Справа № 638/5439/20
Провадження № 1-кп/638/1149/20
27.04.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12020220480000866 від 01.03.2020 року:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоні Квіти, Кобеляцького району, Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, студент «Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -
встановив:
21.04.2020 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄДР 01.03.2020 року №12020220480000866 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, подав письмові заперечення, в яких вказав про відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, так як він має стійкі соціальні зв'язки та відшкодував заподіяні збитки.
Суд, вислухавши думки сторін з приводу заявлених клопотань, дійшов до наступних висновків.
Суд наголошує, що на стадії підготовчого розгляду справи суд обирає, а не продовжує запобіжний захід, що узгоджується зі ст. 315 КПК України та рішенням КСУ № 1-р/2017 від 23.11.2017 року.
Встановлено, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.03.2020 року.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 4 ст. 186 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо обґрунтованої підозри слід зазначити, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Як убачається з матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу та обвинувального акту, ОСОБА_4 може бути причетний до тих подій, які йому інкримінуються.
Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор зазначає про ризик переховування. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Щодо ризиків у цьому кримінальному провадженні, то заявлені прокурором ризики заслуговують на увагу.
Щодо існування ризику за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України суд погоджується з прокурором, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачена відповідальність до 8 років позбавлення волі, а тому очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Окрім того, ОСОБА_4 не працевлаштований, відсутні стійкі соціальні звязки, близькі родичі проживають в іншій області, постійного джерела доходів не має. Злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою обставиною та свідчить про аморальний спосіб життя останнього.
Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
З огляду на ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (обвинуваченого) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.
Отже, на даному етапі, обмеження прав особи, що має процесуальний статус обвинуваченого, та обрання запобіжного заходу, про що клопоче прокурор, спрямовано виключно на досягнення дієвості кримінального провадження, і не становить надмірного втручання у права і свободи цієї особи, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження.
Вирішуючи питання про задоволення клопотання прокурора, суд виходить з того, що обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить непропорційного порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Таким чином, дотримуючись принципів, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності обставин, суд вважає за доцільне обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням певних обов'язків, враховуючи що такий захід забезпечення кримінального провадження цілком спроможний на даний час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
На думку суду, на даний час, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, врахованим судом під час обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, жодних обставин, які б свідчили про можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу, не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відмовити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 177, 181, 186, 194, 331, 369 КПК України, суд,
постановив:
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , на строк два місяці, тобто до 25.06.2020 року.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- заборонити цілодобово залишати місце фактичного мешкання, а саме: АДРЕСА_1 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
- заборонити відвідування місця масового скупчення людей.
Ухвалу направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Відповідний орган поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це прокурора та головуючого суддю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня ї проголошення, а ОСОБА_4 в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Суддя