Справа № 638/1898/20
Провадження № 2-а/638/172/20
22.04.2020 Суддя Дзержинського районного суду м. Харків Подус Г.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Харків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції УПП в Полтавській області капітана Гнітько Дмитра Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
10.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до інспектора поліції УПП в Полтавській області капітана Гнітько Дмитра Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.02.2020 року приблизно о 06 ранку він рухався автомобілем з міста Харків до міста Києва у справах, майже на виїзді з міста Полтави, на Київському шосе, його зупинили працівники патрульної поліції, що рухалися за ним на службовому автомобілі вже тривалий час. Після зупинки патрульний повідомив, що на перехресті біля ресторану Макдональдз, що на Харківському шосе, майже 2 км до цього, він не зупинився на червоний сигнал світлофора, що не відповідає дійсності, адже водій вказує, що він рухався без порушень ПДР. 01.02.2020 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову про порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Однак позивач не погоджується і вказує, що на червоний сигнал світлофору він не їхав, і вказав, що доказів на підтвердження працівник поліції не надав.
Ухвалою судді від 11.02.2020 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Як вбачається відповідачем подано відзив на позов Вх. № 16908 від 26.03.2020 року, відповідно до якого відповідач заперечує обставини викладені в позові. Вказує, що позивач порушив вимоги п. 8.7.3 ПДР України, та надає диск з відеофіксацією вчиненого правопорушення ОСОБА_1 . Також відповідачем надано підтвердження відправки відзиву позивачу.
В установлений законом строк позивачем подано відповіль на відзив ЕП-2498/20-Вх. від 08.04.2020 року, відповідно до якого позивач вказув, що час вказаний у постанові не співпадає,вказав, що постанову винесено не на тому місці де було виявлено правопорушення, також посилався, що електронний доказ не закріплений електронним цифровим підписом, а тому не можу бути прийнятий до уваги.
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив Вх. №20806 від 21.04.2020 року, відповідно до якого, відповідач вказує, що відеозапис є допустимим доказом з огляду на те, що він містить інформацію щодо предмета доказування, та отриманий у встановленому законом порядку та відповідно до ч. 3 ст.99 КАС України, учасники справи можуть подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку визначеному законом. Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України, учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Справа розглядається у відповідності до ч.3 ст. 194 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ст.286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З матеріалів справи, вбачається, що 01.02.2020 року інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Гнітько Д.О. винесено постанову про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за порушення п. 8.7.3 е ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн.
Позивач стверджує в позовній заяві, що він не їхав на червоний сигнал світлофору 01.02.2020 року близько 06 години ранку в м. Полтава по Харківському шосе на перехресті біля ресторану Макдональдз.
Дослідивши в судовому засіданні відеозапис наданий відповідачем, встановлено, що о 06.09 год. на перехресті біля ресторану Макдональдз в м. Полтава по Харківському шосе, на червоний сигнал світлофору проїхав автомобіль марки Land Rover Range, хоча на відео і не одразу вбачається номерний знак авто, однак після проїзду на червоний сигнал працівники патрульної поліції почали переслідувати транспортний засіб та було встановлено д.н.з. автом НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В спірній постанові в п. 9 вказано, що до постанови додається: відеоматеріал з відеореєстратора "Aspring", бодікамери ві-70.
Право використання поліцейським нагрудної відеокамери передбачено п.п.2 п.4.1 розділу IV Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 року за №4/1 та ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію».
Наданий відповідачем відеозапис підтверджує факт порушення позивачем п. 8.7.3 е ПДР України, а саме те, що він здійснив проїзд на червоний сигнал світлофору.
Також позивач стверджує, що постанову винесено не на місці вчинення правопорушення, а на суттєвій відстані, майже 2 км., в порушення ст. 276 КУпАП.
Однак суд не погоджується з даним твердженням з огляду на наступне.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Отже відповідачем не було порушено процедуру винесення постанови.
Стосовно твердження позивача, що надане поліцейським відео не є досовірним доказом у розумінні ч.1 ст. 75 КАС України, з огляду на те, що це електронний доказ та він не скріплений електронним підписом, суд зазначає наступне.
В розумінні ч.1 ст. 75 КК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
На підставі наданого відповідачем відеозапису, можливо встановити час, місце та марку автомобіля, який здійснив проїзд на червоний сигнал світлофору та який в подальшому було зупинено працівниками поліції.
Посилання на те, що даний доказ не скріплений електронним підписом не узгоджуються з ч. 3,4,5 ст. 99 КАС України, якими передбачено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обгрунтованого висновку, що долучений відповідачем відеозапис подано у відповідності до норм КАС України, а тому він є належним та допустимим.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд, дослідивши надані йому докази, вважає постанову винесену відповідачем законною, та такою, що підтверджує факт вчинення позивачем правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11,94,99,159,160-163,171, 246 КАС України, ст.ст. 122,251,276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ухвалив:
У задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до інспектора поліції УПП в Полтавській області капітана Гнітько Дмитра Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- відмовити.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя