареєстрованому шлюбі з 01 липня 2005 року, який рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.03.2010 року було розірвано. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає з нею за адерсою: АДРЕСА_1 . Судовим наказом Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.01.2019 року з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до його повноліття щомісячно в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів. Проте, відповідачем фактично не виконується судове рішення, у зв'язку з чим станом на 01.06.2019 року наявна заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина в розмірі 8939,50 грн.. Неповнолітній син знаходиться на її утриманні. Відповідно до Довідки про участь батьків учня 7-А класу у шкільному житті, від 11.06.2019 року за № 02-31/334, ОСОБА_3 регулярно відвідує заняття в школі; дитина завжди охайна та доглянута; мати дитини - ОСОБА_1 підтримує зв'язок із класним керівником; спілкується з педагогами, які навчають сина; цікавиться шкільним життям дитини; приводила в школу і забирала мати; класні батьківські збори відвідувала мати. Згідно довідки лікаря КНП «Міська дитяча поліклініка № 15» від 16.09.2019 року № 597, дитина, ОСОБА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , при обслуговуванні викликів вдома, за адресою: АДРЕСА_1 , з дитиною знаходилася мати, яка забезпечувала належний догляд сина під час хвороби та виконувала рекомендації лікаря щодо лікування та нагляду хлопчика. На прийом в поліклініку хлопчика приводила мати, ОСОБА_1 . Батько хлопчика - ОСОБА_2 , при відвідуванні лікарем дитини вдома присутнім не був, станом здоров'я та розвитком ОСОБА_3 не цікавився, до фахівців комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради з сином не звертався. Відповідач нотаріально завіреною заявою підтвердив свою згоду на позбавлення його батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 та просив розглядати справу про позбавлення його батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за його відсутності. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини, свідомого нехтування своїми обов'язками. Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, не забезпечує належного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовний цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти; грошові кошти на утримання не надає, а син перебуває на її особистому матеріальному забезпеченні. На підставі викладеного, позивачка звернулась до суду з відповідним позовом.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2019 року, головуючим суддею по справі було визначено суддю Горпинич О.В.
26 листопада 2019 року провадження по справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.01.2020 року у справі продовжено строк підготовчого судового засідання.
26 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
23 березня 2020 року на адресу суду надійшов висновок Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. В матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява відповідача ОСОБА_2 , в якій останній не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та просить розглядати справу без його участі.
Представник третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради подав заяву про слухання справи за його відсутності, надавши письмовий висновок щодо розв'язання спору.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексу України (ст. 4).
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 липня 2005 року, який рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.03.2010 року було розірвано. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всвідоцтві про народження, виданого Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції серії НОМЕР_1 від 09 липня 2010 року, батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, зареєстрований та проживає з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .
Судовим наказом Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.01.2019 року з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до його повноліття щомісячно в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів.
З матеріалів справи вбачається, що після розірвання шлюбу дитина залишилась з матір'ю, яка займається її вихованням та забезпеченням. Батько ОСОБА_2 жодної участі у вихованні доньки не приймає, матеріальної допомоги не надає.
Відповідно до Довідки про розмір заборгованості по аліментах, виданої державним виконавцем Карповим О.В., у відповідача виникала заборгованість по аліментам станом на 01.11.2019 року у розмірі 20680,25 грн.
Батько дитини, ОСОБА_2 , здоров'ям дитини не піклується, не супроводжує дитину у медичні заклади, в добровільному порядку матеріальну допомогу дитині не надає.
Відповідно до Довідки про участь батьків учня 7-А класу у шкільному житті, від 11.06.2019 року за № 02-31/334, виданої КЗ «Харківстка загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 74 Харківської міської ради Харківської області», ОСОБА_3 регулярно відвідує заняття в школі; дитина завжди охайна та доглянута; мати дитини - ОСОБА_1 підтримує зв'язок із класним керівником; спілкується з педагогами, які навчають сина; цікавиться шкільним життям дитини; протягом 2013-2019 навчальних років класні батьківські збори (4 рази на рік) відвідувала мати - ОСОБА_1 .
Згідно листа головного лікаря КНП «Міська дитяча поліклініка № 15», при обслуговуванні викликів вдома, за адресою: АДРЕСА_1 , з дитиною знаходилася мати, яка забезпечувала належний догляд сина під час хвороби та виконувала рекомендації лікаря щодо лікування та нагляду хлопчика. На прийом в поліклініку хлопчика приводила мати, ОСОБА_1 . Батько хлопчика - ОСОБА_2 , при відвідуванні лікарем дитини вдома присутнім не був, станом здоров'я та розвитком ОСОБА_3 не цікавився, до фахівців комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради з сином не звертався.
Так, згідно довідки про доходи від 31.07.2019 року, позивачка ОСОБА_1 працює офіційно на основній формі працевлаштування в ТОВ «Ваш стоматолог», адміністратором та отримує заробітну платню. Загальна сума доходу за період з 01.07.2018 року по 31.12.2018 року складає 21800,85 грн.
Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради, якпредставником органу опіки та піклування, складено Висновок № 179 від 10.03.2020 року, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно якого, ОСОБА_2 запрошувався до Департаменту служб на співбесіду, однак не з'явився, надав особисту нотаріально посвідчену заяву від 14.06.2019 року, в якій зазначив, що не заперечує проти позбавлення батьківських прав та просить розглядати справу без його участі, що підтверджує байдуже ставлення батька до дитини. ОСОБА_2 з приводу встановлення йому порядку участі у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та щодо усунення перешкод у спілкуванні з сином з боку матері, до Департаменту служб не звертався, ніяких доказів виконання ним батьківських обов'язків не надав. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було додатково розглянуто на засіданні Комісії з питань прав дитини виконавчого комітету ХМР.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила суду, що вона знає позивачку близько 20 років. Нещодавно дитині робили операцію, однак батько дитини навіть не поцікавився станом здоров'я свого сина. Відповідач життям дитини не цікавиться, не телефонує, не передає подарунки, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, матеріальної допомоги не надає. Окрім того, свідок вказала, що позивачка жодним чином не чинить перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка є подругою позивача протягом 11 років, пояснила суду, що відповідача вона останній раз бачила 9 років тому назад, з того моменту відповідач з дитиною не спілкується та не відвідує її. Дитина бажала, щоб батько прийшов до неї, однак відповідач так і не відвідав свого сина. Свідок вказала, що позивачка жодним чином не чинить перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21.06.2001 року, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані приймати участь у вихованні дитини, зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.
Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 в постанові від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх обов'язків з незалежних від неї причин.
Проте жодного з покладених законом на батьків обов'язків, відповідач не виконує. Як вже було зазначено, відповідач не проявляв до сина батьківської турботи, не цікавиться та не відвідує його, не турбується про його фізичний і духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на його утримання та виховання.
Окрім того, в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позовних вимог, в якій останній не заперечує проти позбавлення батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у зв'язку з такою поведінкою відповідача, свідомим нехтуванням ним своїми обов'язками, байдужого ставлення до своєї дитини, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, суд вважає необхідним позов задовольнити, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.
Одночасно відповідачу роз'яснюється, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 169 СК України, ст. ст. 1, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
Повне рішення складено 29 квітня 2020 року.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Третя особа - Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, ЄДРПОУ 26450870, місцезнаходження: м. Харків, вул. Петра Григоренка, 17.
Суддя -