Справа № 576/652/20
Провадження № 3/576/313/20
28 квітня 2020 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Усенко Л.М.
при секретарі Бірюк О.І.
за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
прокурора Зайцев І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові матеріали, що надійшли з управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Українипро притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глухів Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, -
ОСОБА_1 , як колишній молодший інспектор відділу охорони державної установи «Шосткинська виправна колонія (№ 66)», несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, яка припинила виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, що передбачено ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», про що 11 квітня 2020 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 101/2020.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав, пояснив, що несвоєчасно подав декларацію без поважних причин.
Прокурор вважав провину ОСОБА_1 доведеною, він мав достатньо часу для своєчасного подання декларації, не навів поважних причин та не надав доказів пропущеного строку для її подання.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 з 03 квітня 2015 року призначений на посаду молодшого інспектора відділу охорони Шосткинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№ 66), у цей же день ним прийнято Присягу працівника органу кримінально-виконавчої служби (а.с. 16, 17).
Із вимогами Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) ОСОБА_1 ознайомлений під підпис особисто 03.07.2015 року, а 01.03.2017 року ним отримано під підпис попередження про те, що у разі звільнення з установи, останній зобов'язаний відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» подати декларацію за період не охоплений раніше поданими деклараціями та наступного року після звільнення - за минулий рік (а.с. 18,19).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 являється суб'єктом декларування, який згідно ст. 45 цього Закону зобов'язаний наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Наказом начальника ДУ «Шосткинська виправна колонія (№ 66)» № 63/ОС-18 «Про особовий склад» від 23.05.2018 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (а.с. 22).
Як вбачається з інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі декларацій, ОСОБА_1 подав електронну декларацію після звільнення за 2018 рік до реєстру 18.06.2019 року, тобто із запізненням.
З послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , вбачається, що о 10:13 годині 18.06.2019 року він почав заповнювати е-декларацію та о 21:13 годині 18.06.2019 року Декларацію успішно подано (а.с.11-13).
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ст. ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Суб'єктивна сторона адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
З листа Вищого спеціалізованого суду України № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вбачається, що за наявності поважних причин на неподання декларації відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП виключається (під поважними причинами зокрема є і технічні збої офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції). Крім того суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Частина 1 статті 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У примітці до даної статті зазначено, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно положень ч. 2 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Таким чином, займана посада ОСОБА_1 належить до діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування і зазначена у підпункті „д” пункту 1 частини 1 статі 3 Закону (особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України), та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст 172-6 КУпАП.
Разом з цим, відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що фактичним моментом виявлення вчиненого правопорушення є момент, коли зібрано докази, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Суд не може погодитись з таким твердженням особи, позаяк відомості про несвоєчасне ОСОБА_1 електронної декларації є загальнодоступними. При цьому повідомлення НАЗК про факт неподання відповідної декларації надійшло Департаменту стратегічних розслідувань 24 грудня 2019 року.
Отже, строк накладення адміністративного стягнення минув як на момент складення протоколу, так і на час розгляду справи в суді. Тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Керуючись ст. 38, ч. 7 ст. 247, ст. 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.М.Усенко