Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа № 620/1378/19
адміністративне провадження № К/9901/32986/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 620/1378/19
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, ухвалену колегією у складі Ісаєнко Ю.А., суддів Земляної Г.В., Лічевецького І.О.,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі - відповідач, Управління ДНС у Чернігівській області) в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Управління ДНС у Чернігівській області від 03 квітня 2019 року № 157 "Про звільнення зі служби цивільного захисту", яким капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено із служби цивільного захисту у запас та виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
1.2. поновити його з 04 квітня 2019 року на службі цивільного захисту на посаді начальника рятувального відділення групи рятувальних робіт аварійно - рятувальної частини аварійно - рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваного наказу відповідача з огляду на порушення відповідачем процедури його атестування, яка передувала звільненню.
3. Відповідачем атестування позивача проведено з порушенням вимог чинного законодавства. Відповідач 05 червня 2017 року склав атестаційний лист позивача. У цьому атестаційному листі безпосередній керівник позивача зазначає про його відповідність займаній посаді та вказує на можливість укладення з позивачем нового контракту. Однак у висновку старшого начальника (керівника) вказано про необхідність звільнення позивача з займаної посади.
3.1. 15 червня 2017 року відбулося засідання атестаційної комісії на якому розглянуто цього атестаційного листа. Дане засідання в порушення пункту 4 Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту проведено без участі позивача. У період з 06 червня до 05 липня 2017 року позивач хворів, що підтверджується відповідними довідками, і не міг взяти участь у цьому засіданні. На думку позивача ця причина є поважною.
3.2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 825/1196/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, встановлено порушення відповідачем порядку проведення атестації. Під час судового розгляду даної справи судами встановлено порушення відповідачем вимог підпунктів 2, 3, пункту 4 Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту в частині проведення 15 липня 2017 року засідання атестаційної комісії без участі позивача. На думку позивача дане рішення з огляду частину четверту статті 78 КАС України містить обставини, які не доказуються у даній справі.
3.3. На думку позивача відповідач порушив пункт 84 Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту та не вирішив питання щодо подальшої можливості проходження позивачем служби в Управління ДНС у Чернігівській області.
3.4. Також позивач вказує на те, що звільнення позивача, який є головою Первинної профспілкової організації Чернігівського міського відділу Управління ДНС у Чернігівській області, відбулося з порушенням статті 41 Закону України «Про професійні спілки». Відповідач не звертався до органу профспілки для отримання згоди на звільнення позивача.
3.5. В порушення вимог пункту 175 Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту відповідачем не проведено ані першої, ані другої співбесіди.
3.6. Таким чином позивач зазначив, що оскаржуваний наказ відповідача порушує його право на працю, визначене статтею 43 Конституції України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року позов задовольнити частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 03 квітня 2019 року № 157 "Про звільнення зі служби цивільного захисту". У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
4.1. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 825/1196/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року встановлено як факт порушення Управління ДСНС України у Чернігівській області процедури проведення атестування позивача, так і необхідність дотримання законодавчо визначеного порядку його проведення.
4.2. Отже, після надбання чинності рішенням суду першої інстанції у справі № 825/1196/17 та враховуючи закінчення строку дії контракту позивача відповідач був зобов'язаний провести його атестування з дотримання вимог чинного законодавства. Оскільки такий обов'язок відповідач не виконав та знов звільнив позивача без проведення атестування відповідно до вимог законодавства, наявні всі правові підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу відповідача від 03 квітня 2019 року №157.
4.3. Також судом першої інстанції вказано на те, що в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню. На час винесення оскаржуваного наказу, відповідача вже було звільнено із займаної посади наказом відповідача від 30 червня 2017 року № 232 тр (по особовому складу) "Про кадрові питання", який позивачем у судовому порядку не оскаржувався та є чинним, станом на час розгляду даної справи судом у суді першої інстанції. З огляду на зазначене судом першої інстанції відхилені посилання позивача на порушення відповідачем під час його звільнення статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" у частині неможливості звільнення позивача без попередньої згоди профспілкового органу.
4.4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області задоволено. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року скасовано, та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області відмовлено повністю.
4.5. Скасовуючи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та повністю відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що винесенню наказу від 03 квітня 2019 року № 157 має передувати атестування відповідача.
4.6. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що у даному випадку звільнення відповідача відбулося на підставі підпункту 12 пункту 176 та пункту 84 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, тобто у зв'язку із закінченням строку перебування позивача у розпорядженні керівника Управління ДНС у Чернігівській області. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що підстави та правомірність наказу від 03 квітня 2019 року № 157 не були предметом доказування у справі № 825/1169/17, тому посилання суду першої інстанції на обставини, встановлені судами у цій справі є помилковими.
4.7. Водночас суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про необґрунтованість посилання відповідача на порушення відповідачем піl час винесення оскаржуваного наказу положень статті 41 Закону України «Про професійні спілки».
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
5. У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій він просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6. В обґрунтування касаційної інстанції скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
6.1. Оскаржуване судове рішення ухвалено за його відсутності. Про дату та час слухання справи скаржник не був повідомлений належним чином, а з апеляційною скаргою відповідача він мав можливість ознайомитися лише після її розгляду. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення скаржника про дотримання судом апеляційної інстанції вимог статтей 126, 127 КАС України щодо повідомлення позивача про дату та час розгляду справи.
6.2. Наявне у справі повідомлення, відправлене на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є належним доказом повідомлення скаржника про дату та час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Дана адреса не належить скаржнику, у нього взагалі відсутня електронна адреса, як і відсутній комп'ютер, за допомогою якого він міг би користуватися нею. Більше того, у даному повідомленні навіть не згадується прізвище скаржника. Будь-яких заяв про можливість направлення йому повісток на цю електронну адресу він не подавав. Отже, судом апеляційної інстанції в порушення вимог статтей 44 та 304 КАС України не було забезпечено можливість скаржника подати заперечення на апеляційну скаргу, заявляти клопотання, наводити свої доводи та міркування стосовно обставин справи.
6.3. Скаржник також зауважив, що його апеляційна скарга під час здійснення апеляційного провадження фактично не розглядалася, що є порушенням статтей 300 та 308 КАС України. Відповідно до протоколу судового засідання від 22 жовтня 2019 року цього дня здійснено розгляду апеляційної скарги тільки Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області. Про розгляд його апеляційної скарги у цьому протоколу не йдеться.
6.4. Також на думку скаржника судом апеляційної інстанції зроблені помилкові висновки про те, що у даному випадку відсутні підстави для проведення атестування позивача перед його звільненням відповідно до наказу від 03 квітня 2019 року № 157. Такі висновки суду апеляційної інстанції суперечать пункту 2, підпункту 2 пункту 5 розділу І та пункту 6 розділу ІV Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту. Відповідно до цих норм стосовно кожної без винятку особи рядового і начальницького складу у разі закінчення строку контракту має бути проведено атестацію, за результатами якої має бути визначено відповідність чи невідповідність цієї особи займаній посаді. У даному випадку відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку та не провів атестацію скаржника.
6.5. Судом апеляційної інстанції зроблені помилкові висновки про не застосування до даних правовідносин положень статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності». На думку скаржника відповідач під час звільнення скаржника, який є головою Первинної профспілкової організації Чернігівського міського відділу Управління ДНС у Чернігівській області, має звернутися до профспілкового органу для отримання згоди на його звільнення.
6.6. Судом апеляційної інстанції невірно застосував пункт 84 Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту. Зі змісту цієї норми слідує, що відповідач перед звільненням скаржника мав обов'язок вирішити питання про можливість подальшого проходження ним служби. У даному випадку будь-який дій щодо виконання такого обов'язку відповідачем вчинено не було.
6.7. Також на думку скаржника судом апеляційної інстанції порушено вимоги статтей 73-75 КАС України та взято до уваги неналежні докази, а саме акти про відсутність скаржника на роботі, після набрання рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 825/1196/17 законної сили. Зазначені акти відповідачем не зареєстровані, що свідчить про складання їх вже після звернення скаржника до суду з даним позовом. В той же час судом апеляційної інстанції не взято до уваги інші докази, наявні в матеріалах справи, які свідчать про те, що відповідач не допускав скаржника до служби.
6.8. Скаржник вернув увагу на те, що дана справа для нього має виняткове значення, оскільки з метою проходження служби в Управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області він отримав спеціальну освіту та має бажання продовжувати таку службу.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г., Соколова ВМ. від 06 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 квітня 2020 року, закінчено підготовчі дії та призначено зазначені касаційні скарги до розгляду у попереднє судове засідання відповідно до вимог частини першої статті 343 КАС України.
Позиція інших учасників справи
9. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій він вказує на вірність висновків суду апеляційної інстанції та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Установлені судами фактичні обставини справи
10. ОСОБА_1 з 01 липня 2014 року проходив службу в органах і підрозділах цивільного захисту за контрактом на посаді начальника рятувального відділення групи рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Чернігівській області, що підтверджується послужним списком позивача, наявним у матеріалах справи.
