Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження 1-кп/641/438/2020 Справа № 641/1357/20
29 квітня 2020 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комінтернівського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220540000106 від 21.01.2020 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 02.09.2019 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 162 КК України до 2 років обмеженні волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
ОСОБА_4 , 20.01.2020 приблизно о 14 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у громадському місці - на вулиці біля будинку № 40 по вул. Плеханівській в м. Харків, нехтуючи загальновстановленими правилами поведінки людей у суспільстві, діючи з прямим умислом, спрямованим на вчинення хуліганських дій з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, безпідставно спровокував словесний конфлікт з раніше незнайомим йому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою похилого віку та не міг чинити опір злочинним діям ОСОБА_4 , після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи з особливою зухвалістю, голосно висловлюючись ненормативною лайкою в бік ОСОБА_5 , підійшов до нього ззаду та безпричинно наніс удар ногою в область спини, від якого потерпілий, втративши рівновагу, впав на живіт обличчям до землі.
Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, не бажаючи припиняти свої хуліганські дії , які супроводжувались особливою зухвалістю, не реагуючи на зауваження сторонніх осіб, які перебували поруч з місцем вчинення злочину, наніс ОСОБА_5 , який лежав на землі, не менше шести ударів правою ногою в область голови, обличчя, верхніх кінцівок та тулуба, чим спричинив останньому згідно з висновком судово - медичної експертизи від 21.01.2020, тілесні ушкодження, а саме синці та садна на голові, обличчі, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень..
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив - злочин, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а саме - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
У судовому засіданні ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро покаявся та суду пояснив, що дійсно 20.01.2020 року приблизно о 14.30 він почав сварку з раніше незнайомим ОСОБА_5 , після чого наніс останньому декілька ударів ногою в область голови та обличчя. Свою поведінку пояснив тим, що перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Даючи оцінку показанням ОСОБА_4 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що не заперечу проти розгляду справи в порядку ч.3 ст. 349 КК України, наслідки такого розгляду йому зрозумілі.
Враховуючи, що ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення ним кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин. Чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
ОСОБА_4 скоїв злочин невеликої тяжкості, раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, у лікаря нарколога та у лікаря психіатра на обліку не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує його покарання відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку та відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі, оскільки саме така міра покарання буде достатньою для його виправлення, а також попередження вчиненню нових злочинів, як обвинуваченим так і іншими особами.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив вказане кримінальне правопорушення не відбувши покарання, призначене йому вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2019 року, яким він засуджений за ч. 1 ст. 162 КК України до 2 років обмеження волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, суд вважає необхідним остаточне покарання ОСОБА_4 призначити за правилами ст. 71 КК України за сукупністю вироків і до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 02.09.2019 року.
Запобіжний захід, обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Підстави для застосування спеціальної конфіскації, передбаченої ст. ст. 96-1, 96-2 КК України - відсутні.
Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 на його користь моральної шкоди в сумі 2000,00 гривень підлягає задоволенню.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_4 до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.09.2019 року та остаточно до відбування призначити покарання у вигляді 2 (двох) років 1 (одного) місяця обмеження волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Речові докази: Диск сірого кольору формату CD-R, 700 Mb 80 min 52х Axent з написом маркером червоного кольору «Видео потерпевший 20.01.2020 ул. Плехановская, 40»; DVD-R диск сірого кольору на якому мається напис «Verbatim DVD-R 4.7 gb, 16 х speed vitesse velocsdad, 120 min» та напис нанесений маркером червоного кольору «Видео УПП от 20.01.2020» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя - ОСОБА_1