Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа №808/2601/17
адміністративне провадження №К/9901/51438/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Смолія Б.В.
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2017 (головуючий суддя Стрельнікова Н.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 (колегія у складі суддів Прокопчук Т.С., Шлай А.В., Кругового О.О.)
у справі №808/2601/17
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" Волкова Олександра Юрійовича,
за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог не предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
І. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог не предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа або Фонд) про:
- визнання протиправними дій, вчинених наказом №42/2 від 01.06.2016, щодо визнання нікчемними переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-00014515 від 03.11.2015 на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - банк) у розмірі 99218,41 грн., а також переказу коштів в сумі 289,29 грн., здійсненого цим товариством 19.05.2016 з призначенням платежу "Оплата процентів згідно з договором №980-015-00014515 від 03.11.2015 на рахунок № НОМЕР_2 ;
- зобов'язання внести зміни до списку (переліку) рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду: здійснити включення всієї суми відшкодування належної йому до виплати у розмірі 99507,77 грн., що знаходяться на його рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський".
2. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2017, залишеною без постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, інформації щодо рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих в банку на ім'я позивача;
- зобов'язано відповідача надати Фонду доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, щодо рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих в банку на ім'я позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 99 507,70 грн.
3. 22.05.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача, в якій він просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
4. Ухвалою від 05.06.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження. Скаржник заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою від 05.06.2018 Верховний Суд відмовив в його задоволенні. Також Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за участю його представника, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в його задоволенні.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами встановлено, що 11.11.2014 позивач уклав з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий Центр" та банком договір доручення №1, відповідно до умов якого банк має право укладати договори, що передбачають отримання/залучення на користь товариства грошових коштів у позику від фізичних осіб.
6. 03.11.2015 позивач уклав з банком як повіреним товариства договір №980-015-000145515, за умовами якого позивач з дати укладання договору до 04.11.2016 передає товариству у власність грошові кошти в розмірі 99 281,41 грн під 33,12 % річних.
7. 22.12.2015 Правління Національного банку України винесло постанову №217/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", якою установлено факт здійснення ПАТ "Банк Михайлівський" ризикової діяльності, його віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в діяльності.
8. 27.04.2016 Правління НБУ винесло постанову №295/БТ "Про окремі питання діяльності ПАТ "Банк Михайлівський" та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 року", якою введено певні обмеження діяльності банку.
9. 19.05.2016 товариство на виконання вимог договору від 03.11.2015 №980-015-000145515 на рахунки позивача № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкриті в банку, повернуло грошові кошти в розмірі 99281,41 грн. та суму нарахованих відсотків в розмірі 289,29 грн.
10. 23.05.2016 Рішенням НБУ № 14/БТ банк віднесено до категорії неплатоспроможних та Фондом винесено рішення №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
11. Наказом тимчасової адміністрації банку від 01.06.2016 №42/2 доручено застосувати наслідки нікчемності правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів вищевказаного товариства щодо перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298 015973,74 грн.
12. Постановою Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", на підставі чого в цей же день Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1213 про початок здійснення процедури ліквідації банку та делегування повноважень уповноваженої особи Фонду Ірклієнку Ю.П.
13. 14.07.2016 на офіційному веб-сайті Фонду опубліковано оголошення, що починаючи з 15.07.2016 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам зазначеного банку, для отримання яких вкладники можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: ПАТ "АЛЬФА БАНК", ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", ПАТ "КРЕДОБАНК", ПАТ "ПУМБ", ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК", АТ "ТАСКОМБАНК".
14. 01.09.2016 Рішенням Виконавчої дирекції Фонду №1702 змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора банку, на Волкова О.Ю. з 05.09.2016.
15. Листом №ЗГ1(К)/10043/1 від 02.09.2016 відповідач повідомив позивача, що перекази коштів/транзакції, що здійснені 19.05.2016 товариством на його рахунки є нікчемними.
16. Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся в суд з позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відповідача відсутні законні підстави для невключення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду в розумінні приписів закону.
18. Проаналізувавши ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.202, 204, 215, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.2-4, 26-27, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI), п.п.1.24, 1.30 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", пункту 5 Розділу ІІ, пп. 2, 3, 5 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Порядок №14), суд першої інстанції дійшов висновку, що банк, виконуючи розрахунковий документ на переказ коштів на користь позивача, не набув на них прав і відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності.
19. Водночас, суди не встановили підстав для задоволення позовної вимоги про оскарження дій відповідача з визнання нікчемними правочинів, оскільки наведеним наказом лише затверджено висновки комісії, викладені в акті перевірки, щодо нікчемності правочинів/транзакцій. Тому у цій частині позов не було задоволено.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Відповідач у касаційній скарзі покликається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову повністю з наступних підстав.
