Справа № 638/10840/17
Провадження № 1-кс/638/1089/20
21.04.2020 Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 розглянувши клопотання ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження №12016220480003794 від 04.09.2016 року,
встановив:
В провадження суду надійшло зазначене клопотання, в якому заявник просить слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області прийняти постанову про закриття кримінального провадження №12016220480003794 від 04.09.2016 року, а також зобов'язати надати йому належним чином завірену копію про закриття провадження.
Дослідивши матеріали клопотання суд дійшов наступних висновків.
Статтею 284 КПК України передбачені підстави для закриття кримінального провадження.
Частиною другою статті 284 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав, коли кримінальне провадження закривається судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Згідно до ч.1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
У відповідності до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно із ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, і уповноважений, серед іншого, приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому прийняття будь-якого процесуального рішення слідчим та прокурором передує всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінка слідчим і прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Тобто з даним клопотанням заявнику необхідно звернутися до прокурора чи слідчого, і лише в разі нерозгляду цього клопотання чи відмови у його задоволенні - до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України.
Окрім того, з клопотання не вбачається, який статус має ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №12016220480003794 від 04.09.2016 року, що також позбавляє суд права встановити (перевірити) його процесуальні права.
Підсумовуючи наведене слідчий суддя доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання, з огляду на те, що розгляд вищевказаного клопотання не передбачено КПК України судом на стадії досудового розслідування, а також вказує, що заявнику роз'яснено порядок звернення з таким клопотанням та процедуру оскарження його результатів.
Керуючись ст. ст. 22, 28, 94, 284,КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження №12016220480003794 від 04.09.2016 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя