Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №826/14880/15
адміністративне провадження №К/9901/14832/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В.,Яковенка М.М.,
розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу № 826/14880/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Шахтар" (Донецьк)" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Шахтар" (Донецьк)" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від від 05 лютого 2016 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого - Погрібніченка І.М., суддів: Іщука І.О., Шулежка В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Бистрик Г.М., суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.),
І. Суть спору:
1. У липні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Шахтар" (Донецьк)" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національного банку України (далі - Відповідач) у якому просило суд:
1.1. - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №24-00023/41098 від 16.06.2015р. про відмову у видачі погодження на переказування коштів на користь компанії - нерезидента «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» за Угодою про надання послуг від 1101.2013р.;
1.2. - зобов'язати відповідача прийняти рішення про погодження та видати погодження позивачу на переказування коштів на користь нерезидента відповідно до абз. 2 розділу 2 Угоди про надання послуг від 11.01.2013р. між ПАТ «Футбольний клуб «Шахтар» (Донецьк)» та компанією - нерезидентом «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» на підставі поданих ним документів без витребування додаткових документів: обґрунтування цін за контрактом та калькуляції витрат наданих послуг.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 1 січня 2013 року Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Шахтар» (Донецьк)» уклало Угоду про надання послуг із бразильською компанією «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda», предметом якої, є: надання бразильською компанією послуг позивачу із проведення переговорів із бразильським футболістом ОСОБА_1 щодо укладення ним трудового договору із позивачем. Гонорар бразильської компанії в разі успішного проведення переговорів складав за домовленістю сторін 1 000 000 доларів США, які підлягали виплаті протягом 60 днів з моменту підписання трудового договору між Футболістом та позивачем. Сторони також домовилися про додатковий (бонусний) гонорар у розмірі 500 000 доларів США в разі, якщо Футболіст вийде на поле у складі першої команди позивача в числі одинадцяти гравців в 65% або більше офіційних матчів протягом першого року дії його трудового контракту із ПАТ «Футбольний клуб «Шахтар» (Донецьк)». Бонусний гонорар підлягав виплаті протягом 60 днів з дня отримання позивачем дійсного інвойсу.
2.1. 09 березня 2015 року між позивачем та «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» укладено Додаткову угоду, в якій була зазначена нова назва бразильської компанії - «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» та надані нові банківські (актуальні) реквізити цієї компанії.
2.2. У зв'язку з отриманням 09.03.2015р від «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» інвойсу про оплату зобов'язань, позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу погодження на переказування коштів на користь нерезидентів за Договором.
2.3. Листом від 16.06.2015р. №24-00023/41098 Національний банк України відмовив позивачу у видачі погодження на підставі абз. 2 п.5.2 глави 5 Положення про порядок видачі резидентам погодження Національного банку України на проведення окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.2003р. №597, у зв'язку з відсутністю - обґрунтування цін за контрактом, для перерахування коштів за яким він звертається за погодженням та відсутністю оригіналу або копії калькуляції витрат наданих послуг, засвідченого нерезидентом.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем вимоги пункту 2.1 Положення № 597 не виконано, а саме не надано обґрунтування цін за контрактом, для перерахування коштів за яким він звертається за погодженням та оригіналу або копії калькуляції витрат наданих послуг, засвідченого нерезидентом.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
6. У касаційній скарзі позивач наполягає на тому, що з аналогічних питань листом від 13.02.2013р. №28-140/573/2024 Національний банк України надавав вже позивачу Погодження №1 від 18.02.2013р. на переказування коштів на користь нерезидентів за договором, оскільки правомірність чи неправомірність його видачі Національним банком України у 2013 році.
6.1. Також, позивач зазначає, що ні Угодою, ні чинним у Бразилії законодавством не передбачений обов'язок нерезидента (агентства) який надає посередницькі послуги, складати та надавати своєму контрагенту Калькуляцію витрат наданих послуг. Така Калькуляція витрат на проведення переговорів із Футболістом на предмет укладення контракту із Позивачем, навіть за умови її складення нерезидентом (агентством), жодним чином не співвідносилася б із договірною вартістю послуг такого нерезидента (агентства) в разі успішного завершення переговорів.
6.2. По-друге, обґрунтувати контрактні ціни за Угодою в даному випадку не уявлялося можливим. Вартість послуг агентства з проведення переговорів з Футболістом на предмет укладення контракту із Позивачем визначалася агентством самостійно на підставі власного суб'єктивного оцінювання і ніяким чином не обґрунтовувалася - Позивач міг лише погодитися на цю вартість, або відмовитися від укладання Угоди. Позивач погодився на зазначену вартість не тому, що вважав її обґрунтованою, а тому, що іншого способу забезпечити укладання трудового контракту з Футболістом на той час не існувало.
6.3. Позивач указує, що Відповідач вимагав від Позивача надання неіснуючих документів, тобто документів, створити які міг тільки виконавець, який надавав послуги за Угодою, і лише за умови, якщо він визнавав створення цих документів доцільним та виправданим. Адже яким чином можливо створити калькуляцію витрат, яких не було чи неможливо було підрахувати, або обґрунтувати контрактні ціни на послуги, які визначалися в договірному порядку виключно на підставі суб'єктивного уявлення виконавця про вартість його послуг. Крім того, усталена світова практика в наданні такого роду послуг як організація та стимулювання (підбурювання, підбивання, вмовляння) футболістів на укладення індивідуальних трудових контрактів із футбольними клубами як раз не передбачає висвітлення витрат на таку організацію та стимулювання (підбурювання, підбивання, вмовляння) чи якесь обґрунтування договірних (контрактних) цін за такими угодами.
7. Позивач просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
8. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
9. 1 січня 2013 року позивач уклав Угоду про надання послуг із бразильською компанією «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda», предметом якої, є: надання бразильською компанією послуг позивачу із проведення переговорів із бразильським футболістом ОСОБА_1 щодо укладення ним трудового договору із позивачем. Гонорар бразильської компанії в разі успішного проведення переговорів складав за домовленістю сторін 1 000 000 доларів США, які підлягали виплаті протягом 60 днів з моменту підписання трудового договору між Футболістом та позивачем. Сторони також домовилися про додатковий (бонусний) гонорар у розмірі 500 000 доларів США в разі, якщо Футболіст вийде на поле в складі першої команди позивача в числі одинадцяти гравців в 65% або більше офіційних матчів протягом першого року дії його трудового контракту із ПАТ «Футбольний клуб «Шахтар» (Донецьк)». Бонусний гонорар підлягав виплаті протягом 60 днів з дня отримання позивачем дійсного інвойсу.
10. 09 березня 2015 року між позивачем та «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» укладено Додаткову угоду, в якій була зазначена нова назва бразильської компанії - «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» та надані нові банківські (актуальні) реквізити цієї компанії.
11. У зв'язку з отриманням 09.03.2015 року від «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» інвойсу про оплату зобов'язань, позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу погодження на переказування коштів на користь нерезидентів за Договором. До вказаної заяви позивачем подано наступні документи: угоду про надання послуг із бразильською компанією «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» від 11.01.2013р. та додаткова угода від 09.03.2015р.; рахунок (інвойс) «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» на виплату додаткового (конусного) гонорару; акт №2 наданих послуг; реєстраційні документи компанії - нерезидента «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda»; довідку банку про номер рахунку позивача, з якого переказуватимуться кошти на користь компанії - «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda»; оригінал відмови в наданні акту цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків; копію довідки податкового органу про взяття заявника на облік як платника податків; копію платіжного доручення про оплату комісії за видачу погодження.
12. Листом від 16.06.2015 року №24-00023/41098 відповідач відмовив позивачу у видачі погодження на підставі абз. 2 п. 5.2 глави 5 Положення про порядок видачі резидентам погодження Національного банку України на проведення окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.2003 року №597 (надалі - Положення № 597), у зв'язку з відсутністю - обґрунтування цін за контрактом, для перерахування коштів за яким він звертається за погодженням та відсутністю оригіналу або копії калькуляції витрат наданих послуг, засвідченого нерезидентом.
13. Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
20. Національний банк України, відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. №679-ХІV є центральним банком України, особливим органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
22. Згідно з частиною першою статті 53 Закону України "Про Національний банк України" не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців Національного банку інакше, як в межах, визначених Конституцією України та цим Законом.
23. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України встановлює, зокрема для банків правила проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті.
24. Згідно з частиною першою статті 44 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.
25. Частиною другою статті 44 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що до компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать. Зокрема видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
26. Пунктом 2.1 глави 2 Положення про порядок видачі резидентам погодження Національного банку України на проведення окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.2003р. №597 для отримання погодження резидент подає такі документи:
а) заяву про видачу погодження згідно з додатками 1, 2, 3 до цього Положення;
б) оригінал або копію договору з нерезидентом (або іншого документа, що згідно з чинним законодавством України має силу договору), який передбачає виконання робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності нерезидентом;
в) довідку банку про номер рахунку резидента, з якого переказуватимуться кошти на користь нерезидента (подається для отримання погодження на переказування коштів);
г) оригінал або копію відмови в наданні акта цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків;
ґ) обґрунтування контрактних цін (не подається для отримання погодження на оплату та в користування прав інтелектуальної власності);
д) оригінали або копії документів, які свідчать про фактично надані послуги, виконані роботи чи передані права інтелектуальної власності (подається, якщо на час подання документів на видачу погодження послуги надані, роботи виконані, права інтелектуальної власності передані);
е) оригінал або копію калькуляції витрат наданих послуг, виконаних робіт, засвідченої нерезидентом (не подається для отримання погодження на оплату та в користування прав інтелектуальної власності);
є) оригінал або копію довідки податкового органу про взяття заявника на облік як платника податків;
ж) копію векселя, виданого згідно з умовами укладеного між резидентом і нерезидентом договору або іншого документа, який згідно з чинним законодавством України має силу договору (подається в разі оформлення векселем заборгованості резидента перед нерезидентом за цим договором);
з) оригінал або копію кредитного договору з нерезидентом (подається для одержання погодження на отримання кредиту шляхом оплати іноземним кредитором робіт, послуг, прав інтелектуальної власності за договорами, які передбачають їх виконання, надання, передавання нерезидентами, без зарахування цих коштів на рахунок резидента в уповноваженому банку);
и) оригінали або копії договорів, вимоги за якими зараховуються під час проведення заліку зустрічних однорідних вимог, та документів, що підтверджують стан виконання цих договорів (надаються для отримання погодження на проведення заліку зустрічних однорідних вимог). Зазначені в цьому пункті копії документів мають бути засвідчені нотаріусом або в установленому законодавством порядку.
