Єдиний унікальний номер справи : 649/1256/19
Номер провадження : 11-кп/819/383/20 Головуючий в І інстанції : ОСОБА_1
Категорія : ч.1 ст.121 КК України Доповідач: ОСОБА_2
2020 року квітня місяця 28 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді : ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
Секретар судового засідання: ОСОБА_5
З участю прокурора: ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні в залі Херсонського апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019230110000348 від 17.09.2019 року, за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 10 січня 2020 року щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 10 січня 2020 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Велика Лепетиха Херсонської області, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, засудженого вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 27.11.2019 року за ч. 2 ст. 125 КК України на 200 годин громадських робіт, проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винним та засуджено за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 27.11.2019 року, більш суворим за даним вироком, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням, відповідно до п.п.1,2, ч.1 ст.76 КК України, обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
За вироком суду, ОСОБА_8 16.09.2019 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання на території подвір'я, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, вчинив сварку з матір'ю ОСОБА_10 , в ході якої спричинив останній тілесні ушкодження. Після чого приблизно о 22 годині 25 хвилин на подвір'я вказаного домоволодіння прийшов його брат ОСОБА_11 з метою поговорити про конфлікт, який стався з матір'ю та заспокоїти ОСОБА_8 та в ході розмови, на ґрунті особистих неприязних відносин між ними, раптово виникла сварка, під час якої ОСОБА_8 з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , головою один удар об його голову в результаті чого у останнього виникла забійна рана лоба та після чого в ході подальшої сварки наніс один удар предметом схожим на кухонний ніж, який тримав у правій руці в область живота з права, в результаті чого, згідно висновку судово-медичної експертизи № 194 від 15.10.2019 року в останньому завдано тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні живота в ділянці пупка з ушкодженням прямого м'язу і правої долі печінки, крововиливом в черевну порожнину (200 мл.), яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
На вказаний вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, де вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Зазначає що поза увагою суду фактично залишено той принцип, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення. Вказує що судом при призначенні покарання не враховано те що обвинувачений свою вину визнав тільки під тиском доказів, тілесні ушкодження наніс ножом та що потерпілому було завдано тяжкі тілесні ушкодження.
Просить відповідно до вимог ч.3 ст.404 КПК України провести часткове судове слідство, під час якого дослідити матеріали, які характеризують особистість обвинуваченого, за ч.1 ст. 121 КК України вирок суду скасувати та постановити відносно ОСОБА_8 новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 121 КК України - 5 років 1 місяць позбавлення волі років,на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 27.11.2019 року, більш суворим за цим вироком, остаточно призначити покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, з поміщенням засудженого до кримінально- виконавчої установи. В решті вирок суду перші інстанції залишити без змін.
На апеляційну скаргу прокурора захисник подав заперечення.
Вислухавши суддю-доповідача; доводи обвинуваченого та захисника, потерпілого про не підтримання апеляційної скарги прокурора, думку прокурора про необхідність скасування вироку та ухвалення нового вироку, заслухавши судові дебати, перевіривши та дослідивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за які його засуджено, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій обґрунтовано доказами, які досліджено судом у відповідності до вимог ст. 91-94 КПК України та ніким не оспорюються.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як вбачається з вироку, суд, при звільненні ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, зазначених вимог закону не дотримався.
Обґрунтовуючи звільнення ОСОБА_8 від призначеного покарання з випробуванням, суд послався на те, що потерпілим по справі є рідний брат обвинуваченого, який примирився з обвинуваченим і просив призначити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 покарання не пов'язане з позбавленням волі, а також враховав послідуючу поведінку обвинуваченого, який після вчинення кримінального правопорушення, відшкодував завдану шкоду, попросив вибачення у потерпілого та матері і щиро розкаявся.
Разом із тим, суд не звернув належної уваги на те, що ОСОБА_8 вчинив злочин знаходячись в стані сп'яніння, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121КК України є умисним тяжким злочином, раніше притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі за ст. 125 КК України, належних висновків не зробив, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення.
Висновок суду про думку потерпілого, як на підставу, що дає можливість звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, є необґрунтованим.
Крім того, обставиною, що пом'якшує покарання може бути визнано лише таку обставину, яка тісно пов'язана із вчиненням злочину, і за наявності якої особа, яка вчинила злочин заслуговує на поблажливе ставлення до себе.
Визнаючи обставиною, що пом'якшує покарання - вибачення перед матір'ю та відшкодування шкоди, які органом досудового розслідування встановлені не були, застосовуючи ст.75 КК України суд взагалі не мотивував своїх висновків в цій частині.
Тобто суд безпідставно призначив покарання застосувавши ст. 75, 76 КК України, чим порушив закон України про кримінальну відповідальність та допустив невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, що відповідно до ст. 409 ч. 2 КПК України є підставою для скасування судового рішення..
На підставі вказаної норми кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання(ст.75 КК України ) з випробуванням із ухваленням нового вироку із призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним й достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення нових злочинів.
З наведених підстав, апеляційні вимоги прокурора підлягають задоволенню.
Призначаючи ОСОБА_8 покарання, колегія суддів у відповідності до вимог ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується посереднього, відповідно ст. 89 КК України раніше не судимий, вчинення ним злочину в стані алкогольного оп'яніння що судом враховується як обставина яка обтяжує покарання, обставини які пом'якшують покарання це визнання своє провини та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, без застосуванням ст. 75 КК України оскільки його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 407, 409,413, 418, 420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - задовольнити.
Вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 10 січня 2020 року щодо ОСОБА_8 , в частині призначеного покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням - скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 121 КК України - 5 років 1 місяць позбавлення волі років,на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 27.11.2019 року, більш суворим за цим вироком, остаточно призначити покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту фактичного затримання засудженого в порядку виконання вироку апеляційного суду.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений учасниками судового провадження в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді: ОСОБА_2 (підпис) ОСОБА_3 (підпис) ОСОБА_4 (підпис)