11. Наказом Управління ДСНС України у Чернігівській області від 30 червня 2017 року № 232 тр (по особову складу) ОСОБА_1 відповідно до абзацу 6 пункту 79, пункту 80 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено з посади начальника рятувального відділення групи рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Чернігівській області та зараховано у розпорядження начальника Управління ДСНС України у Чернігівській області.
12. Наказом Управління ДСНС України у Чернігівській області від 06 липня 2017 року № 238 тр (по особовому складу) "Про звільнення зі служби цивільного захисту" капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , колишнього начальника рятувального відділення групи рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Чернігівській області, який перебуває у розпорядженні начальника Управління ДСНС України у Чернігівській області, на підставі протоколу атестаційної комісії Управління ДСНС України у Чернігівській області від 15 червня 2017 року № 17, було звільнено зі служби цивільного захисту у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом 1 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (у зв'язку із закінченням строку контракту) та виключено з кадрів ДСНС України з 06 липня 2017 року.
13. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суд від 12 березня 2018 року у справі № 825/1196/17, залишеним в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, позов ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу і зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 06 липня 2017 року № 238 тр "Про звільнення зі служби цивільного захисту", у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
14. Після отримання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 825/1196/17, позивач звернувся до начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області із заявою, у якій просив поновити його на службі цивільного захисту на раніше займаній посаді.
15. Листом від 30 серпня 2018 року № 07-05/4112 Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області повідомило позивачу, що вказане судове рішення не передбачає його поновлення на раніше займаній пораді.
16. 03 квітня 2019 року Управління ДСНС України у Чернігівській області видало наказ № 157 «Про звільнення зі служби цивільного захисту», яким капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника Управління ДСНС України у Чернігівській області, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнило із служби цивільного захисту у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 12, пунктом 84 (у зв'язку із закінченням строку перебування особи рядового і начальницького складу у розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи Підрозділу служби цивільного захисту) та виключило з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
17. Вважаючи наказ від 03 квітня 2019 року № 157 протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права
18. За приписами частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України (в редакції станом на 01 січня 2019 року, далі - Кодекс) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
19. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 101 Кодексу).
20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 Кодексу щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.
21. Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (частина четверта статті 103 Кодексу).
22. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 103 Кодексу контракт щодо проходження служби цивільного захисту укладається на строк від трьох до п'яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу.
23. Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (в редакції станом на 16 березня 2019 року, далі - Положення № 593).
24. Відповідно до пункту 45 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
25. Відповідно до підпункту 1 пункту 46 Положення № 593 для проходження служби цивільного захисту можуть бути укладені такі контракти про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням.
26. Контракт укладається про проходження служби цивільного захисту - на строк від трьох до п'яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу (пункт 47 Положення № 593).
27. Пунктом 51 Положення № 593 визначено, що контракт укладається у двох примірниках (контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту) - у трьох примірниках) (по одному для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу, за формою згідно з додатками 1 і 2, кожний з яких підписується особою, яка вступає на службу цивільного захисту чи продовжує її, і посадовою особою ДСНС, якій надано право на підписання контракту, а контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту) - також замовником (керівником (начальником) органу чи підрозділу цивільного захисту, який направив громадянина (особу рядового і начальницького складу) на навчання), скріплюється гербовою печаткою відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту і зберігається у кожної із сторін.
29. Примірник контракту, що залишається в ДСНС, долучається до матеріалів для формування особової справи особи, яка приймається на службу цивільного захисту, особової справи особи рядового чи начальницького складу, яка продовжує службу цивільного захисту.
30. Після укладення контракту видається наказ по особовому складу про прийняття на службу цивільного захисту і призначення на посаду.
31. Згідно з пунктом 53 Положення № 593 строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту. Строк дії контракту обчислюється повними роками.
32. Днем припинення строку дії контракту вважається: день закінчення строку дії контракту; день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС) - у разі дострокового розірвання контракту; наступний день після смерті (загибелі) особи рядового і начальницького складу, а також визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою (пункт 56 Положення № 593).