21. Стверджує, що суди не встановили правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які отримані згідно з двостороннім договором позики і не вважаються вкладом, а також не врахували, що оскаржувана бездіяльність пов'язана з виконанням передбачених законодавством дій щодо перевірки правочинів та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду.
22. Крім того, не звернули увагу, що на дату укладення договорів та здійснення правочинів відносно банку діяла постанова правління НБУ від 22.12.2015 №917/БТ, яку банк порушив, та на чинний наказ тимчасової адміністрації банку №42/2 від 01.06.2016 про визнання нікчемними правочинів (транзакцій).
23. Відзив від Позивача не надходив.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.
25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
27. Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
28. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
29. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
30. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
31. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
32. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
33. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
34. Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
35. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
36. Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
37. В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
38. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
39. Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
40. Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
41. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
42. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
43. При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).
44. Закон № 4452-VI визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
45. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банк, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
46. Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
47. Згідно із витягом з Додатку 2 до Акту № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача.
48. У частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
49. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
50. За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
51. Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
52. При цьому, Законом України від 16.07.2015 №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
53. Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15.11.2016 за № 1736-VІІІ прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (далі - Закон № 1736-VІІІ), яким також внесені зміни до Закону № 4452-VI.
54. З пояснювальної записки до проекту Закону № 1736-VІІІ видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв'язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.
55. Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ "Банк "Михайлівський" 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.
56. Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.
57. З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про банки і банківську діяльність" та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" для врегулювання питань:
-поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
-посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов'язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб;
-встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов'язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;
-встановлення обов'язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
58. 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону № 4452-VІ, внесені Законом №1736-VІІІ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
59. Фонд зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІ розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.
60. Тобто, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VI до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
61. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.
62. Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі № 826/20089/16, суди встановили, що 11.11.2014 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого ПАТ "Банк Михайлівський", в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як Довірителя, на умовах строковості та платності.
63. У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.
64. На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - Договір позики).
65. Крім того, відповідно до самого договору поруки від 03.11.2015 №980-015-000145515, укладеного між Позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, про що прямо було зазначено у вищезазначеному договорі.
66. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти (залучені від небанківської фінансової установи), а станом на 19.05.2016 вони повернуті на рахунок позивача за договором позики з небанківською фінансовою установою від 03.11.2015.
67. Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VI Законом № 1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.
68. Аналогічна позиція відображена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 21.12.2019 у справі № 823/1674/18, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
69. З урахуванням наведеного, Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про зобов'язання її включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фону.
70. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2, 7- 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-IV судова палата відхиляє, оскільки зазначені положення Закону № 4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ "Банк Михайлівський" не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом № 1736-VIII.
71. Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
72. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
73. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
74. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про необхідність змінити рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині мотивів прийняття.
75. Щодо висновку судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій, вчинених наказом №42/2 від 01.06.2016, щодо визнання нікчемними переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-00014515 від 03.11.2015 на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - банк) у розмірі 99218,41 грн, а також переказу коштів в сумі 289,29 грн, здійсненого цим товариством 19.05.2016 з призначенням платежу "Оплата процентів згідно з договором №980-015-00014515 від 03.11.2015 на рахунок № НОМЕР_2 , Суд зазначає таке.
76. Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
77. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
78. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
79. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.
80. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
81. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
82. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.
83. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
84. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
85. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій, вчинених наказом №42/2 від 01.06.2016, щодо визнання нікчемними переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-00014515 від 03.11.2015 на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - банк) у розмірі 99218,41 грн, а також переказу коштів в сумі 289,29 грн, здійсненого цим товариством 19.05.2016 з призначенням платежу "Оплата процентів згідно з договором №980-015-00014515 від 03.11.2015 на рахунок № НОМЕР_2 , із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Смолія Б.В. задовольнити частково.
2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі №808/2601/17 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій, вчинених наказом №42/2 від 01.06.2016, щодо визнання нікчемними переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-00014515 від 03.11.2015 на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - банк) у розмірі 99218,41 грн, а також переказу коштів в сумі 289,29 грн, здійсненого цим товариством 19.05.2016 з призначенням платежу "Оплата процентів згідно з договором №980-015-00014515 від 03.11.2015 на рахунок № НОМЕР_2 , скасувати, провадження у справі в цій частині вимог закрити.
3. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі №808/2601/17 змінити в частині мотивів задоволення позову, а в іншій частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя Н.В. Коваленко