Справа № 199/1505/20
(2/199/1171/20)
Іменем України
28.04.2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До суду звернулась позивач з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 14 вересня 2013 року було зареєстровано шлюб із відповідачем. Мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На обґрунтування позовних вимог зазначає, що спільне життя у неї з відповідачем по справі не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, відмінність характерів та поглядів на спільне подружнє життя, а тому вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим, просила шлюб розірвати.
20 березня 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська було прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 14 вересня 2013 року та мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач у позові стверджувала, що під час подружнього проживання у сторін виявились різні характери, погляди на шлюб та сім'ю, шлюбні відносини фактично припинені і шлюб носить формальний характер. Відповідачем вказані факти визнані.
Спір про поділ майна між сторонами по справі на тепер відсутній, місце проживання спільної дитини разом з позивачем визначено сторонами в добровільному порядку.
За таких обставин суд вважає, що сім'я розпалась та зберегти її неможливо.
Керуючись ст. 112 СК України, ст.ст. 263-265,274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 14 вересня 2013 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 622.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк із дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя