Справа №591/2758/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/266/20 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
27 квітня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження №591/2758/17 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2019 року про повернення прокурору обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.191, ч.ч.1,2 ст.366 КК України,
25 квітня 2018 року до Зарічного районного суду м. Суми надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015200440004164 від 18 липня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.191, ч.ч.1, 2 ст.366 КК України.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2019 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 повернутий прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
В обгрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції послався на те, що орган досудового розслідування не усунув в повному обсязі недоліки попереднього обвинувального акта відносно ОСОБА_8 , встановлені ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03.08.2017 про повернення обвинувального акта в даному кримінальному провадженні, яку ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 25.01.2018 залишено без змін, а саме не встановлений процесуальний статус ряду осіб, яким згідно обвинувального акта злочинними діями ОСОБА_8 було заподіяно матеріальної шкоди, що на думку суду першої інстанції, свідчить про невідповідність обвинувального акта п.3 ч.2 ст.291 КПК України.
На вказану ухвалу суду, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
За змістом поданої апеляційної скарги вважає постановлене судом рішення таким, що не відповідає фактичним обставинам та суперечить вимогам чинного законодавства. Так зазначає, що ряд осіб, грошовими коштами яких незаконно заволодів ОСОБА_8 згідно обвинувального акту, із заявами про вчинення кримінальних правопорушень або заявами про залучення до провадження як потерпілих в порядку ст.55 КПК не зверталися. На думку прокурора, в даному випадку, з урахуванням положень ч.7 ст.55 КПК України, слідчий, прокурор має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою заявою, а за відсутності такої в разі необхідності така особа має бути залучена до кримінального провадження як свідок, що і було реалізовано прокурором при складанні обвинувального акта відносно ОСОБА_8 та його направленні до суду. А тому, вважає такими, що не узгоджуються з вимогами закону підстави, за яких суд першої інстанції повернув обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків.
На переконання апелянта, обвинувальний акт складений та затверджений уповноваженою особою, містить відомості, визначені в п.п.1-9 ч.2 ст.291 КПК України, в тому числі в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення та сформульовано обвинувачення, зазначені анкетні дані потерпілих, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, до нього додані реєстр матеріалів досудового розслідування.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , яка заперечувала проти апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вимоги до обвинувального акта та додатків, що до нього додаються, встановлені ст.291 КПК України. Даний перелік є вичерпним.
З наданих суду апеляційної інстанції матеріалів вбачається, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , складений та затверджений прокурором Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_9 18 квітня 2018 року та додатки до нього відповідають вимогам, встановленим ст.291 КПК України.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення обвинувального акта в кримінальному провадженні № 12015200440004164 відносно ОСОБА_8 , колегія суддів вважає непереконливими, оскільки обвинувальний акт містить найменування кримінального провадження, його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченого, потерпілих та їх представників, прізвище, ім'я, по батькові та займана посада прокурора, фактичні обставини кримінальних правопорушень, також зазначено їх правову кваліфікацію, про що здійснено відповідні посилання на положення закону та статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, зазначено обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дату та місце складення та затвердження. Вказаний обвинувальний акт складений та підписаний прокурором, що узгоджується з положеннями ч.1 ст.291 КПК України. Обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінальних правопорушень), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко.
Із наданих матеріалів також вбачається, що на виконання ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акта додані - реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка захисника про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, повістка про виклик підозрюваного ОСОБА_8 при здійсненні спеціального досудового розслідування через оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» для отримання обвинувального акта та реєстру матеріалів та докази відправлення поштою ОСОБА_8 обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування за останньою відомою адресою його проживання (а. к. п. 46-52).
Згідно ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано фізичної, моральної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Положеннями ч.ч.2, 3 ст.55 КПК України встановлено, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого; потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Разом з тим, нормами ч.7 ст.55 КПК України передбачено, що якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то серед іншого, слідчий, прокурор має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Проаналізувавши зміст обвинувального акта та доданих до нього матеріалів, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , про те, що ряд осіб, грошовими коштами яких згідно обвинувального акта незаконно заволодів ОСОБА_8 не є потерпілими в даному кримінальному провадженні, оскільки під час довготривалого досудового розслідування заяви про вчинення кримінального правопорушення чи будь-якої згоди про залучення їх в якості потерпілих не подавали, а тому відповідно до ч.7 ст.55 КПК України мають процесуальний статус свідка, що відображено в реєстрі матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження.
Так, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_8 , обіймаючи посаду заступника директора з індивідуального бізнесу Відділення «Сумська регіональна дирекція» ПАТ «Златобанк» заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які з відповідними заявами про вчинення кримінального правопорушення або про залучення їх в якості потерпілих не зверталися.
Такі відомості відсутні також в реєстрі, долученому до обвинувального акту, зі змісту якого серед іншого вбачається, що ці особи були допитані як свідки.
Разом з цим, такими діями ОСОБА_8 шкоду було заподіяно Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк», відповідна заява представника якого про заволодіння коштами цих осіб, як вкладниками банку АТ «Златобанк» була подана до органу досудового розслідування. На виконання п.3 ч.2 ст.291 КПК України анкетні відомості даної особи та її представника зазначено у обвинувальному акті.
Також, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження було встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 було завдано майнової шкоди ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , які на підставі ст.55 КПК України були залучені як потерпілі. Анкетні відомості даних осіб зазначені у обвинувальному акті в повному обсязі.
Враховуючи викладене, зазначення в обвинувальному акті осіб, яким заподіяно майнову шкоду, але які не мають статусу потерпілого, не свідчить про такі недоліки обвинувального акту, які є перешкодою для призначення його до розгляду.
При цьому, посилання суду в оскаржуваній ухвалі на невиконання прокурором вимог ухвали Апеляційного суду Сумської області від 25 січня 2018 року, якою залишено без змін ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 03 серпня 2017 року про повернення обвинувального акта є недоречним, оскільки недоліки попереднього обвинувального щодо ОСОБА_8 , встановлені вказаною ухвалою були усунуті прокурором.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 складений з порушенням вимог п.3 ч.2 ст.291 КПК України.
Отже, висновки суду першої інстанції про необхідність повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку із встановленням порушень вимог ст.291 КПК України є необґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням розгляду обвинувального акту в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2019 року, якою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 12015200440004164 від 18 липня 2015 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.191, ч.ч.1, 2 ст.366 КК України - скасувати.
Призначити новий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4