Справа №592/1312/20
Провадження №3/592/945/20
24 квітня 2020 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко Олександр Володимирович, розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, паспорт громадянина України НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
встановив:
До Ковпаківського районного суду м. Суми 24.04.2020 після доопрацювання надійшов протокол Серії АПР18 № 513168 від 28.01.2020, згідно якого ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 28.01.2020 року біля 17.00 год гр. ОСОБА_1 порушив правила провадження господарської діяльності, не будучи зареєстрованим, як суб'єкт підприємницької діяльності та не маючи дозвільних документів, здійснював пасажирські перевезення автомобілем MERCEDES-BENZ НОМЕР_2 , чим порушив вимоги чинного законодавства України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що в Протоколі не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 не здійснював перевезення пасажирів. Фактично перевезення пасажирів за напрямком Суми-Москва автомобілем Mercedes- benz 313 CDI здійснює ОСОБА_2 . ОСОБА_1 займався ремонтом автомобіля Mercedes-benz і пригнав його в центр міста Суми на прохання ОСОБА_2 пояснив співробітникам поліції, що він в Москву пасажирів не везе, автомобіль йому не належить. Крім того на місці складання протоколу був присутній і ОСОБА_2 , який також надав пояснення поліцейским, і зазначив, щоперевезеннями займається він, повідомив, що він є фізичною особою-підприємцем та має чинну ліцензію на здійснення пасажирських перевезень. Проте поліцейські з невідомих причин не врахували дані пояснення та з дозвільними документами не знайомились. Крім того, на запитання яких документів на думку поліцейських не вистачає для підтвердження законності надання послуг з перевезення, чіткої відповіді надано не було. Підставою для проводення перевірки поліцейські зазначили наявність заяви громадянина, при цьому назвалися співробітниками підрозділу кіберполіцїї та показали посвідчення. Окрім того, що поліцейські зазначили що працюють за заявою громадянина інших підстав для проведення первірки таких як наказ на проведення перевірки чи направлення або будь яких інших документів що підтвердили б законність дій співробітників поліції надано не було. Після того як співробітники поліції відібрали пояснення, Протокол був скаладений та підписаний дільничним інспектором поліції. Таким чином вважаємо що відомості відображені в Протоколі не відповідають фактичним обставинам справи, є спотвореними та ґрунтуються на припущеннях, що саме ОСОБА_1 мав здійснити перевезення пасажирів з міста Суми до Москви, а не ОСОБА_2 . При цьому звертаємо увагу суду, що сама подія надання послуги з перевезення не настала, оскільки автомобіль з міста Суми так і не виїхав. Протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №513168 від 28 січня 2020 року, взагалі не містять даних про те, що ОСОБА_1 надав послугу з перевезення пасажирів, більш того в Протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 здійснював свою діяльність систематично, тобто здійснював свою діяльність з перевезення пасажирів на постійній основі, що давало б підстави вважати що він здійснює господарську діяльність в розумінні закону та з урахування судової практики в даній категорії справ. Таким чином слід дійти розумного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 факту здійснення перевезення пасажирів, відсутність системи в провадженні господарської діяльності та самого факту її реалізації, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. На підставі зазначеного просить закрити провадження у справі.
Адвокат Шаповаленко Р.О. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі.
Відповідно до статті 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішуються питання, зокрема: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
У розумінні статей 8, 256, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Об'єктивна сторона частини 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення характеризується діями, спрямованими на провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснив, що був присутній на місці складання даного протоколу, надав пояснення поліцейським і зазначив, що перевезеннями займається він, повідомив, що є фізичною особою -підприємцем та має чинну ліцензію на здійснення пасажирський перевезень. Проте поліцейські з невідомих причин не врахували дані пояснення та з дозвільними документами не знайомились та склали протокол відносно ОСОБА_1 .
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, не містять даних про те, що саме ОСОБА_1 здійснював свою діяльність систематично, тобто здійснював свою діяльність на постійній основі.
Санкція частини 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
У даному випадку матеріали адміністративної справи не містять відомостей щодо вилучення грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, оскільки надання послуг з перевезення пасажирів здійснюється з метою отримання прибутку, а тому істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Крім того, до матеріалів адміністративної справи не долучено відомостей щодо отримання ОСОБА_1 прибутку за здійснення пасажирських перевезень.
Також про порушення Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» інспектором в протоколі не зазначено.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, згідно ч. 1 п. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи :
органів внутрішніх справ (Національної поліції), зокрема статті 164 - 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище);
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (статті 136, 141, 142, 164 - в частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, пов'язаної з перевезенням пасажирів і вантажів).
Матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджено, що ДОП Сумського ВП ГУНП в Сумській області Яна Рашевська-Усок є уповноваженою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) на складання протоколу про правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, пов'язаної з перевезенням пасажирів.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за в разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЕСПЛ) як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному “право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення”.
Слід зазначити, що починаючи зі справ “Енгель та інші проти Нідерландів” (“Engel and Others v. the. Netherlands”, 08.06.1976, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), “Озтюрк проти Німеччини” (“Ozturk v. Germany”, 21.02.1984, no. 8544/79), “Лутц проти Німеччини” (“Lutz v. Germany”, 25.08.1987, no. 9912/82) ЄСПЛ тлумачить поняття “кримінальний” автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо. У деяких справах проти України ЄСПЛ констатував порушення статей 6 і 7 Конвенції, а також ст. 2 Протоколу №7 до Конвенції у справах про адміністративні правопорушення, як наприклад, у справах Гурепка проти України” (“Gurepka v. Ukrain”, 06.09.2005, no. 61406/00), “Гурепка проти України (№ 2)” “Gurepka v. Ukraine (no. 2)”, 08.04.2010, no. 38789/04), “Лучанінова проти України” (“Luchaninova v. Ukraine”, 09.06.2011, no. 16347/02), “Вєренцов проти України” (“Vyerentsov v. Ukraine”, 11.04.2013, no. 20372/11) та інші.
Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій, притаманних кримінальному провадженню.
Суд вказує, що для встановлення “обґрунтованість … висунутого … кримінального обвинувачення” у матеріалах справи про адміністративні правопорушення мають міститися достатня кількість об'єктивних доказів, які в сукупності доводять винність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, згідно з принципом доведеності вини “поза розумним сумнівом”.
Таким чином, відповідачем в підтвердження зазначених доводів не надано жодного належного доказу, передбаченого статтею 251 КУпАП.
Суд зазначає, що всі сумніви відносно доведеності вини слід тлумачити на користь особи, а не суб'єкта владних повноважень, оскільки вказаний конституційний принцип, поряд з іншими, є гарантією захисту від безпідставного притягнення осіб до юридичної відповідальності.
Враховуючи вищезазначене приходжу до висновку, що в справі відсутні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, стосовно якого складено протокол.
При таких обставинах, суд вважає необхідним закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 164 ч.1, 247 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення
Суддя О.В. Литовченко