33. Відповідно до пункту 79 Положення № 593 особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в разі: ліквідації (реорганізації) органу чи підрозділу цивільного захисту, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, - до двох місяців; коли посада, на яку планується призначення особи начальницького складу, належить до номенклатури посад нижчої посадової особи - до двох місяців; застосування дисциплінарного стягнення про звільнення особи рядового і начальницького складу з посади, якщо неможливо відразу призначити її на нижчу посаду, - до двох місяців; поновлення за рішенням суду особи рядового чи начальницького складу, яка раніше займала цю посаду, - до двох місяців; закінчення строку контракту під час перебування особи рядового чи начальницького складу в щорічній основній відпустці або на лікуванні - до завершення щорічної основної відпустки або лікування, але не більше ніж шість місяців (крім випадків перебування осіб рядового і начальницького складу, які перебувають на лікуванні у зв'язку з одержанням ними травм, професійних захворювань та інших ушкоджень під час виконання службових обов'язків), за рішенням Голови ДСНС; виникнення обставин прямого підпорядкування близькій особі - до одного місяця; направлення випускників навчальних закладів цивільного захисту після закінчення навчання для подальшого проходження служби - до двох місяців; коли стосовно особи рядового і начальницького складу вжито запобіжних заходів у кримінальній справі у вигляді домашнього арешту або взяття під варту - до скасування чи зміни запобіжного заходу; коли відсутні відомості про особу рядового і начальницького складу понад один місяць, - до її повернення на службу або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою.
34. Пунктом 83 Положення № 593 визначено, що загальний строк перебування особи рядового і начальницького складу в розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не може бути більшим, ніж шість місяців з урахуванням часу перебування на стаціонарному лікуванні (обстеженні, медичному огляді) та у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - відпустки тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина-інвалід підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку). У разі наявності підстав для продовження строку лікування за висновком медичного закладу строк перебування в розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту може бути продовжений Головою ДСНС до завершення лікування.
35. Згідно з пунктом 80 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу звільняються з посад та зараховуються у розпорядження відповідних керівників (начальників) наказами по особовому складу керівників (начальників), які мають право призначати на такі посади.
36. Пунктом 81 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу, які зараховані у розпорядження відповідно до абзаців другого - четвертого пункту 79 цього Положення, продовжують проходити службу цивільного захисту згідно з цим Положенням, виконуючи службові обов'язки у межах, визначених посадовою особою, в чиєму розпорядженні вони перебувають. Посадові особи, у розпорядженні яких перебувають особи рядового і начальницького складу, несуть персональну відповідальність за додержання ними службової дисципліни та розпорядку дня.
37. За приписами пункту 83 Положення № 593 загальний строк перебування особи рядового і начальницького складу в розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не може бути більшим, ніж шість місяців з урахуванням часу перебування на стаціонарному лікуванні (обстеженні, медичному огляді) та у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - відпустки тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина-інвалід підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку). У разі наявності підстав для продовження строку лікування за висновком медичного закладу строк перебування в розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту може бути продовжений Головою ДСНС до завершення лікування.
38. За приписами підпункту 1 пункту 176 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв'язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні.
39. Механізм проведення атестування осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, утворення, роботи та компетенції атестаційних комісій в органах і підрозділах цивільного захисту визначено, Порядком проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 10 вересня 2014 року № 929, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2014 року за № 1192/25969 (далі - Порядок № 929).
40. Пунктом 2 розділу І Порядку № 929 атестування осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) проводиться з метою визначення рівня їх професійної підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам та можливості використання на службі відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593.
41. Атестування осіб рядового і начальницького складу проводиться: 1) за кожною із займаних посад - не раніше ніж через 5 років з дня останнього атестування; 2) у разі закінчення строку контракту про проходження служби цивільного захисту - не пізніше ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту - незалежно від строку попереднього атестування; 3) у разі розірвання контракту достроково однією із сторін при звільненні із служби цивільного захисту у зв'язку із скороченням штатів та у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу - незалежно від строку попереднього атестування; 4) перед закінченням курсантами, слухачами (денної форми навчання) навчання у навчальних закладах цивільного захисту. У рік закінчення навчального закладу за новим місцем служби вони атестуванню не підлягають; 5) при призначенні на вищу посаду. У разі якщо призначення на вищу посаду здійснюється раніше одного року з дня останнього атестування, атестаційною комісією розглядається службова характеристика особи, яка призначається, з урахуванням висновків останньої атестації. Форма службової характеристики визначена у додатку 1 до цього Порядку; 6) при переміщенні на нижчу посаду. У разі якщо призначення на нижчу посаду здійснюється раніше одного року з дня останнього атестування, атестаційною комісією розглядається службова характеристика особи, яка призначається, з урахуванням висновків останньої атестації; 7) у разі якщо під час останнього атестування особи рядового чи начальницького складу поряд з визначенням відповідності займаній посаді отримано рекомендацію про подальше службове використання за умови усунення недоліків, зазначених у тексті атестації, у визначені терміни, але не більше ніж 6 місяців (пункт 5 розділу І Порядку № 929).
