Справа № 161/3852/20
Провадження № 2/161/1917/20
23 квітня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
11.03.2020 року позивач звернулася до суду з даною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що з 19.09.2014 року вона перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, за час якого у них народилося двоє спільних дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що ОСОБА_2 ухиляється від покладеного на нього обов'язку щодо утримання сім'ї, добровільно кошти на потреби сім'ї не надає. Відповідач працює на посаді комплектувальника проводів у ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» та отримує дохід в розмірі 13000 грн., а тому має можливість надавати фінансову допомогу на утримання сім'ї. Враховуючи викладене, а також ту обставину, що самостійно вона немає змоги забезпечувати потреби дітей, оскільки, у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною, вона можливості працювати, а розмір соціальної допомоги є недостатнім для належного існування, просить суд постановити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, та до досягнення ними повноліття, а також стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку.
До початку судового засідання позивач подала суду заяву з проханням слухати справу за її відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити (а.с. 29).
Відповідач до початку судового засідання також подав суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, позов визнає у повному обсязі (а.с. 30).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом, 19.09.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, внаслідок якого прізвище дружини змінено на « ОСОБА_6 ». Дана обставина підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Луцького МУЮ Волинської області, актовий запис № 1357 (а.с. 6).
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом ДРАЦС Луцького МУЮ у Волинській області, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася спільна дитина - син ОСОБА_3 (а.с. 8).
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Луцьким МВ ДРАЦС ГТУЮ у Волинській області слідує, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася спільна дитина - донька ОСОБА_4 (а.с. 7).
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів слідує, що між сторонами не досягнуто згоди щодо участі відповідача в утриманні як малолітніх дітей, так і дружини на період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв'язку з чим в останніх існує спір з даного приводу.
Статтею 8 ЗУ "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, що відповідає приписам ч. 3 ст. 181 СК України.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є здоровим, працездатним, на обліку у лікарів не перебуває, будь-яких інших осіб на утриманні не має.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що ОСОБА_2 працює на посаді комплектувальника проводів у ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» та отримує дохід в розмірі 13000 грн. на місяць.
Вищевказана обставина відповідачем не заперечується.
Малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є здоровими, на обліку в лікарів не перебувають, самостійних доходів не має.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та малолітніх дітей, реальну спроможність відповідача сплачувати аліменти на їх утримання.
Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2020 рік» також визначено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який для дітей віком до 6 років встановлений в наступних розмірах: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня.
Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Виходячи з вищенаведеного, засад розумності та справедливості, суд вважає, що ОСОБА_1 довела обґрунтованість своїх вимог щодо стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивачки слід стягувати аліменти на утримання їх малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, та до досягнення ними повноліття.
Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим.
Згідно ч. 2 ст. 84 СК України Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частина 4 ст. 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Враховуючи навведене, суд вважає за необхідне стягувати з стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку.
Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягає до задоволення у повному обсязі.
Суд також враховує положення ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України та вважає, що визнання відповідачем позову не порушує законні права та інтереси третіх осіб.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Крім того, згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1681,60 грн., тобто по 840,8 грн. за кожну заявлену позовну вимогу.
На підставі ст. ст. 84, 180, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 77, 81, 141, 206, 247, 263-265, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд, -
Позовні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Луцьку Волинської області, РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі по 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 11 березня 2020 року та до досягнення дітьми повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Луцьку Волинської області, РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 11 березня 2020 року та до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Луцьку Волинської області, РНОКПП НОМЕР_4 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одну) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі складене 28 квітня 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Рудська С.М.