Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №822/1420/16
адміністративне провадження №К/9901/34608/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року (суддя - Данилюк У.Т.) та ухвалу Вінницької апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (головуючий суддя - Гонтарук В.М., судді Граб Л.С. Біла Л.М.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
1) визнати протиправними дії з державної реєстрації транспортного засобу Fiat Scudo PHA6, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , проведеної 27.02.2016 року на ім'я ОСОБА_2 ;
2) зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Хмельницькій області (особисто чи через свої структурні підрозділи) скасувати державну реєстрацію, проведену 27.02.2016 року територіальним сервісним центром 6841 Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області, про що видано свідоцтво НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу Fiat Scudo PHA6, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , та поновити попередній запис про державну реєстрацію автомобіля Fiat Scudo PHA6, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3 .
В обґрунтування позову посилалась на те, що дії відповідача щодо перереєстрації транспортного засобу, стосовно якого є ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 04.09.2015 року про накладення заборони вчинення будь-яких дій, пов'язаних із його відчуженням, є неправомірними.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, яка була залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області з державної реєстрації транспортного засобу Fiat Scudo PHA6, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , проведеної 27.02.2016 року на ім'я ОСОБА_2 .
Зобов'язано Регіональний сервісний центр МВС в Хмельницькій області скасувати державну реєстрацію, проведену територіальним сервісним центром 6841 Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області 27.02.2016, про що видано свідоцтво НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу Fiat Scudo PHA6, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , та поновити попередній запис про державну реєстрацію автомобіля Fiat Scudo PHA6, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3 .
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят однієї) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що 27.02.2016 року ОСОБА_3 , достеменно знаючи про заборону відчуження автомобіля (оскільки визначені ухвалою від 04.09.2015 заходи були чинні), продала його на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 . Відповідні відомості були внесені у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, проте відсутність у відповідача доступу до нього (та не встановлення ним таких даних) жодним чином не може свідчити про правомірність проведеної ним реєстраційної дії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
27 квітня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року та ухвалу Вінницької апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах позивача відмовити.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив про відсутність у Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.09.2015 року, а також про відсутність накладеного обмеження у наявних пошукових реєстрах Регіонального сервісного центру. Крім того, скаржник вказав на відсутність у нього доступу до реєстру, в якому зазначалось про таке обмеження (Державний реєстр обтяжень рухомого майна).
Позивачем до Суду не були надані заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 04.09.2015 по справі №686/17096/15-ц було частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на автомобіль FIAT scudo, ПГА 6, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані із відчуженням вказаного майна. Також постановлено копію ухвали для виконання направити до ХФ ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України для виконання.
12 листопада 2015 року ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 вересня 2015 року залишено без змін.
Згідно витягу про реєстрацію (реєстратор - Хмельницька філія державного підприємства "Національні інформаційні системи") в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 15.09.2015 було зареєстровано публічне обтяження (арешт рухомого майна - автомобіль FIAT scudo, ПГА 6 2000 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер об'єкта - НОМЕР_3 ), підстава - ухвала Хмельницького міськрайонного суду №686/17096/15-ц від 04.09.2015, відомості про обмеження відчуження - заборонено відчужувати, термін дії - 15.09.2020 року.
27.02.2016 року ОСОБА_3 продала автомобіль FIAT scudo, ПГА 6, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_3 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 .
Цього ж дня відповідачем було видано свідоцтво НОМЕР_2 про реєстрацію даного транспортного засобу за ОСОБА_2
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Статтею 34 Закон України "Про дорожній рух" визначено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Згідно п.6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок), транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС.
Відповідно до п.15 Порядку під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром МВС та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС.
При цьому, згідно п. 41 Порядку забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2015 було зареєстровано публічне обтяження - арешт рухомого майна, транспортного засобу FIAT scudo, ПГА 6, 2000 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер об'єкта - НОМЕР_3 , підстава обтяження - ухвала Хмельницького міськрайонного суду №686/17096/15-ц від 04.09.2015, відомості про обмеження відчуження - заборонено відчужувати, термін дії - 15.09.2020.
Отже, судами попередніх інстанцій було правильно зроблено висновки про протиправність дій відповідача стосовно проведення 27.02.2016 перереєстрації вищевказаного автомобіля на нового власника - ОСОБА_2 , без встановлення наявності такої заборони.
У постанові Верховного суду України від 18.01.2017 по справі 6-2552цс16 зроблено правовий висновок, що той факт, що встановлені ухвалою суду обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що особа має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачу було відомо.
З огляду на вказане, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки ОСОБА_3 достовірно було відомо про протиправність відчуження транспортного засобу, тому подальша перереєстрація транспортного засобу вже є протиправною.
Суди правильно звернули увагу відповідача на тому, що відсутність у відповідача доступу до Державного реєстру обтяжень рухомого майна жодним чином не може свідчити про правомірність проведеної ним реєстраційної дії, за умови наявності ухвали суду про накладення арешту та заборону відчуження вказаного транспортного засобу.
Колегія суддів зауважує, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів певних осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що Регіональним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області було протиправно здійснено перереєстрацію транспортного засобу FIAT scudo, ПГА 6, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_3 при наявності заборони щодо його відчуження.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року та ухвалу Вінницької апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді М.І. Смокович
Н.В. Шевцова