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
42. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).
43. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-ІХ, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
44. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із того, що з метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підставі позову у суді касаційної інстанції не допускається.
45. Згідно з нормою частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
46. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 242 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року), відповідно до яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
47. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
48. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 , зокрема, посилався на те, що судом апеляційної інстанції порушено норм процесуального права щодо належного повідомлення його про дату, час та місце розгляду даної справи.
49. Надаючи оцінку доводу касаційної скарги щодо порушення норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
50. З матеріалів справи слідує, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду за результатами розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області ухвалена у відкритому судовому засіданні 22 жовтня 2019 року без участі апелянта ОСОБА_1 .
51. Наслідки неявки в судове засідання в апеляційній інстанції визначені приписами статті 313 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції).
52. Згідно частини першої статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
53. Отже, судовий розгляд за відсутності сторін можливий лише у випадку їх належного повідомлення про дату, час і місце апеляційного розгляду.
54. Зокрема, судові повідомлення здійснюються повістками-повідомленнями (стаття 124 КАС України).
55. Згідно з частинами другою, третьою статті 126 КАС України особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
56. З матеріалів справи слідує, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у справі № 620/1378/19, з урахуванням ухвали цього суду від 01 жовтня 2019 року про виправлення описки, відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року.
57. Копія зазначеної ухвали, інформація про права та обов'язки осіб, копія апеляційної скарги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області разом з повісткою-повідомленням направлену позивачу засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (том 2 а.с. 19).
58. Однак, відповідно до довідки поштового відділення Укрпошти Чернігів-35 зазначене кореспонденція вручена не була та повернута до суду у зв'язку з відсутністю адресата (том 1 а.с. 21-29).
59. Апеляційний розгляд справи, призначений на 01 та 15 жовтня 2019 року, було відкладено.
60. Як свідчать матеріали справи судом апеляційної інстанції 17 жовтня 2019 року на ім'я позивача ОСОБА_1 виготовлено повістку-повідомлення про призначення апеляційного розгляду справи на 22 жовтня 2019 року на 14 год 35 хв. В додатках до даної повістки вказано інформацію про права та обов'язки осіб, ухвала про відкриття провадження, апеляційна скарга з додатками всім особам, крім апелянта (том 2 а.с.49).
61. Також в матеріалах справи наявний лист суду апеляційної інстанції від 17 жовтня 2019 року, направлений на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , без зазначення найменування адресата, в додатках до якого надіслано пам'ятку та повістку з додатками (том 2 а.с. 50).
62. За приписами частини першої статті 126 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) у випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.
63. Верховний Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-якої інформації про наявність у позивача електронної адреси за допомогою якої він бажає здійснювати листування з судами під час розгляду даної справи. Більше того у своїй позовній заяві та апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказував про відсутність у нього електронної адреси.
64. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається кому саме належить електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1. Отже, є незрозумілим з якою саме особою судом апеляційної інстанції здійснювалось листування у даній справі.
65. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про апеляційний розгляд даної справи, призначений на 22 жовтня 2019 року.
66. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. На суд покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
67. Ухвалюючи оскаржувану постанову від 22 жовтня 2020 року, апеляційний суд не дотримався порядку, встановленого КАС України, щодо вручення повістки, розглянувши справу за відсутності позивача, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки.
68. Обставини справи щодо неналежного повідомлення учасника справи про дату, час та місце судового засідання, відсутність відомостей про вручення судової повістки позивачу, - свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.
69. За змістом частини четвертої статті 343 КАС України в попередньому розгляді справи суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, яке тягне за собою обов'язкове скасування судового рішення.
70. Так, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує цим свою касаційну скаргу такою підставою.
71. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилався, зокрема, на допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи порушення норм права в частині не повідомлення про дату, час та місце розгляду справи учасника справи.
72. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
73. Суд апеляційної інстанції, ухваливши постанову від 22 жовтня 2019 року, не забезпечив рівних прав учасників процесу, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, зокрема, не виконавши обов'язок щодо належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час і місце судового засідання для забезпечення реальної участі в судовому розгляді.
74. А отже постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, постановлена без дотримання норм процесуального права, підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в суд апеляційної інстанції.
Висновки щодо розподілу судових витрат.
75. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року скасувати, а справу № 620/1378/19 направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду