Справа № 638/4617/20
Провадження № 3/638/1498/20
27 квітня 2020 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Шишкін О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Шевченківського відділу поліції Головного Управління Національної поліції України в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем (реалізатором) в кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності ст. 44-3 КУпАП,
без участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 619844 від 23.03.2020р. вбачається, що 23.03.2020 приблизно о 14:00 год. в приміщенні кафе по вул. Дерев'янко, 7, в м. Харків, продавець (реалізатор) ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольного напою на розлив, чим порушила режим карантину, чим вчинила правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлялася вчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить наступного висновку.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), беручи до уваги серйозність передбаченого ст. 44-3 КУпАП адміністративного стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Стаття 44-3 КУпАП має бланкетний характер і відсилає до нормативно-правових актів, якими установлено правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", інших актів законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до п.п. 8 п. 2 Постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширення на території України коронавірусу COVID-19», порушення якого зазначається в протоколі про адміністративне правопорушення, заборонено до 24.04.2020р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв'язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів.
З вищевикладеного вбачається, що суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, є виключно суб'єкти господарювання, який здійснює діяльність у вищезазначених сферах життя.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є найманим працівником - реалізатором (продавцем), а не є суб'єктом господарювання, а тому в розумінні ст. 44-3 КУпАП не є суб'єктом вказаного правопорушення.
Отже, приймаючи наведені обставини, а також беручи до уваги, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, приходжу до висновку, що в діях останньої відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі слід закрити.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому відповідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості судді зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 44-3, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Суддя О.В. Шишкін