27. Відповідно до пункту 5.2 глави 5 Положення №597 підставами для відмови у видачі погодження можуть бути: відсутність або невідповідність вимогам Положення хоча б одного документа з переліку, визначеного пунктом 2.1 цього Положення; подання резидентом до Національного банку документів, які містять недостовірну інформацію; здійснення операції, що підлягає фінансовому моніторингу; надання нерезидентами послуг резидентам з продажу товару в кредит, якщо процентна ставка за таким кредитом на день укладання договору перевищує розмір середньозваженої процентної ставки, за якою банки України надають суб'єктам господарювання кредити в іноземній валюті на внутрішньому кредитному ринку.
28. Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
VI. Позиція Верховного Суду
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
29. Предметом судового розгляду у цій справі є рішення Національного банку України щодо не погодження на переказування коштів на користь нерезидентів.
30. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем вимоги пункту 2.1 Положення № 597 не виконано, а саме не надано обґрунтування цін за контрактом, для перерахування коштів за яким він звертається за погодженням та оригіналу або копії калькуляції витрат наданих послуг, засвідченого нерезидентом.
31. Так, позивачем разом з заявою про видачу погодження на переказування коштів на користь нерезидентів були подані наступні документи:
- Угода про надання послуг із бразильською компанією «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» від 11.01.2013р. та додаткова угода від 09.03.2015р.;
- Рахунок (інвойс) «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda» на виплату додаткового (конусного) гонорару;
- Акт №2 наданих послуг;
- Реєстраційні документи компанії - нерезидента «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda»;
- Довідка банку про номер рахунку позивача, з якого переказуватимуться кошти на користь компанії - «DORNELLES ASSESSORIA ESPORTIVA Ltda»;
- Оригінал відмови в наданні акту цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків;
- Копію довідки податкового органу про взяття заявника на облік як платника податків;
- Копія платіжного доручення про оплату комісії за видачу погодження.
32. Приписами пункту 5.2 глави 5 Положення про порядок видачі резидентам погодження Національного банку України на проведення окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.2003р. №597 підставами для відмови у видачі погодження можуть бути:
- відсутність або невідповідність вимогам Положення хоча б одного документа з переліку, визначеного пунктом 2.1 цього Положення;
- подання резидентом до Національного банку документів, які містять недостовірну інформацію;
- здійснення операції, що підлягає фінансовому моніторингу;
- надання нерезидентами послуг резидентам з продажу товару в кредит, якщо процентна ставка за таким кредитом на день укладання договору перевищує розмір середньозваженої процентної ставки, за якою банки України надають суб'єктам господарювання кредити в іноземній валюті на внутрішньому кредитному ринку.
33. Отже, ПАТ «Футбольний клуб «Шахтар» (Донецьк)» не дотримано вимоги пункту 2.1 Положення № 597, а саме не надано обґрунтування цін за контрактом, для перерахування коштів за яким він звертається за погодженням та оригіналу або копії калькуляції витрат наданих послуг, засвідченого нерезидентом.
34. Таким чином, рішення Національного банку України про відмову у погодженні ПАТ «Футбольний клуб «Шахтар» (Донецьк)» на переказування коштів на користь нерезидентів за договором від 16.06.2015р. №24-00023/41098 прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
35. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача, що з аналогічних питань листом від 13.02.2013р. №28-140/573/2024 Національний банк України надавав вже позивачу Погодження №1 від 18.02.2013р. на переказування коштів на користь нерезидентів за договором, оскільки правомірність чи неправомірність його видачі Національним банком України у 2013 році, не є предметом розгляду у даній адміністративній справі.
36. Також, Верховний Суд звертає увагу позивача, що пункт 2.1. Положення 597 містить виключний перелік документів, потрібних для отримання погодження, а тому посилання позивача на те, що Угодою, ні чинним в Бразилії законодавством не передбачений обов'язок нерезидента (агентства) який надає посередницькі послуги, складати та надавати своєму контрагенту Калькуляцію витрат наданих послуг є необґрунтованим.
37. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. Ураховуючи, що рішення Національного банку України про відмову у погодженні ПАТ «Футбольний клуб «Шахтар» (Донецьк)» на переказування коштів на користь нерезидентів за договором від 16.06.2015р. №24-00023/41098 прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для її скасування.
39. Таким чином висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні, тому касаційну скаргу Державної авіаційної служби України слід залишити без задоволення.
VII. Судові витрати
40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
41. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Шахтар" (Донецьк)" залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Дашутін
М.М.Яковенко