Справа № 161/5941/20
Провадження № 1-кп/161/704/20
м. Луцьк 28 квітня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019030130001329, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 15.04.2020 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Маяки Луцького району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, не судимого,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.04.2019, зміненого постановою Волинського апеляційного суду від 13.06.2019, зобов'язаний щомісячно сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.02.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Однак він, знаючи про необхідність сплати аліментів на утримання дитини, будучи неодноразово попередженим державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, являючись дієздатною та працездатною особою, маючи дохід від тимчасових заробітків, про суму заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв та з доходів аліментів не сплачував, чим свідомо, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини. В результаті чого, за період з 13.02.2019 по листопад 2019 року включноутворилась заборгованість по несплаті встановлених рішенням суду коштів (аліментів) в сумі 14357,12 грн, тобто у розмірі, що сукупно складає суму виплат більше, ніж за 3 місяці.
Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України, тобто злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин дав показання, що з 13.02.2019 по листопад 2019 року не сплачував аліментів у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, хоча знав про судове рішення, згідно якого він зобов'язаний їх сплачувати. Частину боргу погасив, зобов'язався погасити іншу частину боргу та сплачувати аліменти в подальшому, згідно рішення суду. У вчиненому розкаявся, просив призначити покарання у виді обмеження волі, з іспитовим строком.
Письмовою заявою потерпілої ОСОБА_5 стверджується факт вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 , наполягала на його суворому покаранні.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів), підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_4 не судимий, вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, частково погасив заборгованість, вчинив умисний злочин, який, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, зважаючи на відсутність у нього стабільного заробітку, в зв'язку з чим і виникла заборгованість по аліментах, що, на думку суду, унеможливлює призначення покарання у виді штрафу, враховуючи, що він працює хоча і неофіційно, намагаючись, таким чином, відшкодувати заборгованість по аліментах, а тому просив призначити покарання з визначенням іспитового строку, потерпіла наполягала на суворій мірі покарання, тому суд призначає покарання в межах санкції ст.164 ч.1 КК України, у виді обмеження волі, з застосуванням ст.75 КК України.
На думку суду, обране покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ч.1 ст. 164 КК України, призначивши покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1